Справа № 524/5518/25
Провадження № 2/524/4346/25
07.10.2025 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,
представника відповідача (адвоката) Гонтаря В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
14.05.2025 ТОВ "ФК "Європейська агенція з поверенення боргів"звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У обгрунтування позову зазначено, що 23.10.2022 між ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір позики № 7281867, згідно якого сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого договорута на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів"та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 14/06/21, згідно якого ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів" відступаєТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів"права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13101,53 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8101,53 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснила платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, нарахування жодних штрафних санкцій не здійснювалося.
Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
23.05.2025 по справі відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву.
23.06.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про ознайомлення із матеріалами справи.
01.07.2025 розгляд справи відкладений по причині першої не явки відповідача, повідомленого належним чином про дату, час, місце розгляду справи на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Відомості про причини неявки відповідача відсутні.
31.07.2025 від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву.
31.07.2025 судове засідання відкладене за клопотанням представника відповідача за для забезпечення права іншої сторони на ознайомлення із поданим відзивом.
З 11.08.2025 по 05.09.2025 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.
03.10.2025 у судове засідання не з'явився представник позивача та відповідач, повідомлені належним чином на підставі п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Якщо учасник справи або його представник належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі їх неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).
У судове засідання з'явився представник відповідача, який заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, не доведеними з огляду на таке.
Згідно п.3.1 договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між позивачем і первісним кредитором загальна сума відступлення прав вимоги, що відступаються позивачу за кредитним договором зазначається у окремих додаткових угодах до договору факторингу. В додаткових угодах № 11 від 14.06.2021, № 2 від 28.07.2021, № 7 від 13.06.2022 сума заборгованості, що переходить до нового кредитора (позивача) не згадується або забілена. Відомостей щодо здійснення оплати відступлення права вимоги позивачем за кредитним договором не надано. Позивачем не надані суду первинні документи на підтвердження факту видачі кредиту та наявну суму заборгованості станом на дату подання позову, не надано належним чином оформлених витягів про стан рахунків позичальника, даних балансу, меморіальних ордерів, квитанцій будь-яких інших первинних документів. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, на думку сторони відповідача, не може підтверджувати наявність кредитної заборгованості, оскільки не є касовим документами та документомпервинного бухгалтерського обліку згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Крім того, розрахунок не підписаний особою, яка його складала.
Представником відповідача зазначено, що згідно п.2.3 договору строк повернення позики становить 22.11.2022 на суму 6312,50 грн. Оскільки позивач просить стягнути 13101,53 грн, з наведеного слідує нарахування процентів у більшому розмірі поза межами строку дії зазначеного договору. Крім того, представник відповідача посилається на те, що договір позики з додатком, додаткові угоди до нього не містять підписів сторін.
Заслухавши представника відповідача, з'ясувавши обставини на які посилається представник позивача, як на підставу своїх позовних вимог та представник відповідача, як на підставу своїх заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, з'ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення на підставі ст. 244 ЦПК України, відклавши його ухвалення та проголошення на 16 год. 07.10.2025.
Згідно ст. 627, ч.1 ст. 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048, ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" (далі - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: (1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; (2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; (3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 76, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 80 ЦПК України).
З матеріалів справи слідує, що 23.10.2022 між ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір позики № 7281867, згідно якого сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого договорута на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1 договору). Підписанням зазначеного договору відповідач підтвердила ознайомлення на сайті httns://mvcredit.ua/ru/documents-license/ з інформацією про позикодавця, його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 договору позики).
Відповідач погодилася, що до моменту підписання договору позики ознайомилась із договором та Правилами надання грошових коштів, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті liiips://mvcredil.iia/ru/documcnts-liccnse/ (далі - Правила), їх змістом, суттю, об'ємом зобов'язань, наслідки укладення цього договору зрозумілі (п.п. 5.2. п. 5 договору позики).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів" перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті Товариства та є публічною пропозицією (офертою) у розуміння ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору, визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладений договору.
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів"та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 14/06/21, згідно якого ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "1 Безпечене агенство необхідних кредитів"права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, що формуються згідно додатку № 1 до договору. Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Підписані та скріплені печатками додаткова угода № 11 від 21.09.2023, акт приймання-передачі реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 за договором факторингу без зазначення ціни боргу не спростовують перехід від клієнта до фактора права вимоги заборгованості стосовно відповідача, оскільки зазначене стверджується наданим витягом з реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.
З вказаного слідує, що витягу ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13101,53 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8101,53 грн - заборгованість за відсотками.
Витяг з реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 сформований представником позивача, скріплений його підписом та печаткою та засвідчує перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача.
У разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та зараховані в рахунок погашення існуючої заборгованості. Відповідач не виконала свого зобов'язання на виконання умов договору. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування.
Представником позивача надані належні, допустимі докази укладення кредитного договору та перехід права вимоги, що не спростовуване стороною відповідача. Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів стороною відповідача не заперечувалось, як і не знайшло свого підтвердження визнання договору факторингу (його окремих положень) недійсним (ми). Доказів протилежного матеріали справи не містять, суду не надано.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом (ст. 204 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
Ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину про те, що вчинений правочин вважається правомірним, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України). Норми ст. 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Закономодноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення кредитного договору із введенням одноразового ідентифікатора та зазначенням інформації щодо її особистих даних та реквізитів банківської картки для перерахування коштів. Підписанням договору відповідач підтвердила ознайомлення з усіма істотними умовами та надання інформації, передбаченої законодавством.
Кредитний договір підписаний сторонами, зокрема відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тому суд приходить до висновку, що представником позивача належними та допустимими доказами підтверджене укладення із відповідачем зазначеного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позичальником та відповідачем не був би укладений. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 по справі № 404/502/18; від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19.
Протягом строку дії договору відповідач не зверталась із заявою про його розірвання та/або визнання договору недійсним в цілому або його окремих частин.
Розділ «Реквізити сторін» кредитного договору містить відмітку про підписання позичальником договору за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та відомостей про номер банківської картки для перерахування коштів.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Ст. ст. 15, 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог (постанови Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України) та підлягає виконанню належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного повернення грошових коштів, тому позивачем правомірно пред'явлена вимога до відповідача про стягнення заборгованості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Розмір процентів та порядок їх сплати задоговором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше невстановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ст. 536 ЦК України).
Проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною першою 1048 ЦК України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч.2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17).
Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.
Сторонами погоджено у належній формі строк кредитування, нарахування здійснені відповідно до погодженого строку, нараховані проценти не носять штрафного характеру та є процентами за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредиту за користування чужими коштами, розмір яких визначається договором.
З наявних по справі матеріалів, зокрема розрахунку заборгованості, слідує, що після закінчення строку дії кредитного договору проценти не нараховувалися. Сторона відповідача не надала суду іншого належного розрахунку, який відрізнявся б від наданого стороною позивача, виходячи з умов кредитного договору. Будь-яких доказів на підтверджують невідповідності розміру заборгованості умовам договору суду не надано. Відповідач зобов'язання у визначений строк не виконала. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами та обставинами, встановленими під час розгляду справи.
Відомості про звернення відповідача до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми) судом не встановлені. Доказів протилежного матеріали справи не містять, суду не надано.
Відповідач не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Представником відповідача протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв представником відповідача не заявлено.
У Постанові Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 278/2177/15-ц наведена позиція, згідно з якою розрахунок заборгованості у сукупності з іншими доказами є належним підтвердженням суми заборгованості. У касаційний скарзі по цій справі відповідач посилався, що судами попередньо не встановлено на підставі належних та допустимих доказів наявність беззаперечної заборгованості за спірним кредитом. У свою чергу, суд справедливо зазначив, що такі доводи не є обґрунтованими та зводяться до переоцінки доказів з огляду на наступне. Зокрема, зазначив, що «У даній справі банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості та виписку по кредитному договору».
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Розрахунок заборгованості, наданий стороною позивача, підписаний електронним підписом та відповідає вимогам первинних бухгалтерських документів у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містить ідентифікуючі дані щодо особи отримувача, номера рахунку та номера картки особи, якій були перераховані кошти, вказані номер договору кредиту, номер карткового рахунку, який відповідач вказував при реєстрації, вказано, що кошти перераховані на підставі укладеного договору, тобто позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження виконання умов договору з боку первісного кредитора.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право вимоги, що виникне в майбутньому (ч.1 ст. 1078 ЦК України).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 по справі № 910/12525/20).
Таким чимном, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором.
Суд звертає увагу, що договір факторингу із додатками, підписаний та скріплений печатками, є оспорюваним правочином, а під час розгляду справи презумпція його правомірності відповідачем та/ або його представником не спростована. Відомості про визнання договору факторингу (або його окремих положень) недійсним (ми) судом не встановлені. Доказів протилежного матеріали справи не містять, суду не надано.
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Оскільки позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути судовий збір, сплачений за подання позову до суду.
Керуючись ст. ст. 5, 12,13,81,77-80, 141, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"заборгованість за договором від 23.10.2022 № 7281867 в сумі 13101 грн 53 коп та 3028 грн 00 коп судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменчування сторін:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник