Справа №504/1431/23
Провадження №2/504/502/25
Доброславський районний суд Одеської області
06.10.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
Секретаря - Ориник М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №5, в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу №504/1431/23 за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору дійсним, визнання майна особистою власністю, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 :
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , яким просила суд:
-визнати дійсним шлюбний договір, укладений 12 червня 2022 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв.м., житловою 20,8 кв.м., та нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4,15 кв.м., автомобіль марки NISSAN JUKE, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , білого кольору, 2011 року випуску, є особистим майном ОСОБА_1 ;
-визнати особистим майном ОСОБА_1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв.м., житловою 20,8 кв.м., та нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4,15 кв.м.
-залишити у власності ОСОБА_2 автомобіль марки NISSAN JUKE, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , білого кольору, 2011 року випуску.
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 373 500 (триста сімдесят три тисячі п'ятсот) грн.
Обґрунтуванням позову є те, що 28 вересня 2003 р. позивачка та відповідач уклали шлюб. 04 листопада 2011 р. відповідач придбав автомобіль марки NISSAN JUKE, Державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , білого кольору, 2011 року випуску, середньою вартістю 373 500 грн. 16 травня 2019 р. позивачка придбала квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв.м., житловою 20,8 кв.м., вартістю 486 208,00 грн. 31 липня 2019 р. позивачка придбала нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4,15 кв.м., вартістю 17 513,00 грн., що підтверджується копією договору купівлі-продажу.
Спірне нерухоме майно, квартира та нежитлове приміщення, придбано за особисті кошти позивачки, що підтверджується таким: 12 червня 2022 р. відповідач письмово погодився з цією обставиною, та власноручно визнав, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,2 кв.м., житловою 20,8 кв.м., та нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4,15 кв.м., автомобіль марки NISSAN JUKE, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , білого кольору, 2011 року випуску, не є спільним майном, а придбано на особисті кошти позивачки. При цьому, відповідач зобов'язався прибути до нотаріуса і підписати шлюбний договір, у якому засвідчити ці обставини. Ця обставина підтверджується копією розписки, яка підписана відповідачем у присутності батьків відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які власним підписом підтвердили свою присутність. У подальшому відповідач відмовився прибути до нотаріуса та укласти шлюбний договір. Таким чином, все перелічене майно, яке хоча і придбано під час шлюбу, є особистою власністю позивачки.
Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 :
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яким просив в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:
-визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) право особистої приватної власності на 32/100 частки квартири загальною площею 66.2 кв.м., житловою площею 20.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) право особистої приватної власності на 68/100 часток квартири загальною площею 66.2 кв.м., житловою площею 20.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-виділити в особисту приватну власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) автомобіль марки Nissan, модель Juke, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску;
-виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) нежитлове приміщення загальною площею 4.15 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Обґрунтуванням позову є те, що 28.09.2003 року сторони по справі уклали шлюб. За час шлюбу було придбано: автомобіль марки Nissan, модель Juke, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску, квартиру загальною площею 66.2 кв.м., житловою площею 20.8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення загальною площею 4.15 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна вартість майна складає приблизно 1374716,00 грн. Під час поділу кожній стороні має бути виділено майно, що відповідає частці, тобто по 687358,00 грн. кожному. Автомобіль перебуває в розпорядженні позивача, він ним користується та бажає залишити в своїй власності. Нежитлове приміщення позивач пропонує залишити у власності відповідачки задля уникнення майбутніх складнощів у визначенні порядку користування майном. В такому разі квартира підлягає наступному поділу: 32/100 позивачу, 68/100 відповідачці.
Рух справи в суді першої інстанції:
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.04.2023 року у справі №504/1431/23 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору дійсним, визнання майна особистою власністю.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 07.03.2024 у справі №504/1431/23 прийнято зустрічний позов адвоката Чумаченко Святослава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Зустрічний позов адвоката Чумаченко Святослава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя об'єднано в одне провадженні із первісним позовом адвоката Судакова Валерія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору дійсним, визнання майна особистою власністю.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.02.2025 року у справі у справі №504/1431/23 підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились. В матеріалах справи міститься заява представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом про розгляд справи у його відсутність, вимоги первісного позову підтримує, у задоволені зустрічного позову просить відмовити та заява представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом про розгляд справи у його відсутність, у задоволені первісного позову просить відмовити, зустрічний позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Встановлені судом фактичні обставини справи:
Судом встановлено, що 28 вересня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, що встановлено зі змісту свідоцтва про шлюб, виданого 28 вересня 2003 року Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис про шлюб №1405 від 28 вересня 2003 року.
Відповідно до договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за номером 363 від 31.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н.І. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
В пункті 14 вказаного Договору зазначено, що майно, що є предметом цього договору, придбавається за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_2 , заява про згоду на укладання цього договору, засвідчена приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Драгой Н.І., від 31.07.2019 року за р. №362, зміст якої доведено до відома Продавця, додана до цього договору та зберігається в справах нотаріуса. Окрім того в заяві зазначено, що правочин відповідає інтересам сім'ї.
Відповідно до договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за номером 202, від 16.05.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Калінюком Р.Б., за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В п.5.3. вказаного Договору зазначено, що договір купівлі-продажу укладається за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_2 , справжність підпису на заяві якого засвідчено Калінюком Р.Б., приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області, 16.05.2019 року, за реєстрованим №201.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Nissan», модель «Juke», 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
В матеріалах справи міститься розписка такого змісту: «Я, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язуюсь з'явитись за першим викликом до нотаріуса ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Також повідомляю, що все майно, а саме: квартира АДРЕСА_4 , нежитлове приміщення (кладовка №11,3-тя секція) та автомобіль Nissan Juke, д.н. НОМЕР_1 не є спільним майном, а придбано за кошти ОСОБА_6 . Також зобов'язуюсь підписати шлюбний контракт. Мною написано власноруч за власним бажанням без примусу. В присутності свідків (моїх батьків) 12.06.2022 р.».
Релевантні джерела права та висновки суду:
Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що при поділі майна враховують також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї, як це визначено частиною четвертою статті 65 СК України.
Таким чином, при розподілі майна подружжя між подружжям буде поділено не тільки майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а і борги подружжя (кредити і т. д.) та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують.
Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 92 СК України шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
Зміст шлюбного договору визначається статтею 93 СК України, згідно якої: шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (стаття 94 СК України).
Згідно вимог статті 97 СК України у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них (ч. 2). Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 220 ЦК України змістує:
1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає, що оскільки шлюбний договір не було укладено в належній формі, сторонами не узгоджені всі істотні умови договору, відсутність факту подальшого нотаріального посвідчення не має правового значення, отже підстави застосування ч.2 ст.220 ЦК України відсутні.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не надала суду доказів на спростування презумпції спільної сумісної власності на спірне майно.
Суд критично ставиться до розписки, яка надана позивачкою, оскільки у вказаній розписці та договорах купівлі-продажу містяться різні відомості щодо об'єктів майна.
Крім того, вказана розписка не є підставою для ствердження про укладення сторонами шлюбного договору.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що вказані спірні житлова квартира, нежитлове приміщення та автомобіль придбані за час зареєстрованого шлюбу, вони є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивачка не спростувала належними та допустимими доказами цю презумпцію.
Приймаючи до уваги вказані обставини суд вважає, що розподіл спільного сумісного майна у даному випадку слід здійснювати шляхом визнання права власності на 1/2 частки як нерухомого так і рухомого майна за кожним з подружжя.
Тому позов ОСОБА_1 слід відхилити, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у задоволені позову відмовлено, судові витрати понесені нею слід віднести за її рахунок.
ОСОБА_2 при подані зустрічного позову було сплачено судовий збір в розмірі 6873,58 грн., з яких 3735,00 грн. за поділ автомобіля, та 3138,58 за поділ квартири шляхом визнання за ним права власності на 32/100 часток квартири.
Враховуючи, що судом частково задоволено зустрічний позов та визнано за ОСОБА_2 право власності на частку усього спірного майна, суд вважає, що на користь позивача за зустрічним позовом слід стягнути 4286,1 грн., тобто 1% від 1/2 частки загальної вартості майна 877221,00 грн. (373500,00 грн. + 486208,00 грн. + 17513,00 грн.), що становить 4286,1 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволені первісної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору дійсним, визнання майна особистою власністю, - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя майно, яке набуте за час зареєстрованого шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :
-квартиру загальною площею 66.2 кв.м., житловою площею 20.8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,
-нежитлове приміщення загальною площею 4.15 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , приміщення 70,
-автомобіль марки Nissan, модель Juke, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску.
В порядку поділу майна набутого за час зареєстрованого шлюбу, - визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на:
-одну другу частину квартири загальною площею 66.2 кв.м., житловою площею 20.8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
-одну другу частину нежитлового приміщення загальною площею 4.15 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,
-одну другу частину автомобілю марки «Nissan», модель «Juke», державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску.
В порядку поділу майна набутого за час зареєстрованого шлюбу, - визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на:
-одну другу частину квартири загальною площею 66.2 кв.м., житловою площею 20.8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
-одну другу частину нежитлового приміщення загальною площею 4.15 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,
-одну другу частину автомобілю марки «Nissan», модель «Juke», державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2011 року випуску.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 4286,1 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з часу його проголошення до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. К. Барвенко