про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1626/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 з позовом про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 за період з 30 вересня 2022 року по 05 листопада 2022 року та Військової частини НОМЕР_2 за період з 06 листопада 2022 року по 20 травня 2023 року щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 за період з 30 вересня 2022 року по 05 листопада 2022 року та Військову частину НОМЕР_2 за період з 06 листопада 2022 року по 20 травня 2023 року здійснити перерахунок грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
26 лютого 2025 року до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому з-поміж іншого відповідач зазначив про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 07 березня 2025 року провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23 та ухвалою суду від 25 вересня 2025 року провадження у справі поновлено.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у КАС України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Як слідує із змісту позовної заяви, спір стосується виплати грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 30 вересня 2022 року по 05 листопада 2022 року та у Військовій частині НОМЕР_2 за період з 06 листопада 2022 року по 20 травня 2023 року.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року (далі - Закон №2352-ІХ) частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин.
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:
«Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»)» (підпункти 65.1-65.2 пункту 65 постанови). Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення, які стосуються періоду після зміни приписів статті 233 КЗпП України, застосуванню підлягають положення частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX, яка початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому за змістом зазначених норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Під можливістю дізнатися про порушення права слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та рішення, які впливають на права особи.
Із матеріалів справи слідує, що позивач виключений зі списків частини та усіх видів забезпечення: з Військової частини НОМЕР_1 - з 05 листопада 2022 року (наказ від 05 листопада 2022 року №299), а з Військової частини НОМЕР_2 - 19 серпня 2023 року (наказ від 19 серпня 2023 року, у якому вказано про видачу грошового атестату).
Необхідно зазначити, що саме в наказі про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення зазначається уся інформація про належні позивачу виплати.
Крім того, пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280, у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року №104; далі - Правила) установлено, що військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, видається грошовий атестат у таких випадках: вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Форма грошового атестата, встановлена додатком 16 Правил, передбачає відображення всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, непогашених нарахувань), й містить пункт 14 такого змісту: «Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ….. (підпис військовослужбовця)».
Отже, про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який звільняється з військової служби чи вибуває до нового місця служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Із цим позовом представник позивача з позовними вимогами (за період з 30 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року) звернулася до суду тільки 02 лютого 2025 року - із пропуском тримісячного строку звернення до суду (продовжувався до закінчення карантину 30 червня 2023 року).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представник позивача до позовної заяви додала заяву про поновлення строку звернення до суду. Воднораз будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду за вирішенням спору заява про поновлення строку звернення до суду не містить.
Необхідно також зауважити, що отримання позивачем (його представником) листа Військової частини НОМЕР_3 від 14 листопада 2024 року №812/20732 та військової частини НОМЕР_2 від 17 листопада 2024 року №692/15536 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. При цьому позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися з такими запитами та отримати відповідь раніше (при тому, що зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у Військовій частині НОМЕР_2 він виключений 18 вересня 2023 року).
Тож відсутні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимог до Військової частини НОМЕР_1 за період з 30 вересня 2022 року по 05 листопада 2022 року та до Військової частини НОМЕР_2 за період з 06 листопада 2022 року по 20 травня 2023 року.
Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2025 року у справі №160/28405/24 у подібній ситуації вказав, що не заперечуючи того, що військовослужбовець після звільнення з військової служби (отримання грошового атестату) вправі звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення й про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період, однак уважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено військовослужбовцем без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як установлено частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач звернувся до суду із цим позовом з пропуском тримісячного строку, а заява про поновлення строку звернення до суду не містить обставин, які вказують на поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, тому позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк