ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" жовтня 2025 р. справа № 300/6205/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Запоточної В.В.,
представника позивача - Вдовіна Р.Т.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання дій протиправними та скасування постанови від 22.08.2025 про накладення штрафу, -
Стислий виклад доводів сторін. Процесуальні дії суду:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. щодо винесення постанови від 22.08.2025 ВП № 77690547 про накладення штрафу; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. від 22.08.2025 ВП № 77690547 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.08.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком В.Ю., всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову про накладення штрафу на ГУ ПФ України в Івано-Франківській області в сумі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 77690547 за невиконання боржником без поважних причин виконавчого листа № 300/5459/24 від 18.03.2025. Представник позивача вказав на відсутність в державного виконавця підстав для прийняття вказаної постанови про накладення штрафу від 22.08.2025, оскільки умовою накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання виконавчого документа без поважних причин. В спірному випадку, представник позивача зазначив, що ГУ ПФ України в Івано-Франківській області звернулося із запитом до Пенсійного фонду України про роз'яснення щодо виконвння судового рішення у справі № 300/5459/24 та надання дозволу на опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 , оскільки законодавством не передбачено можливість отримання особою одночасно щомісячного грошового утримання та пенсії. Окрім цього, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області подано до розгляду касаційної скарги касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справі № 300/5459/24 клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 300/5459/24. Про вжиті заходи ГУ ПФ України в Івано-Франківській області повідомило державного виконавця листом, однак головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком В.Ю. залишено поза увагою вищевказані обставини та прийнято постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено судовий розгляд на 02.10.2025.
29.09.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 26.09.2025 про залучення його як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в цій справі.
Щодо вказаної заяви ОСОБА_1 від 26.09.2025 суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина четверта статті 49 КАС України).
Таким чином, необхідною умовою для залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
В спірному випадку предметом розгляду цієї справи є дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. щодо винесення постанови від 22.08.2025 ВП № 77690547 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зв'язку із невиконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/5459/24.
Відповідач, в межах власної компетенції, є самостійним суб'єктом спірних правовідносин, в межах яких вчиняє або утримується від вчинення відповідних дій чи прийняття рішень. Таким чином, рішення у цій справі не впливає на права, свободи, інтереси або обов'язки заявника, адже негативних наслідків впливу зазнають виключно інтереси вищевказаного суб'єкта владних повноважень.
У спірному випадку предметом оскарження є індивудуальний акт: постанова про накладення штрафу на божника у виконавчому провадженні, яка створює права та обов'язки лише для Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Щодо доводів про те, що задоволення цього позову фактично позбавить ОСОБА_1 можливості захистити свої права та інтереси, то суд звертає увагу на те, що постанова про накладення штрафу від 22.08.2025 є проміжним документом у виконавчому провадженні, тобто не є кінцевим рішенням, а є засобом впливу на боржника шляхом застосування штрафної санкції за невиконання судового рішення. Тобто судове рішення у цій справі, незалежно від його змісту (про задоволення чи відмову в задоовленні позову) безпосередньо не вплине на права, свободи, інтереси або обов'язки стягувача.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.09.2025 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
02.10.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. від 02.10.2025, до якого долучено копії матеріалів виконавчого провадження № 777690547.
Представник відповідача в судове засідання 02.10.2025 не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2025 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи з 01.06.2024; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області поновити з 01.06.2024 року ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 набрало законної сили 28.02.2025.
На виконання судового рішення від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24, Івано-Франківський окружний адміністративний суд 18.03.2025 видав виконавчий лист № 300/5459/24 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити з 01.06.2024 року ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Іваночко В.Ю. 03.04.2025 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 77690547 щодо виконання вищезазначеного виконавчого листа (а.с. 6).
ГУ ПФ України в Івано-Франківській області листом від 11.04.2025 № 0900-0802-5/20468 повідомило відповідача, що ГУ ПФ України в Івано-Франківській області звернулося до Пенсійного фонду України про надання роз'яснення щодо порядку виконання рішення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24. Після отримання відповіді від Пенсійного фонду України та виконання рішення ГУ ПФ України в Івано-Франківській області повідомить Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 7).
