Справа № 490/6659/25
нп 2/490/3941/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
06.10.2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Вознюк Д.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради в особі Служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини батьком,-
Позивач звернувся до суду із позовом про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини батьком.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі .
Представником ОСОБА_2 адвокатом Ткачук Г.М. було заявлено клопотання, в якому вона просила зобов'язати Орган опіки та піклування ММР в особі Служби у справах дітей Центрального району ММР надати висновок щодо одноосібного самостійного виховання батьком - ОСОБА_2 , неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2018 року народження.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 12 Закону України від 26.04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» виховання у сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ст. 15 Закону № 2402).
У ч. 5, 6 ст. 19 Сімейного кодексу України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до положеньст. 81 ЦПК України,докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.7ст. 81 ЦПК України,суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ч. 1ст. 84 ЦПК Україниучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третійстатті 83 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, а також що надання відповідного висновку органу опіки та піклування має значення для встановлення певних фактів та обставин, які підлягатимуть встановленню у справі, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст.52,84, 197, 260 ЦПК України, суд,-
Зобов'язати Орган опіки та піклування ММР в особі Служби у справах дітей Центрального району ММР надати висновок щодо наявності обставин одноосібного самостійного виховання батьком - ОСОБА_2 , неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2018 року народження, Акт обстеження умов проживання дитини, соціально-психологічний висновок дитини.
Роз'яснити, що відповідно до вимогст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відкласти підготовче судове засідання у справі на 12:00 годину 19 листопада 2025 року.
Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гуденко О.А.