Справа № 346/4666/25
Провадження № 2/346/2610/25
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 р.м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
11.09.2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- встановити факт постійного не проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем другої черги після смерті рідної сестри ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності АПФ «Колос» згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) виданому на підставі рішення Коломийської РДА від 22.04.1999р. № 164.
06.10.2025р. судом було отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріли позову, вважаю, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно пп. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заявинемайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2025 року встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та становить 3028,00 гривень.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (встановлення факту) та одну вимогу майнового характеру (визнання права).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір в розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) за вимогу немайнового характеру та 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за вимогу майнового характеру.
Згідно долученої до справи квитанції вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., що відповідає розміру судового збору за вимогу про встановлення факту.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 та п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.
У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
В позовній заяві ціна позову позивачем не вказана, і будь-яких доказів, які б давали змогу її встановити до матеріалів не додано.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати звіт про оцінку майна відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що містить висновки про вартість спірного майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, а також кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, вказати ціну позову та сплатити судовий збір відповідно до ціни позову і надати до суду докази сплати (квитанцію, платіжне доручення тощо).
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків поданої позовної заяви.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 177, 185, 260, п. 13 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу для виправлення недоліків позовної заяви п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Третьякова І. В.