24.06.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Іваночко В.Ю. прийнято вимогу державного виконавця, згідно якої зобов'язано ГУ ПФ України в Івано-Франківській області у найкоротший період надати вичерпну інформацію щодо роз'яснення судового рішення центральним органом Пенсійного фонду України та здійснити всі необхідні заходи для повного фактичного виконання рішення суду.
ГУ ПФ України в Івано-Франківській області листом від 16.07.2025 № 0900-0802-5/36144 повідомило відповідача, що відносно виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 та Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 щодо поновлення з 01.06.2024 року ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ, підготовлено повторний запит до Пенсійного фонду України про розяснення даного рішення суду та надання дозволу на опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 за допомогою функції «макетна обробка». Про подальший перебіг дій з приводу виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 та Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області зобовязувалось повідомити.
22.08.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Іваночко В.Ю., у межах виконавчого провадження № 77690547 прийнято постанову про накладення на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання судового рішення (а.с. 5).
Вважаючи протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 22.08.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77690547, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області звернулося з цим позовом до суду, в якому просить скасувати таку постанову.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права:
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України “Про виконавче провадження».
Так, згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України “Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України “Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною п'ятою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження».
Так, згідно з частиною першою статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження»).
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, передбачена статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження».
Так, відповідно до частини першої статті 75 Закону України “Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з частиною другою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд в постанові від 21.04.2021 за результатом розгляду справи № 1440/2242/18 дійшов таких висновків:
“… Аналізуючи наведені положення Закону № 1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення…».
Такі ж висновки викладені Верховним Судом в постановах від 20.05.2021 у справі № 420/5465/18, від 31.05.2021 у справі № 560/594/20.
Таким чином, накладення передбаченого статтею 75 Закону України “Про виконавче провадження» штрафу, можливе лише за наявності двох обов'язкових умов: невиконання рішення суду; відсутність поважних причин невиконання рішення суду.
В спірному випадку рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи з 01.06.2024; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області поновити з 01.06.2024 року ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Ключовим моментом для вирішення цього спору між ГУ ПФ України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 24.01.2025 про накладення штрафу, є встановлення факту невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 та відсутність поважних причин невиконання рішення суду.
Так, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 не виконано, що визнається як ГУ ПФ України в Івано-Франківської області в направлених державному виконавцю листах від 11.04.2025 № 0900-0802-5/20468 та від 16.07.2025 № 0900-0802-5/36144, так і самим державним виконавцем, про що зазначено у вимозі від 24.06.2025 та постанові від 22.08.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77690547.
Щодо поважності причин невиконання рішення суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24, то ГУ ПФ України в Івано-Франківської області зазначило про звернення із запитом до Пенсійного фонду України про роз'яснення порядку виконання судового рішення у справі № 300/5459/24 та надання дозволу на опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 , оскільки законодавством не передбачено можливість отримання особою одночасно щомісячного грошового утримання та пенсії. Окрім цього, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області подано до розгляду касаційної скарги Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у справі № 300/5459/24 клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 300/5459/24.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд виходить з такого.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статей 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області поновити з 01.06.2024 року ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Вказане судове рішення набрало законної сили 28.02.2025. З 03.04.2025 здійснюється примусове виконання рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24.
Суд звертає увагу на те, що доводи позивача про неможливість отримання особою одночасно щомісячного грошового утримання та пенсії були предметом судового розгляду справи № 300/5459/24. Івано-Франківський окружний адміністративний суд в рішенні від 23.10.2024 надав свою оцінку таким доводам ГУ ПФ України в Івано-Франківської області.
За змістом статтей 8, 124 Конституції України, складовим елементом принципу верховенства права є обов'язковість судового рішення у справі, яке полягає в тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (зокрема, й випадку його оскарження в касаційному порядку, якщо виконання такого судового рішення не зупинено в установленому процесуальним законом порядку) та підлягає безумовному виконанню боржником, чим досягаєтся правова визначенність в правовідносинах.
Фактично доводи позивача щодо поважності причин невиконання судового рішення у справі справи № 300/5459/24 зводяться до переоцінки обставин, що були предметом дослідження у згаданій справі, та правильності застосування судом норм матеріального права, тобто полягають у незгоді з рішеннями суду першої інстанції від 23.10.2024, та постановою апеляційної інстанції від 28.02.2025, якою залишено без змін рішення від 23.10.2025.
Отже, в порушення статтей 8, 124 Конституції України позивач не виконує судове рішення, що набрало законної сили, фактично ставивши під сумнів правильність його ухвалення як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, який залишив його без змін, що є недопустимим в правовій державі, тим паче з боку органу державної влади.
Звернення до Пенсійного фонду України про роз'яснення порядку виконання судового рішення від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 не може бути поважною причиною невиконання вказаного судового рішення.
При цьому єдиним органом до поноважень якого віднесено роз'яснення судового рішення є суд, який прийняв таке рішення.
Так, відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Частиною четвертою статті 254 КАС України визначено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Судом встановлено, що 09.06.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області звернулося до суду із заявою про роз'яснення рішення Івано-Франківського адміністративного суду від 25.10.2024 року №300/5459/24. Ухвалою від 25.06.2025 відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення рішення Івано-Франківського адміністративного суду від 25.10.2024 року № 300/5459/24. В ухвалі від 25.06.2025 суд виснував, що рішення суду в цій справі є цілком зрозумілим та не потребує роз'яснення. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Отже, згідно з частиною четвертою статті 254 КАС України, лише в період з 09.06.2025 по 25.06.2025 був зупинений перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення.
ГУ ПФ України в Івано-Франківської області вперше звернулося до Пенсійного фонду України листом від 19.03.2025 № 0900-0305-5/15354. В повідомленні від 16.07.2025 № 0900-0802-5/36144 ГУ ПФ України в Івано-Франківської області зазначило про підготовку повторного запиту до Пенсійного фонду України про роз'яснення рішення суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24 (а.с. 16-17).
Щодо звернення ГУ ПФ України в Івано-Франківської області до Пенсійного фонду України про роз'яснення порядку виконання судового рішення, то факт такого звернення не має своїм наслідком зупинення виконання судового рішення від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24. Жодним нормативним актом не передбачено, що виконання судового рішення здійснюється територіальним органом ПФУ після отримання роз'яснення ПФУ щодо порядку виконання такого судового рішення.
Щодо доводів ГУ ПФ України в Івано-Франківській області про те, що в межах розгляду касаційної скарги у справі № 300/5459/24 позивач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 300/5459/24, то суд звертає увагу на таке.
21.03.2025 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу за № 0900-0804-7/15791 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 300/5459/24, в якій одночасно просило зупинити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 300/5459/24 до розгляду касаційної скарги Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (а.с. 8-10).
Ухвалою від 20.05.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №300/5459/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії (а.с. 11-13).
В ухвалі від 20.05.2025 Верховний Суд зазначив, що у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №300/5459/24, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Враховуючи те, що Верховний Суд на даний час не зупинив виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №300/5459/24, в ГУ ПФ України в Івано-Франківській області нема правових підстав для невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 в справі № 300/5459/24.
Статею 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», § 51 вказав:
«…право на суд, захищене статтею 6( 995_004 ), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкодубудь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" ( 980_079 ) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі Іммобільяре Саффі" проти Італії" ( 980_075 ) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V)».
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).
Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (до прикладу справа «Сук проти України»).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Саме в частині другій вказаної Статті закріплено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці Європейського суду з прав людини. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії - принципи, оскільки вони ґрунтуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком В.Ю. правомірно прийнято 22.08.2025 постанову про накладення штрафу, оскільки така постанова прийнята з дотриманням норм Закону України “Про виконавче провадження», та критеріїв правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, викладених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи, суд відмовляє в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 22.08.2025 про накладення штрафу.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподіляються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 22.08.2025 про накладення штрафу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76000.
Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ - 43316386, вулиця Галицька, 45, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Боршовський Т.І.
Рішення складене в повному обсязі 07 жовтня 2025 р.