Справа № 346/1605/25
Провадження № 2/346/1289/25
07 жовтня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Калинюка О. П.
за участю: секретаря Ковалюк А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
свої вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що 29.05.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Лінеура Україна» (первісним кредитором) та відповідачкою як позичальницею укладено кредитний договір № 4690994.
24.12.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу №24/12/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передало позивачу як новому кредитору належні права вимоги, вказані у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру заборгованості від 24.12.2024 року до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 97 618 грн. 50 коп. з яких:
-21 000 грн. - заборгованість за основним боргом;
-66 118 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками;
-10 500 грн. - заборгованість за штрафом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення коштів не виконав, позивач просить стягнути з нього зазначену заборгованість за вказаним кредитним договором та судові витрати в розмірі 2 422 грн. 40 коп. понесені на сплату судового збору, та на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Сторона позивача в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просить розглянути справу без її участі та задовольнити позов, вказавши, що не заперечує проти винесення заочного рішення (а. с. 14).
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причин своїх неявок вона суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутність та не подала відзив на позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторона позивача не вказала, що заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.05.2024року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем як позичальником укладено кредитний договір № 4690994 (а. с. 17-37).
Згідно з п. 1 - 1.6.2. цього договору вказаний позикодавець надав відповідачці як клієнту грошові кошти в розмірі 18 900 грн. шляхом їх перерахування на картковий рахунок відповідачки, а остання зобов'язалася повернути їх у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики; строк дії договору - 350 днів; стандартна % ставка - 1, 5% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 10 310, 77 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення вказаного кредитного договору - 117 770 грн. 63 коп.
Крім того, 24.12.2024 року між ТОВ «Лінеура України» та позивачем укладено договір факторингу № 24/12/24 (а. с. 85-93).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору факторингу, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту і проценти за користування кредитом), неустойкою (штраф, пеня) та/або процентами за порушення одержання яких належить клієнту, вказані у Реєстрі боржників.
Згідно з витягом з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Лінеура Україна» передало позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором від 29.05.2024 року року № 4690994, сума заборгованості 97 618 грн. 50 коп. з яких: 21 000 грн. - заборгованість за основним боргом; 66 118 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками; 10 500 грн. - заборгованість за штрафом (а. с. 100).
Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 29.05.2024 року № 4690994 в розмірі 97 618 грн. 50 коп.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідачка не виконала умов вищевказаного договору.
Відповідно дост. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, щопозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 вказаного Законуякщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиданим Законом;
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Судом також встановлено, що на час ухвалення даного рішення заборгованість за вказаним кредитним договором відповідачкою добровільно не погашена, оскільки суду не надано жодних відомостей про протилежне.
Тому позов підлягає задоволенню.
Судом також встановлено, що позивачем за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., що стверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2204 від 17.03.2025 року (а. с. 16).
Окрім того, стороною позивача понесені судові витрати за професійну правничу допомогу, вартість яких становить 10 000 грн.
Так, відповідно до витягу з акту № 44 приймання-передачі наданих послуг № 44 від 03.02.2025 р., витягу від 03.02.2025 р. з Реєстру №1 до вказаного акту, договору від 02.08.2024 року № 02/08/2024 про надання юридичних послуг та платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1989 від 06.02.2025 р., адвокат Руденко Костянтин Васильович надав позивачу юридичні послуги відповідно до вищевказаного договору про надання правничої допомоги від, а останній прийняв надані послуги, а саме:
-підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором від 29.05.2024 року № 4690994;
-підготовка клопотання про витребування доказів.
Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000 грн. (а. с. 101-104, 108-110).
Згідно з положенням ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати (крім судового збору), пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шостастатті 137 ЦПК України).
Вивчивши вище вказану документацію, з урахуванням співмірності витраченого часу адвоката та вартості послуг, виходячи з принципів розумності та співмірності, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідачки на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
На підставі статей 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України та, керуючись ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд
позов задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрглобал-Фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, бульвар В. Гавела, буд. 4, код за ЄДРПОУ: 41915308) заборгованість за кредитним договором від 29.05.2024 року № 4690994 в загальному розмірі 97 618 (дев'яносто сім тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 50 копійок, визначену станом на 24.12.2024 року.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрглобал-Фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, бульвар В. Гавела, буд. 4, код за ЄДРПОУ: 41915308).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що ухвалив дане рішення, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня ухвалення цього рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення даного рішення .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Калинюк О. П.