Справа №345/3307/25
Провадження № 2/345/1558/2025
30.09.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Сидор Ярослави Миколаївни до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. У обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2018 року, з відповідача на її користь стягуються аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття. Позивачка вказує, що з часу ухвалення рішення значно збільшився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зросли ціни на продукти харчування, одяг, інші необхідні витрати, у зв'язку з чим зросли витрати на утримання дитини. При цьому, за твердженням позивачки, відповідач є працездатним, фізично здоровим, не має інших осіб на утриманні, місце його роботи їй невідоме, однак він має можливість належно матеріально забезпечувати дитину, але не бажає цього робити. У зв'язку з наведеним, позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши їх у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно на дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішення суду і до досягнення сином повноліття, а також стягнути з відповідача витрати по справі.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
18 липня 2025 року від представника відповідача - адвоката Іваніва О.Б. - надійшов відзив на позов про зміну способу стягнення аліментів, у якому зазначено, що відповідач надавав і продовжує надавати матеріальну допомогу синові сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відзиві категорично заперечуються твердження позивачки щодо невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків та нехтування участю у вихованні дитини. Також зазначено, що упродовж 2023-2024 років відповідач перебував у лавах Збройних Сил України, у зв'язку з чим його спілкування з сином було обмеженим. На даний час відповідач проходить реабілітацію, на яку іде значна частина його коштів. Відповідач не заперечує свого обов'язку щодо утримання дитини, однак вважає заявлений позивачкою розмір аліментів у вигляді 1/4 частки від його заробітку (доходу) необґрунтовано завищеним і безпідставним. Представник відповідача вказує на відсутність у матеріалах справи об'єктивних даних щодо істотних змін у матеріальному становищі позивачки, змін у стані її здоров'я чи інших обставин, які могли б слугувати підставою для зміни способу та розміру раніше встановлених аліментів. Крім того, зазначено, що щомісячний дохід відповідача становить орієнтовно 50 000,00 грн., тому стягнення 1/4 частки цього доходу у розмірі 12 500,00 грн. на місяць є, на думку відповідача, надмірним, оскільки: у чотири рази перевищує прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років та у півтора раза перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні. З огляду на викладене, представник відповідача просить суд задовольнити позов частково та визначити розмір аліментів у розмірі 1/10 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісяця на утримання сина ОСОБА_4 .
21 серпня 2025 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій вона заперечує доводи відповідача, викладені у відзиві. Зокрема, позивачка зазначила, що реабілітація для військовослужбовців є безкоштовною, тому перебування відповідача на реабілітації не є об'єктивною причиною для обмеження участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини. Позивачка підтвердила факт свого проживання за кордоном разом із сином ОСОБА_4 , пояснивши це необхідністю створення належних умов для життя та розвитку дитини. Зазначила, що для проживання за кордоном вона змушена тяжко працювати. Наголосила, що дитина навчається у школі та відвідує гуртки, за які необхідно сплачувати. До відповіді на відзив позивачка додала квитанції з перекладом, які підтверджують витрати на утримання дитини за 2024-2025 роки, а саме: потреби школи - 1 250,00 грн., харчування (обіди) - 15 664,00 грн., група продовженого дня - 14 431,00 грн. Також зазначила, що у сина існують проблеми із зором, у зв'язку з чим вона понесла витрати у розмірі 3 000,00 грн. на придбання окулярів (лінзи та оправа). Враховуючи наведені обставини, позивачка просить суд відхилити відзив відповідача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що його батьками є позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 8).
Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.11.2018 року по справі № 345/4303/18 шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 4-5).
Згідно рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.12.2018 року по справі № 345/4304/18 постановлено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 12.10.2018 р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6-7).
Згідно з витягів з реєстру територіальної громади № 2025/008510768 від 26.06.2025 р. та № 2025/008511587 від 26.06.2025 р. адресою місця проживання позивачки ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 (а.с. 11, 12).
Вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (аб. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року).
Отже, у зв'язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру.
При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.
Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст. 182 - 184 СК України.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».
В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України , право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Державою встановлюється мінімальна та максимальна сума аліментів. Перша становить 50% від прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідної вікової категорії. Максимальна - 10 прожиткових мінімумів.
Згідно положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від шести до вісімнадцяти років на одну особу становить: з 01.01.2025 року - 3 196,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч. 1ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд, також бере до уваги, що з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.ст. 182, 183, 184 СК України).
Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року (справа № 6-143цс13).
Позивачка, як одержувач, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів і суд з нею погодився, зокрема, тому, що розмір присуджених до стягнення аліментів, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини, що підтверджується квитанціями з перекладом, які підтверджують витрати на утримання дитини за 2024-2025 роки, а саме: потреби школи - 1 250,00 грн., харчування (обіди) - 15 664,00 грн., група продовженого дня - 14 431,00 грн. (а.с. 42-58) та понесені витрати у розмірі 3 000,00 грн. на придбання окулярів (лінзи та оправа) (а.с. 59-63).
Також судом взяв до уваги, що щомісячний дохід відповідача становить орієнтовно 50 000,00 грн., про що він сам зазначив у відзиві на позов та підтвердив витягами з пенсійного фонду України форми ОК-5 (а.с. 28-31).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення потреб та інтересів дитини, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріального становища та стану здоров'я платника аліментів, який є працездатною особою, враховуючи зміну матеріального становища відповідача, слід змінити спосіб стягнення аліментів та визначити аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача , але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Зміна способу стягнення аліментів зазначеним шляхом буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Також, згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема, 1 211,20 грн. судового збору в дохід держави.
Також, позивачем понесено судові витрати із отримання правової допомоги у розмірі 3000 грн. Виходячи з засад розумності, справедливості та співмірності витраченого часу для надання правової допомоги з розміром витрат, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу є співмірними з обсягом виконаних робіт та підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі викладеного, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280, 282, 289, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Сидор Ярослави Миколаївни до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: вАДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх виплати в інтересах дитини.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.12.2018 року в цивільній справі № 345/4304/18.
Виконавчі листи за рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.12.2018 року в цивільній справі № 345/4304/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відкликати з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: вАДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 1 211,20 грн. судового збору в користь Державної судової адміністрації України.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: вАДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 3 000,00 грн. за отриману нею правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову просити про зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 06.10.2025 р.
Головуючий: