Справа № 629/3797/25
Провадження № 2/629/1143/25
07.10.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря судових засідань Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд, -
Представник позивача звернувся до суду з уточненим позовом, в обґрунтування якого зазначив, 25.01.2024 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Ведерстад» було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ). 04.01.2025 в с-ще Краснопавлівка сталося ДТП за участю транспортного засобу АУДІ (д.р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту№191001/4100/0000221. Згідно постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської обл. від 23.01.2025 року (справа N?629/167/25), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 167107,79 грн. Розрахунок страхового відшкодування: 172707,79 грн. - вартість відновлювального ремонту; 5600,00 грн. - франшиза. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СК «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 167107,79 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Ухвалою судді від 13 червня 2025 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28 липня 2025 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 07 серпня 2025 року продовжено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними матеріалами справи, позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. З заявою до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався, відзив на позов не подав.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надав, також не подав відзив на позовну заяву, тому у відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25.01.2024 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Ведерстад» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Каско Corporate» №191001/4100/0000221, в тому числі транспортного засобу Volkswagen Amarok, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с.12-14)
04.01.2025 в с-ще Краснопавлівка сталося ДТП за участю транспортного засобу АУДІ (д.р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 )
Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області у справі № №629/167/25 від 23.01.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.(а.с.33-35)
06.01.2025 року ТОВ «Ведерстад» звернувся до АТ «СК «Уніка» із заявою №25376003590 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КСАКО №191001/4100/0000221/3(а.с.9).
Згідно ремонтної калькуляції №2537600359 від 14.01.2025, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого в ДТП ТЗ «VW Amarok», державний номерний знак НОМЕР_3 складає 172707.79 грн.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого «VW Amarok», державний номерний знак НОМЕР_3 01.03.2025 року проведено його огляд, про що складено Протокол огляду транспортного засобу.
Для встановлення характеру та розміру шкоди був зроблений звіт №21-D/16/95 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Amarok», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ складає 167520,88 грн.(а.с.20-26).
17.01.2025 ТОВ «Ведерстад» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 167107,79 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №010324 від 17.01.2025 року.(а.с.8)
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди).
Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями ст. 5, п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, підлягають обов'язковому страхуванню. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 980 ЦК України та ст. 4 ЗУ «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до п.38.1.1. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріалами справи доведено, що страхувальник сплатив страхове відшкодування потерпілому, у зв'язку з чим набув право вимоги до заподіювача шкоди.
Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. У зв'язку з чим до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає відшкодуванню саме відповідачем, у зв'язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: договір про надання правничої допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 року; Додаток № 3 до Договору про надання правничої допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 року; Акт прийому-передачі послуг № 1/37045 до Договору про надання правничої допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 року.
При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу в сумі 10000,00 грн.
Крім того, оскільки, вимоги позивача задоволено в повному обсязі, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст.19, 27, 83, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 167107 (сто шістдесят сім тисяч сто сім) грн. 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», ЄДРПОУ 20842474, місцезнаходження за адресою: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЦЕНДРА