06 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4090/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОБРО» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОБРО» (далі - ТОВ «ЛЕОБРО», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2, від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000061 та №UA205050/2025/000133.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.06.2023 між ТОВ «ЛЕОБРО», як покупцем та компанією «Siscom S. C. Sebastian Didyk, Piotr Sit (Польща), як продавцем, було укладено контакт №1 та 17.02.2025 додаткову угоду №1 до даного контракту.
28.01.2025 позивачем у компанії «Siscom S. C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek» (Польща) було зроблено замовлення на партію товару, кількість, найменування, вага та країна походження якого відображені в проформі інвойсі №1416724 від 28.01.2025 та в специфікації.
29.01.2025 позивач на умовах передоплати сплатив вартість придбаного товару, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №95 від 29.01.2025.
31.01.2025 компанією «Siscom S. C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek» (Польща) виставлено рахунок-фактуру №FV/1/UA/2501. Ціна придбаного позивачем товару згідно замовлення становить 87 206,55 польських злотих.
Перевезення партії товару здійснювалося ФОП ОСОБА_1 , який діяв на підставі договору-заявки на перевезення вантажу №1 від 30.01.2025. 04.02.2025 ФОП ОСОБА_1 , виставив позивачу рахунок №04/02/25. Цього ж дня сторони підписали акт надання послуг №04/02/25. 07.02.2025 позивач оплатив послуги ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією №925.
Також 19.02.2025 позивачем у компанії «Siscom S. C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek» (Польща) було зроблено замовлення на партію товару, кількість, найменування, вага та країна походження якого відображена в специфікації.
19.02.2025 позивачем на умовах передоплати було оплачено вартість придбаної партії товару в розмірі 19 926,00 польських злотих, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №101.
20.02.2025 компанією «Siscom S. C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek» (Польща) виставлено рахунок-фактуру №FV/2/UA/2502. Ціна придбаного позивачем товару згідно замовлення становить 19 926,00 польських злотих.
19.02.2025 між ТОВ «ЛЕОБРО» та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір №19022025/1 про надання транспортно-експедиційних послуг міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів та підписано заявку №23 на перевезення вантажу та надання транспортно-експедиційних послуг.
З метою митного оформлення імпортованого товару декларант позивача подав до Волинської митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості, однак відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2, від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 та склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000133 та №UA205050/2025/000061.
Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, а додатково сплачені позивачем суми митних платежів (ввізне мито та ПДВ) за митними деклараціями №25UA205050004068U0 та №25UA205050007217 надмірними та такими, що підлягають поверненню.
Вказує, що надав усі необхідні документи, що давали відповідачу можливість визначити митну вартість товарів за ціною контракту (за основним методом). Ці документи не містять розбіжностей і передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), як документи для визначення числових значень складових митної вартості.
Так, умовами контракту №1 від 23.06.2023 не заборонено попередню оплату товарів. В проформі інвойсі №141672 від 28.01.2025 продавцем товару зазначено термін оплати за товар на умовах передоплати, а саме до 29.01.2025. Вказане пояснює чому оплата товару відбулася до дати виставлення рахунку-фактури №FV/1/UA/2501. Сума сплачених позивачем коштів за платіжною інструкцією в іноземній валюті №95 від 29.01.2025 відповідає сумі, що зазначена в рахунку-фактурі №FV/1/UA/2501 від 31.01.2025.
Також до митного оформлення декларантом подавалася специфікація, в якій наведено найменування, кількість та вага одиниці товару, який був придбаний позивачем. Товарні позиції, які наявні в специфікації, відповідають тим, що зазначені в рахунку фактурі №FV/1/UA/2501 від 31.01.2025. На думку позивача, специфікація не є документом, який в силу закону повинен обов'язково містити в собі відомості про вартість товару, який постачається на підставі контракту.
Відповідно до договору-заявки на перевезення вантажу №1 від 30.01.2025 сторони погодили вартість послуг з перевезення, а саме - 1500 євро по курсу НБУ на день розвантаження. Тверджень Волинської митниці про непропорційність розрахунку транспортних витрат, на думку позивача, є лише суб'єктивними припущеннями митного органу.
Позивач вважає, що надана перевізником довідка про транспорті витрати №21/02/2025 від 21.02.2025 є допустимим доказом розміру витрат на транспортування товарів. З огляду на правовідносини, які виникли між ТОВ «ЛЕОБРО» та ФОП ОСОБА_3 останній є експедитором, а не перевізником, він вправі для виконання зобов'язань за договором залучати для перевезення третіх осіб. Вказане пояснює ту обставину, що в CMR №2/UA/2502 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_3 , а ФОП ОСОБА_4 , з яким позивач не перебув правовідносинах.
У довідці про транспортні витрати від 21.02.2025 експедитор вказав, що навантажувально-розвантажувальні роботи вже включено до складу транспортно-експедиційних послуг. Також позивачем та компанією «Siscom S. C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek» (Польща) товар не страхувався.
Окрім того, позивач вказує, що Волинська митниця обмежилася виключно вказівкою на номери та дати митних декларацій, що були взяті ним за основу для визначення митної вартості товарів. Натомість, відповідачем не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.91).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом було подано МД №25UA205050003995U9 від 04.02.2025 на товари: «конструкції будівельні збірні з чорних металів, теплиці» та «меблі металеві: стелажі складський металеві», а також МД №25UA205050007115U9 від 24.02.2025 на товари: «меблі металеві: стелажі складські металеві», згідно із якими митну вартість вказаного товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту), про що свідчить інформація, зазначена в графі 43 даної МД .
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявлених митних вартостей товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
по МД №25UA205050003995U9 від 04.02.2025:
- наданий банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.01.2025 №95 передує виставленому рахунку-фактурі №FV/1/UA/2501, який датується 31.01.2025 Також, в призначенні платежу вищезазначеного банківського платіжного документа вказаний зовнішньоекономічний договір (контракт) від 23.06.2023 №1. Згідно із пунктом 3.2 контракту загальна вартість контракту складає 500 000 злотих. Ідентифікувати надану оплату до даної поставки неможливо;
- відповідно пункту 1.2 контракту передбачена специфікація, яка є невід'ємною частиною договору, однак специфікації не подано до митного оформлення;
- згідно договору-заявки від 30.01.2025 №1 передбачений рахунок на оплату транспортних послуг, однак даного документа не подано до митного оформлення;
- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.02.2025 б/н витрати на транспортування по маршруту Гданськ (Польща - м/п Ягодин становить 980 євро. Відстань даного маршруту орієнтовно 650 км, транспортні витрати становлять 1, 59 євро/км (980/620). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/л Ягодин - м. Луцьк (Україна) становить 520 євро, відстань даного маршруту орієнтовно 140 км, що становить 3,72 євро/км (520/140). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Зважаючи на вказане, інспектором митниці направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості.
На вимогу митниці декларантом не надано жодних додаткових документів, листом від 04.02.2025 №1 повідомлено про їх відсутність.
по МД №25UA205050007115U9 від 24.02.2025:
- пунктом 1.3 контракту від 23.06.2023 №;1 передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами на кожну партію та вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту. Специфікацію на дану партію не було;
- одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 МК України). В інвойсі від 20.02.2025 №FV/2/UA/2502 вказано, що рахунок сплачено, проте банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати за оцінюваний товар, разом з МД не було надано;
- відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025 від ФОП ОСОБА_3 , тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR- VICTOR BORSHCH. Документів, визначених Наказом №599, не надано;
- пунктом 1.2 договору на перевезення вантажу від 19.02.2025 №19022025/1, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 , передбачено, що кожне окреме перевезення здійснюється на підставі письмової заявки, яка є невід'ємною частиною даного договору. Заявку відповідно до даного договору не надано;
- пунктом 2.1 договору транспортного експедирування від 19.02.2025 №250219 визначено, що виконавець надає послуги з перевезення вантажу на підставі заявки експедитора, яка є невід'ємною частиною даного договору. Заявку відповідно до даного договору не надано;
- в довідці про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025 сказано, що навантажувально - розвантажувальні роботи включено у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження (в товаросупровідних документах дані витрати не визначені кількісно та достовірно, та, відповідно, не включені в графи 21 ДМВ). Окрім того, декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару;
Декларантом на вимогу було надано: додаткову угоду №1 від 17.02.2025 до контракту, копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 19.02.2025 №101, копію митної декларації країни відправлення від 20.02.2025 №25PL322010000GBCB2.
Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 24.02.2025 №1.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.
Таким чином, Волинською митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів:
- від 04.02.2025 №205050/2025/00001922 (по МД №25UA205050003995U9 від 04.02.2025), згідно із яким МД №25UA205050003995U9 від 04.02.2025 (рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2025 №205050/2025/00001922) митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митними вартостями, а саме:
товар 1 - на рівні 3,1 дол.США/кг (12,7847 злотих/кг на день заявлення декларантом курсу валют) за МД №UA209170/2025/002803 від 15.01.2025.
товар 2 - на рівні 4,02 дол.США/кг (16,5789 злотих/кг на день заявлення декларантом курсу валют) за МД №UA209230/2025/004102 від 18.01.2025.
Для коригування митної вартості митним органом взято за основу товари: «Теплиця» та «Стелаж», країна походження Китай.
- від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 (по МД №25UA205050007115U9 від 24.02.2025), згідно із яким митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару оформлення якого вже завершено,- стелажі складські металеві, країна походження - Китай, торгівельна марка - FUNFIT, який ввезено з Польці на умовах поставки FCA, митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом визначення митної вартості. Рівень митної вартості товару становить 16,3353 PLN за кг (МД від 19.06.2024 №UA205050/2024/022267).
Вказані товари оформлено декларантом у вільний обіг згідно МД №25UA205050004068U0 від 04.02.2025 та №25UA205050007217U4 від 24.02.2025 з наданням гарантій, передбачені частиною сьомою статті 55 МК України.
Таким чином, підставою для відмови у митному оформленні товарів та прийняття карток відмови №UA205050/2025/000061, №UA205050/2025/000133 стали відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, та неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України (додаткові документи витребовувались у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містили розбіжності) в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.
Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №UA205050/2025/000061 та №UA205050/2025/000133 містять причини відмови, вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також в них вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову. Тобто вони цілком відповідають положенням МК України та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень МК України та Правил щодо заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законними та обґрунтованими (а.с.95-109, 127-139).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.190).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 26.06.2023 між ТОВ «ЛЕОБРО» (покупець) та компанією Siscom S.C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 (а.с. 32-33) та 17.07.2025 додаткову угоду №1 до вказаного контакту (а.с.34-35).
На виконання умов контракту, компанія «Siscom S.C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek.» поставила позивачу товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №FV/1/UA/2501 від 31.01.2025 на загальну суму 87 206,55 злотих (а.с. 23, 146 зворот-147, переклад а.с. 27 зворот-28) та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №FV/2/UA/2502 від 20.02.2025 на загальну суму 19926 злотих (а.с.25, 175 зворот, переклад а.с. 29 зворот).
З метою здійснення митного оформлення товару 1: «Конструкції будівельні збірні з чорних металів, теплиці: Теплиця фольгована з вікнами, колір білий 18m2 (600*300*200) - 30шт. Теплиця фольгована з вікнами, колір зелений 10m2 (400*250*200) - 30шт. Теплиця фольгована з вікнами, колір зелений 6m2 (300*200*200) - 50шт. Теплиця фольгована з вікнами, колір зелений 18m2 (600*300*200) - 15шт. Теплиця фольгована з вікнами, колір білий 9m2 (450*200*200) - 20шт. Теплиця фольгована з вікнами, колір білий 10m2 (400*250*200) - 20шт. Всього: 165шт. Торговельна марка: FUNFIT. Країна походження: Китай (CN)» та товару №2: «Меблі металеві: Стелаж складський металевий 180х90х40сm - 100шт. Стелаж складський металевий 180Ч90х40ст - 300шт. Стелаж складський металевий 150х75х30с - 50шт. Стелаж складський металевий 180х90х40сm - 100шт. Стелаж складський металевий 180х90х30с - 100шт. Стелаж складский металевий 180х100х50с - 50шт. Стелаж складський металевий 180х100х60сm - 50шт. Стелаж складський металевий 180х90х40сm - 50шт. Всього: 800шт. Торговельна марка: FUNFIT. Країна походження: Китай (CN)», що постачався згідно з вищевказаним контрактом, декларантом позивача подано до Волинської митниці МД №25UA205050003995U9 від 04.02.2025, в якій митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору у загальній сумі 87 206,55 злотих (товар №1 - 36 856,05 злотих та товар №2 - 50350,50 злотих) (а.с.42-43, 144-145, 151 зворот-152).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26.06.2023 №1 (а.с. 32-33), рахунок-фактуру (інвойс) №FV/1/UA/2501 від 31.01.2025 (а.с. 23, 146 зворот-147, переклад а.с. 27 зворот-28), специфікацію до вказаного рахунку - фактури (а.с. 24, 148 зворот переклад а.с.28 зворот), платіжну інструкцію в іноземній валюті №95 від 29.01.2025 (а.с.36, 140), договір-заявку на перевезення вантажу №1 від 30.01.2025 (а.с.37, 155 зворот), довідку від 04.02.2025 (а.с.38, 150 зворот), експортну митну декларацію країни відправлення №25PL322010000CWSB2 від 03.02.2025 (а.с.147 зворот), міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) №1/UA/2501 від 31.01.2025 (а.с. 24 зворот, 148, переклад а.с. 29), договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №8/2023-Д від 07.07.2023. (а.с.71-72).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг (за наявності); 6) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 7) транспортні (перевізні) документи в т.ч. рахунок на оплату; 8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 9) специфікацію до Контракту; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.45, 157).
Листом №1 від 04.02.2025 позивач повідомив, що по МД №25UA205050003995U9 всю запитувану інформацію надано та додаткові документи надаватися не будуть (а.с.48, 146).
Також для митного оформлення ввезеного на територію України товар: «меблі металеві:- Стелаж складський металевий 180Х90Х40СМ чорний 3265 - 300шт. Торговельна марка: FUNFIT. Країна виробник: CN».» декларант позивача подав до Волинської митниці МД №25UA205050007115U9 від 24.02.2025, в якій митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору у сумі 19926 злотих (а.с.61, 159 зворот-160, 167).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26.06.2023 №1 (а.с. 32-33), рахунок-фактуру №FV/2/UA/2502 від 20.02.2025 (а.с.25, 175 зворот, переклад а.с. 29 зворот), договір №19022025/1 від 19.02.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів (а.с.54-55, 170-171), договір №19022025/1 від 19.02.2025 на перевезення вантажу та надання транспортно-експедиційних послуг (а.с.54-55, 163-164), заявку на перевезення вантажу та надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 19.02.2025 (а.с.56, 174), довідку про транспортні послуги від 21.02.2025 №21/02/2025 (а.с.57, 159), договір транспортного експедирування від 19.02.2025 №250219 (а.с.164 зворот-165), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №2/UA/2502 від 20.02.2025 (а.с. 26, 175, переклад а.с. 30 зворот-31).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: 1) специфікацію на дану поставку відповідно до пункту 1.3 контракту від 23.06.2023 №1; 2) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 8) виписку з бухгалтерської документації; 9) копію митної декларації країни відправлення; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: 11) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.64, 177).
Декларантом на вимогу митного органу було надано: додаткову угоду №1 від 17.02.2025 до контракту (а.с.34-35, 171 зворот-172), платіжну інструкцію в іноземній валюті №101 від 19.02.2025 (а.с.101, 160 зворот), експортну митну декларацію країни відправлення 25PL322010000GBCB2 від 20.02.2025 (а.с.173 зворот).
Листом №1 від 24.02.2025 позивач повідомив, що по МД №25UA205050007115U9 всю запитувану інформацію надано та додаткові документи надаватися не будуть (а.с.67).
За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, Волинська митниця прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2 (а.с.49, 154 зворот-155) та від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 (а.с.68, 169).
Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000061 (а.с.50, 149 зворот-150) та №UA205050/2025/000133 (а.с.69, 165 зворот-166), відповідно до яких відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:
- наданий банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.01.2025 №95 передує виставленому рахунку-фактурі №FV/1/UA/2501, який датується 31.01.2025 Також, в призначенні платежу вищезазначеного банківського платіжного документа вказаний зовнішньоекономічний договір (контракт) від 23.06.2023 №1. Згідно із пунктом 3.2 контракту загальна вартість контракту складає 500 000 злотих. Ідентифікувати надану оплату до даної поставки неможливо;
- відповідно пункту 1.2 контракту передбачена Специфікація, яка є невід'ємною частиною договору, однак Специфікації не подано до митного оформлення;
- згідно договору-заявки від 30.01.2025 №1 передбачений рахунок на оплату транспортних послуг, однак даного документа не подано до митного оформлення;
- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.02.2025 б/н витрати на транспортування по маршруту Гданськ (Польща - м/п Ягодин становить 980 євро. Відстань даного маршруту орієнтовно 650 км, транспортні витрати становлять 1, 59 євро/км (980/620). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/л Ягодин - м. Луцьк (Україна) становить 520 євро, відстань даного маршруту орієнтовно 140 км, що становить 3,72 євро/км (520/140). Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
На вимогу митниці декларантом не надано жодних додаткових документів, листом від 04.02.2025 №1 повідомлено про їх відсутність.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У митного органу відсутні підстави для застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, а саме: товар 1 - на рівні 3,1 дол. США/кг (12,7847 злотих/кг на день заявлення декларантом курсу валют) за МД №UA209170/2025/002803 від 18.01.2025; товар 2 - на рівні 4,02 дол. США/кг (16,5789 злотих/кг на день заявлення декларантом курсу валют) за МД №UA209230/2025/004102 від 18.01.2025. Для коригування митної вартості митним органом взято за основу товари: «Теплиця» та «Стелаж», країна походження Китай.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 зазначено, що під нас здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не місять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- пунктом 1.3 контракту від 23.06.2023 №1 передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами на кожну партію та вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту. Специфікацію на дану партію не було;
- одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 МК України).
В інвойсі від 20.02.2025 №FV/2/UA/2502 вказано, що рахунок сплачено, проте банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати за оцінюваний товар, разом з МД не було надано.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025 від ФОП ОСОБА_3 , тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR- VICTOR BORSHCH. Документів, визначених Наказом №599, не надано;
- пунктом 1.2 договору на перевезення вантажу від 19.02.2025 №19022025/1, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 , передбачено, що кожне окреме перевезення здійснюється на підставі письмової заявки, яка є невід'ємною частиною даного договору. Заявку відповідно до даного договору не надано;
- пунктом 2.1 договору транспортного експедирування від 19.02.2025 №250219 визначено, що виконавець надає послуги з перевезення вантажу на підставі заявки експедитора, яка є невід'ємною частиною даного договору. Заявку відповідно до даного договору не надано;
- в довідці про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025 сказано, що навантажувально - розвантажувальні роботи включено у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження (в товаросупровідних документах дані витрати не визначені кількісно та достовірно, та, відповідно, не включені в графи 21 ДМВ). Окрім того, декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару.
Декларантом на вимогу було надано: додаткову угоду №1 від 17.02.2025 до контракту, копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 19.02.2025 №101, копію митної декларації країни відправлення від 20.02.2025 №25PL322010000GBCB2.
Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 24.02.2025 №1.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам статей 59,60,61 МК України (оформлені за ціною договору, та час експорту яких є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару), методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- стелажі складські металеві, країна походження - Китай, торгівельна марка - FUNFIT, який ввезено з Польщі на умовах поставки FCA, митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом визначення митної вартості. Рівень митної вартості товару становить 16,3353 PLN за кг (МД від 19.06.2024 №UA205050/2024/022267).
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до МД від 04.02.2025 №24UA20505004068U0 (а.с. 51-52, 153-154) та від 24.02.2025 №24UA205050007217U4 (а.с. 70, 168), з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Перевіряючи обґрунтованість сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару, судом встановлено, що між ТОВ «ЛЕОБРО» (покупець) та компанією Siscom S.C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт 26.06.2023 №1 (а.с. 32-33), відповідно до умов якого продавець зобов'язується доставляти покупцю товари народного вжитку: товари для дітей; товари для спорту і відпочинку; товари для дому і саду; меблі і інші, а покупець приймає і оплачує товар згідно із специфікаціями та інвойсами, які є невід'ємною частиною цього контракту
Згідно із пунктом 1.2 контракту продавець постачає товар партіями на підставі замовлень покупця (специфікацій).
Нормами пункту 1.3 контракту визначено, що найменування, асортимент, кількість і ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами на кожну партію і вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Згідно із пунктом 2 контракту поставка товару, зазначеного в специфікації, буде здійснена протягом 45 календарних днів після її підписання повноважним представниками обох сторін. Обов'язковим для сторін є специфікація, підписана обома сторонами, сканована та надіслана в електронному вигляді на електронні адреси продавця та покупця.
Додатковою угодою №1 від 17.02.2025 (а.с.34-35, 171 зворот-172), сторони погодили необхідність внесення змін до контракту №1 від 23.06.2025, зокрема виклавши пункти 1.1, 1.2, 1.3 розділу 1, розділ 2, пункти 3.2 та 3.3 розділу 3, пункти 4.1 та 4.4 розділу 4 у новій редакції та додавши пункт 3.7 у розділ 3.
Так, відповідно до пункту 1.1 контракту (в редакції додаткової угоди №1 від 17.02.2025) в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, зобов'язується доставляти продавець покупцю товари народного вжитку: товари для дітей; товари для спорту і відпочинку; товари для дому і саду; меблі і інші (надалі Товар), а покупець приймає і оплачує Товар на підставі інвойсів, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно із пунктом 1.2. контракту продавець постачає товар партіями за підставі замовлень покупця.
Пунктом 1.3 контракту визначено, що найменування, асортимент, кількість і ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами на кожну партію і вказуються в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
На виконання умов контракту, компанія «Siscom S.C. Sebastian Didyk, Piotr Siwek.» поставила позивачу товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №FV/1/UA/2501 від 31.01.2025 на загальну суму 87 206,55 злотих (а.с. 23, 146 зворот-147, переклад а.с. 27 зворот-28) та відповідно до рахунку-фактури (інвойсів) №FV/2/UA/2502 від 20.02.2025 на загальну суму 19926 злотих (а.с.25, 175 зворот, переклад а.с. 29 зворот).
Оплата за вказаний товар була здійснена позивачем на умовах передоплати згідно із платіжними інструкціями в іноземній валюті №95 від 29.01.2025 на суму 87 206,55 злотих (а.с.36, 140) та №101 від 19.02.2025 на суму 19926 злотих (а.с.101, 160 зворот), в призначені яких наявне посилання на контракт №1 від 23.06.2023.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2 слугувало те, що наданий банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.01.2025 №95 передує виставленому рахунку-фактурі №FV/1/UA/2501, який датується 31.01.2025. Також, в призначенні платежу вищезазначеного банківського платіжного документа вказаний зовнішньоекономічний договір (контракт) від 23.06.2023 №1. Згідно із пунктом 3.2 Контракту загальна вартість контракту складає 500 000 злотих. Ідентифікувати надану оплату до даної поставки неможливо.
Позивач в спростування відповідних доводів митного органу вказує, що умовами контракту не заборонено попередню оплату товарів на надає суду проформу інвойс №14169724 від 28.01.2025, в якій зазначено форму оплати: передоплата, термін оплати: 29.01.2025 (а.с.22, переклад а.с. 26 зворот-27).
Разом з тим, вказана проформа інвойс була подана виключно до суду, а не до митного органу, тому суд не може надати їй оцінку як такій, що була подана для підтвердження митної вартості товару.
При цьому, судом встановлено, що у відповідь електронне повідомлення митниці від 04.02.2025 позивач повідомив, що додаткові документи надаватися не будуть (а.с.48, 146).
Як уже зазначалося вище, у графі «Призначення платежу» даного банківського платіжного документу міститься лише посилання на контракт №1 від 23.06.2023.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 3.2 контракту загальна вартість контракту складає 500 000 злотих. Тобто даний контракт є не одноразовим, по ньому можлива невизначена кількість поставок, а отже наявність невизначеної кількості платіжних інструкцій. У зв'язку із цим платіжну інструкцію від 29.01.2025 №95 не можливо пов'язати з партією товару, що була пред'явлена до митного оформлення. З огляду на те, що в наданій платіжній інструкції відсутня повна інформація щодо призначення платежу, на підставі якого здійснювалося перерахування коштів, а також будь-які інші ідентифікуючі дані товару, за який сплачено грошові кошти, на думку суду, такий документ не є достатнім доказом підтвердження заявленої митної вартості товарів.
За таких обставин, на думку суду, декларантом не підтверджено здійснення передплати вартості оцінюваного товару, оскільки дата створення платіжної інструкції не кореспондується з датою, зазначеною у рахунку-фактурі №FV/1/UA/2501 від 31.01.2025, до того ж, платіжну інструкцію неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром.
В оскаржуваному рішенні від 24.02.2025№UA205050/2025/000042/2 зазначено, що в інвойсі від 20.02.2025 №FV/2/UA/2502 вказано, що рахунок сплачено, проте банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати за оцінюваний товар, разом з МД не було надано.
Матеріалами справи підтверджується, що у відповідь на електронне повідомлення митного органу, позивач додатково надав платіжну інструкцію в іноземній валюті №101 від 19.02.2025 (а.с.101, 160 зворот) та додаткову угоду №1 від 17.02.2025 до контракту (а.с.34-35, 171 зворот-172).
Так, додатковою угодою №1 від 17.02.2025 сторони погодили необхідність внесення змін до контракту №1 від 23.06.2025, зокрема додано пункту 3.7. відповідно до якого умови оплати встановлюються окремо для кожної партії товару та визначаються в рахунках до даного контракту.
Однак, суд зауважує, що ні до митного оформлення, ні суду позивач не надав рахунку-проформи чи будь - якого іншого документа, відповідно до якого сторонами контракту було погоджено поставку відповідної партії товару на суму 19926 злотих, які були сплачені згідно із наданою платіжною інструкцією в іноземній валюті №101 від 19.02.2025.
Інакше кажучи, в матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких позивач за день до складення рахунку - фактури №FV/2/UA/2502 від 20.02.2025 здійснював переоплату товару на суму 19926 злотих.
Окрім того, в оскаржуваному рішенні від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2 митний орган посилається на те, що відповідно пункту 1.2 контракту передбачена Специфікація, яка є невід'ємною частиною договору, однак специфікації не подано до митного оформлення.
У рішенні про коригування митної вартості від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 митний орган також вказує про те, пунктом 1.3 контракту від 23.06.2023 №1 передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами на кожну партію та вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, однак специфікацію на дану партію не було надано.
В спростування таких тверджень митного органу позивач вказує, що до митного оформлення було подано специфікації до рахунків-фактур №FV/1/UA/2501 від 31.01.2025 та №FV/2/UA/2502 від 20.02.2025, однак відповідач не ідентифікував зазначені документи як специфікацію та не відобразив в картці відмови серед переліку наданих документів.
У свою чергу, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що відповідно до Класифікатору документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, декларант може подати (специфікацію) під кодом документу 4103, який передбачає, що даний документ є доповненням до зовнішньоекономічного договору (контракту), однак відповідно до відомостей із графи 44 МД №25UA205050003995U9 від 04.02.2025 та №25UA205050007115U9 від 24.02.2025 декларантом не було подано жодного документу під кодом 4103.
Надаючи оцінку відповідним доводам сторін суд зауважує, що як позивачем, так і відповідачем були надані ідентичні документи іменовані як специфікація, а саме: від 31.01.2025 (а.с. 24, 148 зворот переклад а.с.28 зворот) та від 20.02.2025 (а.с.25 зворот, 176 переклад а.с.30), однак з урахуванням вищезазначених доводів представника відповідача вказані документи відображені в картках відмови під назвою пакувальний лист.
Суд констатує, що вказані специфікації міститься інформація про кількість товару, вагу нетто та брутто, об'єкт та габарити товару, однак не містять ціну за одиницю товару узгоджену сторонами на відповідну партію, тобто не містять всіх відомостей, які визначені умовами контракту від 23.06.2023 №1 (в редакції до внесення змін згідно із додатковою угодою №1 від 17.02.2025).
Надаючи оцінку питанню повноти та відповідності задекларованих позивачем транспортних витрат за зовнішньоекономічним контрактом 26.06.2023 №1, суд зазначає наступне.
Згідно частиною другою статті 53 МК України документами, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно із частиною десятою статті 58 МК України витрати на транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари.
В оскаржуваному рішенні від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2 відповідач зазначив, що згідно договору-заявки від 30.01.2025 №1 передбачений рахунок на оплату транспортних послуг, однак даного документа не подано до митного оформлення.
Так, відповідно до договору-заявки на перевезення вантажу №1 від 30.01.2025, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ «ЛЕОБРО» (замовник) на перевезення товару, а саме: стелажів 18 т було погоджено вартість послуг з такого перевезення - 1500 євро по курсу НБУ на день розвантаження.
Згідно із пунктом 4 вказаної договору-заявки обов'язковою умовою повної оплати є надання виконавцем замовнику оригіналів: договору-зливки, рахунку-фактури, акта виконаних робіт (2шт.), ТТН/CMR з мокрою печаткою виконавця та відміткою про розвантаження (2 екземпляри).
Позивач не заперечує факту ненадання рахунку на оплату транспортних послуг, однак в спростування таких зауважень митного органу вказує, що станом на дату подання до митного оформлення документів №25UA205050003995U9 від 04.02.2025 у нього не було і не могло бути в наявності вказаного документа, оскільки товар, що ввозився позивачем на митну територію України, перебував в зоні митного контролю Волинської митниці та не був розвантажений на склад ТОВ «ЛЕОБРО».
Однак суд зауважує, що наявний в матеріалах справи рахунок №04/02/25 був виписаний 04.02.2025, тобто безпосередньо у день митного оформлення товару, а його не надання до митного оформлення, на думку суду, позбавило митний орган впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення, а, відповідно, й у правильності визначення митної вартості.
Згідно із довідкою ФОП ОСОБА_1 сума транспортних витрат по доставці вантажу, що доставляються автотранспортом держ. №BК1920HM/BC9387XG за CMR №1/UA/2501 від 31.01.2025, 3 м. Гданськ (Польща) до м. Луцьк (Україна) - 1500,00 євро (відстань 760 км., з них: м. Гданськ (Польща) до кордону України - (п/п Ягодин) - 980,00 євро (620 км.) кордон України (п/п Ягодин) - м. Луцьк - 520,00 євро (140 км.)
При цьому, суд вважає слушними зауваження митного органу, про те, що згідно з довідкою про транспортні витрати від 04.02.2025 б/н витрати на транспортування по маршруту Гданськ (Польща - м/п Ягодин становить 980 євро. Відстань даного маршруту орієнтовно 650 км, транспортні витрати становлять 1,59 євро/км (980/620). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/л Ягодин - м. Луцьк (Україна) становить 520 євро, відстань даного маршруту орієнтовно 140 км, що становить 3,72 євро/км (520/140).
Суттєва різниця у ціні послуг перевізника на відрізках маршруту транспортування товару до митного кордону України і від митного кордону України до пункту призначення позивачем будь-якими доказами, які б підтверджували її об'єктивність та спростовували сумніви митного органу, жодними доказами обґрунтована декларантом не була.
В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України суд вважає за можливе врахувати висновки Верховного суду, що містяться у постанові від 27.08.2019 у справі №440/3790/18, відповідно до яких оскільки вартість перевезення товару до митного кордону України є складовою задекларованої митної вартості товару, а наданий позивачем для митного оформлення рахунок на оплату послуг перевезення свідчив про суттєву різницю в ціні цих послуг на відрізках маршруту транспортування товару до митного кордону України і від митного кордону України до пункту призначення, яка нічим не пояснювалася, зокрема і відстанню на цих відрізках маршруту, митниця правомірно витребувала у позивача додаткові документи, які б підтвердили числові значення складових митної вартості. З огляду на те, що позивач не надав такі документи, митниця відповідно до положень частини 1 статті 55 МК мала право прийняти рішення про коригування митної вартості товару.
В оскаржуваному рішенні від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 зазначено , що
декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025 від ФОП ОСОБА_3 , тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR- VICTOR BORSHCH. Документів, визначених Наказом №599, не надано.
Так, як встановлено судом позивачем до митного оформлення було додано договір №19022025/1 від 19.02.2025 на перевезення вантажу та надання транспортно-експедиційних послуг (а.с.54-55, 163-164), укладений між ТОВ «ЛЕОБРО» (замовник) та ФОП ОСОБА_3 , за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу плату.
Згідно із пунктом 2.3. договору оформлена товарно-транспортна накладна (CMR), завірена виконавцем, є підставою для одержання ним вантажу для перевезення з матеріальною відповідальністю виконавця,
У свою чергу, як вбачається із графи 17 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №2/UA/2502 від 20.02.2025, на ній міститься печатка перевізника «VICTOR BORSHCH.» (а.с. 26, 175, переклад а.с. 30 зворот-31).
Суд погоджується із доводами позивача про те, що перевізником вправі для виконання зобов'язань за договором залучати для перевезення третіх осіб.
Водночас, слід зауважити, що у розглядуваному випадку разом із МД №25UA205050007115U9 від 24.02.2025 декларант надав лише договір на перевезення вантажу та надання транспортно-експедиційних послуг №19022025/1 від 19.02.2025, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 та договір транспортного експедирування №250219 від 19.02.2025, укладений між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 (а.с.164 зворот-165) та не надав жодних інших документів визначених Наказом №599, на підставі яких можна дійти висновку, що вказані договори можуть слугувати підтвердження саме витрат на транспортування спірного товару.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що довідка про транспортні витрати є належним документом на підтвердження вартості витрат на транспортування, а також те, що МК України не містить переліку документів, які зобов'язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування, оскільки у Правилах заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 визначено окремі документи, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування, серед яких:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт ( наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Водночас, вищевказаних документів позивачем до митного оформлення подано не було, що власне останнім і не заперечується.
В оскаржуваному рішенні митний орган також посилається на те, що пунктом 1.2 договору на перевезення вантажу від 19.02.2025 №19022025/1, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 , передбачено, що кожне окреме перевезення здійснюється на підставі письмової заявки, яка є невід'ємною частиною даного договору. Згідно із пунктом 2.1 договору транспортного експедирування від 19.02.2025 №250219 також визначено, що виконавець надає послуги з перевезення вантажу на підставі заявки експедитора, яка є невід'ємною частиною даного договору. Однак заявки відповідно до даних догорів не надано.
Так, згідно з пунктом 1.2 договір на перевезення вантажу та надання транспортно-експедиційних послуг №19022025/1 від 19.02.2025 найменування, кількість вантажу або маса (вага), та інші умови перевезення вантажу за цим договором погоджуються сторонами в замовлені на перевезення. Кожне окреме перевезення здійснюється виконавцем у відповідності до письмової заявки, яка підписується обома сторонами цього договору та є його невід'ємною частиною. В заявці зазначаються: пункт завантаження та розвантаження вантажу, дата завантаження та строк доставки у пункт призначення, вартість перевезення, найменування вантажу, кількість, вага тощо. Пунктом 5.1 вищенаведеного договору визначено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках і вказуються у рахунках-фактурах Перевізника. Відповідно до пункту 5.2 договору вартість перевезення та транспортно-експедиційних послуг узгоджується сторонами в кожному окремому випадку та зазначається у заявці на перевезення.
Окрім того, відповідно до пункту 2.1 договору транспортного експедирування №250219 від 19.02.2025 виконавець надає послуги з перевезення вантажу на підставі заявки, яка подається експедитором у письмовій формі до початку завантаження, яка є невід'ємною частиною договору. Згідно із пунктом 2.2 вказаного договору заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками сторін.
Проте заявки до вищезазначених договорів ні під час митного оформлення, ні на вимогу митного органу надані не були, що, на переконання суду, унеможливлювало повноцінну перевірку рівня заявленої митної вартості та призводило до наявності сумнівів щодо дійсності числових значень складових митної вартості.
Верховний Суд у справі №520/22458/23 у постанові від 02.05.2024 також зазначив, що ненадання заявки на перевезення, на яку є покликання у договорі про перевезення товару та в якій має бути визначено вартість перевезення, позбавило митний орган впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення, а, відповідно, й у правильності визначення митної вартості.
В оскаржуваному рішенні від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 також зазначено, що в довідці про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025 сказано, що навантажувально - розвантажувальні роботи включено у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження (в товаросупровідних документах дані витрати не визначені кількісно та достовірно, та, відповідно, не включені в графи 21 ДМВ). Окрім того, декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу суд зазначає наступне, визначена у МД №25UA205050007115U9 від 24.02.2025 митна вартість товару у загальному розмірі 221 623,00 грн включає вартість товару 208 017,48 грн (еквівалентно 19926 злотих, з урахуванням обмінного курсу 10,4395 (графа 23 декларації) і вартість витрат на транспортування в сумі 13605,52 грн (а.с.61, 159 зворот-160, 167).
Відповідно до графи 20 МД поставка товару здійснювалася за правилами Інкотремс- FCA.
Згідно Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов'язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.
Відтак, відповідно до умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025 транспортні витрати по перевезенню вантажу автомобілем RENAULT реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 складають: м. Румія (Польща) - м/п Ягодин - 31 746, 23 грн; м. Гданськ (Польща) - м/п Ягодин - 13 605, 52 грн; м/п Ягодин - м. Луцьк (Україна) - 21 532, 47 грн. Разом: 66 884, 23 грн. Навантажувально-розвантажувальні роботи включено у вартість перевезення.
При цьому, у наданому суду рахунку на оплату №23 від 25.02.2025 (а.с.58) та в акті надання послуг №23 від 25.02.2025 (а.с.59) відображена виключно вартість автотранспортних послуг та експедиційна винагорода.
Інформація, яка міститься у довідці про транспортні витрати від 21.02.2025 №21/02/2025, дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався та містить числові значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 13605,52 грн, які були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Однак числові розрахунки складових витрат навантажувально-розвантажувальних робіт до митного оформлення надано не було, тому сумніви митного органу щодо включення цих складових транспортних витрат до митної вартості товару є цілком обґрунтованими.
При цьому подання декларантом двох договорів на перевезення вантажу №19022025/1 від 19.02.2025 та №250219 від 19.02.2025, у яких було зазначено різних виконавців ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 , на думку суду, додатково підтверджує сумніви щодо достовірності заявленої декларантом вартості перевезення товару.
Також в наданих декларантом документах відсутні відомості щодо наявності/відсутності витрат на страхування товару.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що декларантом не було подано всіх належних транспортних перевізних документів, що містять відомості про вартість перевезення до митного кордону України.
Усе перелічене вище у своїй сукупності дає суду підстави для висновку про те, що в даному випадку у митного органу були сумніви щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, а тому, митний орган мав законні підстави для витребування додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості товару та, відповідно, коригування такої вартості.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі №809/1557/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі №822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.
Вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте у відповідь на повідомлення митниці декларант листами №1 від 04.02.2025 (а.с.48, 146) та №1 від 24.02.2025 (а.с.67) повідомив, що всю запитувану інформацію було надано та додаткові документи надаватися не будуть.
За таких обставин з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).
Правомірність дій митниці у вище окреслених обставинах підтверджується правовою позицією Верховного Суду у справі №140/947/20 у постанові від 01.10.2021, де суд дійшов висновку, що оскільки декларантом з приводу розбіжностей не надано документів, які витребовувались митним органом, а відтак таким правомірно з врахуванням повноважень самостійно визначено митну вартість ввезених товарів.
В силу приписів статті 55 МК України контролюючий орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Оскільки митна вартість товару не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, через відсутність необхідної інформації, таку митним органом було визначено відповідачем згідно зі статтею 64 МК України.
На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у ньому вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.
Так, як вбачається із оскаржуваного рішення від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2 у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам статей 59,60,61 МК України (оформлені за ціною договору, та час експорту яких є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару), методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- стелажі складські металеві, країна походження - Китай, торгівельна марка - FUNFIT, який ввезено з Польщі на умовах поставки FCA, митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом визначення митної вартості. Рівень митної вартості товару становить 16,3353 PLN за кг (МД від 19.06.2024 №UA205050/2024/022267).
Також у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам статей 59, 60, 61 МК України (оформлені за ціною договору, та час експорту яких є максимально наближеним до часу експорту оцінюваного товару), методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну згідно із рішенням від 24.02.2025 №UA205050/2025/000042/2 вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- стелажі складські металеві, країна походження - Китай, торгівельна марка - FUNFIT, який ввезено з Польщі на умовах поставки FCA, митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом визначення митної вартості. Рівень митної вартості товару становить 16,3353 PLN за кг (МД від 19.06.2024 №UA205050/2024/022267).
Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №UA205050/2025/000061 та №UA205050/2025/000133 містять причини відмови, вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також в них вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову. Тобто така цілком відповідає положенням МК України та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно із частиною восьмою статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Судом встановлено, що декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД від 04.02.2025 №24UA20505004068U0 та від 24.02.2025 №24UA205050007217U4 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України. ТОВ «ЛЕОБРО» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митного органу в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для підтвердження заявленої митної вартості товару з огляду на наявність у них розбіжностей, а позивач не усунув таких недоліків шляхом надання додаткових документів, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2025 №UA205050/2025/000019/2 та від 24.02.2025№UA205050/2025/000042/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000061 та №UA205050/2025/000133 є правомірними, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування належить відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОБРО» (43024, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Чорновола В'ячеслава, будинок 7, квартира 33, код ЄДРПОУ 44960526) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк