Суддя Ритов Я. М.
Справа № 626/1763/25
Провадження № 2/644/3862/25
07.10.2025
(заочне)
07 жовтня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Ритова Я.М.,
за участю секретаря Швайка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101603952994262 від 29.10.2020 року станом на 04.06.2025 року в загальному розмірі 16 887,36 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 10056,82 грн., заборгованості по відсоткам - 6830,54 грн., а також судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 29.10.2020 року, будучи клієнтом банку, позичальник уклав з банком кредитний договір № АВН0СТ155101603952994262 щодо надання останній кредиту у розмірі 14 000,00 грн. строком на 40 місяців (до 28.02.2024) зі сплатою процентів у розмірі 50,00 щорічно та комісії у розмірі 0,00 грн. Представник позивача зазначив, що в порушення умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала належним чином, заборгованість не погасила. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість, яку в добровільному порядку сплачувати не бажає, у зв'язку з чим, представник позивача звернувся до суду та просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 05.06.2025 року дійсну справу передано на розгляд за підсудністю до Зачепилівського районного суду Харківської області.
Ухвалою судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 09.07.2025 року дійсну справу передано на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду м. Харкова.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 31.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без участі представника АТ «Акцент-Банк», в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явилась, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, у зв'язку з чим, на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 07.10.2025 року, проведено заочний розгляд даної справи, згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов до наступного.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 29.10.2020 року ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання кредитних коштів.
В Анкеті-Заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомлений та згодний з умовами вказаного договору, а примірник договору згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.
Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» відповідачка ознайомилася з умовами кредитування 29.10.2020 року.
Згідно з копією заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101603952994262 від 29.10.2020 року, відповідач просила надати їй в АТ «А-Банк» кредит за Послугою «Швидка готівка». Сума кредиту становить 14 000 грн., строк кредиту 36 місяців. Процентна ставка 50% на рік.
Відповідач отримала від позивача грошові кошти в сумі 14 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.15328520.14699.65455 від 29.10.2020 року.
Відповідно до копії розрахунку наданого позивачем, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 16 887,36 грн., з яких: 10056,82 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6830,54 грн. заборгованість за процентами.
При цьому, сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Заява про надання послуги «Швидка готівка», паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з боку боржника підписано електронним підписом відповідача, який перевірено за допомогою відкритого ключа.
Щодо підписання договору електронними підписами суд зазначає, що устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Отже, особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Таким чином, ОСОБА_1 , підписавши заяву, отримавши та ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, уклала з позивачем договір про надання банківських послуг, при оформленні якого сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов, притаманних даному виду договору, що підтвердила своїм підписом у заяві позичальника.
Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статей 550,551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов'язань з повернення кредитних коштів утворилась заборгованість.
Розрахунком заборгованості позивач підтвердив, що станом на 04.06.2025 утворилася заборгованість у сумі 16 887,36 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 10056,82 грн.; загального залишку заборгованості за процентами 6830,54 грн.; загального залишку заборгованості за комісією 0,00 грн.; загального залишку заборгованості за пенею 0,00 грн.
Розрахунком заборгованості за кредитним договором підтверджено факт порушення відповідачкою умов кредитного договору та не виконання зобов'язань, що випливають з нього.
Приймаючи до уваги порушення відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101603952994262 від 29.10.2020 року в загальному розмірі 16 887 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 36 копійок, яка станом на 04.06.2024 року складається із заборгованості за кредитом - 10 056,82 грн., заборгованості по відсоткам - 6830,54 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», м. Дніпро, вул. Батумська буд.11, ЄДРПОУ 14360080;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М. Ритов