Справа № 372/5624/25
Провадження 1-кс-1262/25
ухвала
Іменем України
02 жовтня 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області про арешт майна,
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111230001769, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 -1 КК України.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 27.09.2025, о 20:37 год., водій ОСОБА_3 , (у стані а/с - 2.4 проміле), керуючи автомобілем «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Київській в м. Обухів Київської обл., у напрямку м. Київ, під час виконання обгону не впорався з керуванням та допустив виїзд праворуч на тротуар, де відбувся наїзд на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , які йшли по тротуару в попутному напрямку, внаслідок чого останні отримали тілесні ушкодження та були доставлені до КНП «Обухівської БЛІЛ»
27.09.2025 автомобіль марки «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 , було вилучено та доставлено на майданчик тимчасового зберігання за адресою: Київська обл.. Фастівський р-н. с. Борисів, пров. Боженка 23.
Автомобіль марки «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ТОВ «МОНКОР», яке зареєстроване за адресою: Київська обл. м. Обухів, вул. Київська, 64А.
28.09.2025 року автомобіль марки «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням даного автомобіля, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, інженерно-технічної експертизи за експертною спеціалізацією «Дослідження технічного стану транспортного засобу», інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціалізацією «Транспортно-трасологічні дослідження», а тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Для експертного дослідження транспортні засоби, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, необхідно зберігати у такому стані, в якому вони знаходились після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки їх не огляне експерт, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого транспортних засобів.
Для дослідження експертам необхідно надавати транспортні засоби без внесення в їх конструкцію будь яких змін, та без здійснення будь яких ремонтно-відновлювальних робіт.
Транспортний засіб на який необхідно накласти арешт, вважається тимчасово вилученим, тобто, який вилучений в ході огляду і може бути використаний як доказ причетності конкретних осіб до вчинення кримінального правопорушення.
Річ, на яку необхідно накласти арешт, а саме на автомобіль марки «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який вважається тимчасово вилученим, не відноситься до документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Підставою накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У досудового слідства виникла необхідність накласти арешт на автомобіль марки «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , з метою забезпечення належного проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути його без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, також просив не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Власники майна в судове засідання не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлялися належним чином, заяв та клопотання на адресу суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що СВ Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111230001769, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 -1 КК України.
28.09.2025 року автомобіль марки «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № № 12025111230001769 від 27.09.2025 року.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання майна як речового доказу у кримінальному провадженні, у рамках якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, клопотання слідчого про накладення арешту, слід задовольнити.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ТОВ «МОНКОР», яке зареєстроване за адресою: Київська обл. м. Обухів, вул. Київська, 64А та визначити місце їх зберігання за адресою: Київська обл.. Фастівський р-н. с. Борисів, пров. Боженка 23.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1