Справа № 372/5623/25
Провадження 1-кс-1254/25
ухвала
Іменем України
01 жовтня 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області про арешт майна,
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025116230000300, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 27.09.2025 до сектору дізнання Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що 26.09.2025, на території плису річки Красна, в межах села Семенівка, Обухівського району, Київської області було зупинено гр. ОСОБА_3 , який здійснював незаконне зайняття рибним добувним промислом.
Виїздом СОГ на місце події 26.09.2025 року в період часу з 23 год. 48 хв. по 23 год. 54 хв. проведено огляд місця події на річці Красна, прибережної смуги, за адресою вул. Макаренка, с. Семенівка, Обухівського району, Київської області, в ході якого у ОСОБА_3 вилучено свіжу рибу, а саме: карась сріблястий - 95 шт., яку після огляду було передано головному державному інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_4 , оскільки свіжа риба, являє собою продукт, який швидко псується, риболовецьку сітку у кількості 1 штуки, загальною довжиною близько 50 метрів, яку поміщено до спец. пакету «Національна поліція України» WAR1720322, який належним чином упаковано та підписано понятими, човен у кількості 1 штуки, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 .
Попередні збитки заподіяні незаконним виловом становлять 150 195 грн.
Виходячи з того, що на даний час у досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені в ході проведеного огляду місця події предмети та речі, які були у користуванні ОСОБА_3 є безпосередніми засобами та предметами вчинення кримінального правопорушення (проступку), а також з метою забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів, забезпечення проведення судових експертиз, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення чи відчуження вказаного майна та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт, а тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути його без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, також просив не здійснювати фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Власники майна в судове засідання не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлялися належним чином, заяв та клопотання на адресу суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що СД Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116230000300 від 27.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та розпочато досудове розслідування за фактом незаконного заняття рибним добувним промислом.
27.09.2025 року свіжу рибу, а саме: карась сріблястий - 95 шт., яку після огляду було передано головному державному інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_4 , оскільки свіжа риба, являє собою продукт, який швидко псується, риболовецьку сітку у кількості 1 штуки, загальною довжиною близько 50 метрів, яке поміщено до спец. пакету «Національна поліція України» WAR1720322, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12025116230000300 від 27.09.2025 року.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів, забезпечення проведення судових експертиз та з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення чи відчуження вказаного майна та забезпечення виконання у подальшому судових рішень у кримінальному провадженні.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання незаконно добутої риби та риболовецької сітки, речовим доказом у рамках кримінального провадження якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, є безпосереднім засобом вчинення злочину що розслідується, необхідний для проведення судових експертиз, а тому клопотання прокурора про накладення арешту є обґрунтованим.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного прокурором клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.171,172,173 КПК України, суд,
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно - речові докази, які вилучено 26.09.2025 під час огляду місця події у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме:
- на незаконно добуту рибу: карась сріблястий - 95 шт., яку після огляду передано головному державному інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_4 на зберігання, оскільки свіжа риба, являє собою продукт, який швидко псується, і підлягає здачі на рибоприймальний пункт;
- на риболовецьку сітку у кількості 1 штуки, загальною довжиною близько 50 метрів яка вилучена до спецпакету «Національна поліція України» WAR1720322, із забороною користування, відчуження та розпорядження, які поміщено до камери схову Обухівського РУП ГУНП в Київській області на відповідальне зберігання.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1