Справа № 583/3654/25
2/583/1357/25
06 жовтня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників в залі суду № 6 справу № 583/3654/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
15.08.2024 представник позивачки звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 27.06.2020 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Тростянецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 45.
У шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважає, що подружні з відповідачем фактично розірвані, спільного господарства вони не ведуть, шлюб має формальний характер, а тому просить розірвати шлюб.
Також просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
21.08.2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, будь-яких заяв по суті справи суду не надав.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого.
Встановлено, що 27.06.2020 сторони уклали шлюб, зареєстрований Тростянецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 45 (а.с. 2).
Як вбачається зі свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3 зворот).
Сторони не оспорюють, що стосунки між ними припинені.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За приписами ч. 3, ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Положеннями ч. 3 ст. 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.
Суд встановив, що збереження сімейних відносин між сторонами є неможливим, оскільки позивачка заперечує проти примирення, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, що відповідає вимогам статей 24, 56 СК України.
Щодо вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає таке.
Правовідносини щодо утримання батьками неповнолітніх дітей регулюються відповідними положеннями глави 15 СК України.
За приписами ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 (ратифікованою Україною 27.02.1991) та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлено обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017, внесено зміни до ч. 2 ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За приписами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, позивачка скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу батька дитини.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує стан здоров'я і матеріальне становище сторін, що дитина проживає разом з матір'ю, батько є фізично здоровою особою працездатного віку, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання своєї неповнолітньої дитини, що ним не спростовано, до того ж такий його обов'язок передбачений нормами чинного законодавства. Таким чином, на підставі оцінки наданих доказів та з урахуванням загальних засад цивільного законодавства: розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у вказаному позивачкою розмірі, що відповідає визначеному законом розміру аліментів на одну дитину, є справедливим та пропорційним потребам дитини. Будь-яких перешкод для стягнення з відповідача аліментів у визначеному розмірі судом не встановлено, а відповідачем не спростовано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК суд допускає негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Судові витрати вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110,112 СК України, ст.ст. 12-13,78-81, 263-265,268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 червня 2020 року Тростянецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 45.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 15.08.2025.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА