Справа №345/4676/25
Провадження № 2/345/2089/2025
07.10.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гапоненка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Баран В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 28.03.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем був укладений договір кредиту №D44.00110.005076635, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в розмірі 4999,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит та повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і комісіями згідно умов Договору кредиту та Додатками до нього, який є його невід'ємною частиною.
Банк на виконання умов Договору надав позичальнику грошові кошти, однак позичальник своїх зобов'язань за Договором належно не виконував, тому станом на 19.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 132646,52 гривні, яка складається із заборгованості за основним боргом 43272,44 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 31736,39 гривень, заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту 57637,69 гривень.
19.12.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №D44.00110.005076635 від 28.03.2019.
22.12.2023 між ТзОВ «Оптіма Факторинг» та ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №D44.00110.005076635 від 28.03.2019.
Тому позивач просить стягнути з відповідача 132646,52 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви вказав, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Щодо ухвалення судом заочного рішення у справі не зперечує.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 28.03.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем був укладений договір кредиту №D44.00110.005076635, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в розмірі 4999,00 гривень.
Згідно п.1.2 кредитного договору №D44.00110.005076635 від 28.03.2019, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 60 місяців. Пункти 1.3-1.9 договору передбачають обов'язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом.
Додатком до кредитного договору є графік щомісячних платежів за кредитним договором, яким передбачено щомісячну оплату тіла кредиту, процентів та плату за обслуговування.
До матеріалів справи також додано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому зазначено основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.
Для укладення кредитного договору №D44.00110.005076635 від 28.03.2019 ОСОБА_1 було подано заяву-анкету від 28.03.2019 та заяву №D44.00110.005076635 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку.
Факт укладення кредитних договорів та отримання відповідачем кредитних коштів під час розгляду справи підтверджено наданими письмовими доказами, в тому числі ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту.
Згідно виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 за період з 28.03.2019 по 19.12.2023, яка виконана ПАТ «Ідея Банк», 28.03.2019 відповідач отримав кредит в сумі 49999,00 грн.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №D44.00110.005076635 від 28.03.2019, станом на 19.12.2023 заборгованість становить 132646,52 гривні, яка складається із заборгованості за основним боргом 43272,44 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 31736,39 гривень, заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту 57637,69 гривень.
19.12.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №D44.00110.005076635 від 28.03.2019.
22.12.2023 між ТзОВ «Оптіма Факторинг» та ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №D44.00110.005076635 від 28.03.2019.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття «строк дії договору» і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання зазначеного зобов'язання.
Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором. При цьому, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Судом встановлено, що кредитний договір №D44.00110.005076635 від 28.03.2019 був укладений між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в письмовій формі. На підставі даного договору між ними виникли кредитні правовідносини.
Оскільки до кредитного договору №D44.00110.005076635 від 28.03.2019 додається паспорт споживчого кредиту, в п.7 якого наявне посилання на ЗУ «Про споживче кредитування», то між сторонами виникли відносини споживчого кредитування.
Згідно умов кредитного договору №D44.00110.005076635 від 28.03.2019, строк його дії - 60 місяців. Також цим кредитним договором передбачено щомісячне здійснення платежів на погашення кредиту.
Відповідачем не було дотримано термінів повернення кредиту, що підтверджується банківською випискою.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.
Пунктом 1.10 кредитного договору №D44.00110.005076635 від 28.03.2019, встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.
Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) в розмірі 1324,97 грн.
Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.
Однак, як зазначено в п.3.2.4 кредитного договору № Z06.116.75621 від 01.08.2017 позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом.
Зміст пункту 3.2.4. кредитного договору контекстуально дублює положення пункту 1.10 кредитного договору в розрізі послуг щодо надання інформації за кредитом, але в пункті 3.2.4. кредитного договору безоплатно, а в пункті 1.10 кредитного договору - з оплатою наданих послуг.
Фактично на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць послуги з надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а сааме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо,мають оплатний характер, що суперечить як змісту пункту 3.2.4. кредитного договору, так і вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення пунктів 1.10 та 6 кредитного договору, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у цивільній справі № 496/3134/19 (провадження 14-44цс21).
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованості за обслуговування кредиту в сумі 57637,69 грн.
У відповідності до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З витягу із Реєстру боржників до договору факторингу №19/12-2023 вбачається, що ПАТ «Ідея Банк» передало, а ТзОВ «Оптіма Факторинг» прийняло право вимоги за кредитним договором №D44.00110.005076635 від 28.03.2019 на суму 132646,52 гривні.
З витягу із Реєстру боржників до договору факторингу №22/12-2023 вбачається, що ТзОВ «Оптіма Факторинг» передало, а ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором №D44.00110.005076635 від 28.03.2019 на суму 132646,52 гривні.
Разом з тим відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у ньього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість згідно кредитного договору №D44.00110.005076635 від 28.03.2019 у розмірі 75008,83 гривень яка складається із заборгованості за основним боргом 43272,44 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 31736,39 гривень.
Згідно ч.1 ст. ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено з адвокатським об'єднанням «Правовий курс» договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 в якому передбачено види правової допомоги, що надається. Згідно акту №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 24.07.2025, за підготовку та подання позовної заяви до ОСОБА_2 розмір винагороди становить 7000,00 грн. Проведення оплати підтверджено платіжною інструкцією № 1496 від 27.07.2025.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1712,33 гривень судового збору та 3958,50 гривень витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 512-514,517,1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса:м.Київ, вул.Набережно-Лугова,8, рахунок: IBAN№ НОМЕР_2 ) 75008,83 грн. заборгованості за договором № №D44.00110.005076635 від 28.03.2019.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 1712,33 гривень судового збору та 3958,50 гривень витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: