07 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/11158/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 та 2024 рік, сум індексації.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 та 2024 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.
В обґрунтування позову зазначає, що у 2022 та 2024 роках позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення, до якої відповідач не включив суми індексації та при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток в 2022 році не врахував суми додаткової винагороди та індексації які позивач отримував щомісячно.
Ухвалою від 18.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи, жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення за 2022, 2024 роки, компенсація за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168.
Позивач відповіді на відзив не подав.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно позовних вимог предметом спору є бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена при звільненні 28.02.2025 грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації, а також у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік та 2024 рік, сум індексації.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи позивач з 10.04.2022 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , зі списків особового складу якої був виключений 28.02.2025 як звільнений у запас; військова частина виплатила позивачу:
- в липні 2022 року та червні 2024 року грошову допомогу для оздоровлення при обрахунку якої не була врахована індексація грошового забезпечення;
- індексацію грошового забезпечення, нараховану за квітень-грудень 2022 року;
- індексація грошового забезпечення позивачу за період січень-липень 2024 року, січень-лютий 2025 року не нараховувалася та не виплачувалася;
- грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, при обрахунку якої не враховувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексація.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі Закон № 2011-XII).
Відповідно до пунктів 2, 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності; порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704) встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 затверджено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
В розділі ХХХІ Порядку № 260, в редакції, який діяв на момент звільнення позивача з військової служби 28.02.2025, зазначено:
"3. У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
...
5. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
6. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів."
Таким чином, враховуючи приписи п. 6 розділі ХХХІ Порядку № 260, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, не повинна була враховуватись відповідачем при розрахунку позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, як і індексація грошового забезпечення, яку позивач не отримував в 2025 році.
В розділі XXIII "Виплата грошової допомоги для оздоровлення" Порядку № 260 зазначено:
"6. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги."
Суд звертає увагу, що за судовою практикою індексація грошового забезпечення має щомісячний характер і є складовою грошового забезпечення військовослужбовця.
Враховуючи пункт 6 розділу XXIII Порядку № 260 та встановлені обставини справи (позивачу відповідач нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення на день підписання наказу про надання грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та не нараховував і не виплачував індексації на день підписання наказу про надання грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік) суд вважає, що відповідач вчинив повинен був включити індексацію до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислювалась грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік і не повинен був включати індексацію до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислювалась грошова допомога для оздоровлення за 2024 рік, а тому для захисту прав і інтересів позивача відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок і виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації, на яку позивач мав право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (с. Краснобірка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12235, номер НОМЕР_2 ) до Військово частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік суми індексації, на яку він мав право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації, на яку позивач мав право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк