м. Вінниця
07 жовтня 2025 р. Справа № 120/1528/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача 1 від 18.12.2024 щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
До суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповіді просять суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивують тим, що відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначення показника середньої заробітної плати для розрахунку розміру пенсії позивачу здійснено вірно, у відповідності з нормами чинного законодавства. Наголошують, що пенсія за вислугою років та пенсія за віком не є окремими видами пенсійної виплати, а є різновидом умов пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З 24.02.2002 позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На підставі заяви, з 12.12.2024 позивача переведено із пенсії за вислугу років на пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також здійснено перерахунок пенсії.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.12.2024 №905130135698 відмовлено у перерахунку пенсії від середнього заробітку за три попередні роки що передує зверненню, 2021-2023.
Вважаючи рішення відповідача щодо ненарахування пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по України за 2021-2023 роки протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У постановах від 10.04.2019 (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як встановлено під час розгляду справи, з 24.04.2002 позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у зв'язку з досягненням пенсійного віку за її заявою, 12.12.2024 була переведена на пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України № 1058-IV.
Тобто фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком, замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.10.2018 (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа № 185/860/17)).
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" за вислугу років, у подальшому під час розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
При цьому суд зауважує, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не міг бути підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років із 2002 року, адже цей закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 Закону були передбачені такі види пенсій, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Закон № 1058-ІV застосовувався виключно із метою обчислення розміру призначеної позивачу пенсії, вид якої визначався Законом № 1788-ХІІ.
Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постановах від 06.03.2018 у справі № 185/1474/17, від 29.03.2023 у справі № 240/4170/19, від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24 та інших, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною другою статті 40 цього Закону.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV відповідач неправомірно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Водночас, суд зауважує що такий перерахунок слід здійснити з дати призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, тобто з 12.12.2024, а не як просить позивач з 21.10.2024.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково, обравши при цьому правильний спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.12.2024 №905130135698.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 12.12.2024 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки, враховуючи раніше виплачені суми пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна