8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06 жовтня 2025 року Справа № 922/2217/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання: Пугачові Д. І.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 (вх. № 22985 від 03.10.2025) про виключення з числа учасників судової справи, подане у справі
за позовом ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Садівничого товариства "Світанок" (адреса: 62492, Харківська обл., Харківський р.-н, с. Лизогубівка; код ЄДРПОУ 23148478) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін та третьої особи:
ОСОБА_2 (особисто), Орлов О.О. (ордер серії АХ № 1270021 від 25.06.2025);
відповідача - Олефір А. М. (статут), Хомич А. А. (ордер серії АХ № 1278426 від 30.07.2025);
третьої особи - не з'явився.
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Садівничого товариства "Світанок", в якій просить суд визнати недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 в частині виключення ОСОБА_2 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2023 рік.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2025 позовну заяву залишено без руху; надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви; визначено спосіб усунення недоліків.
Позивач звернувся до суду з заявою про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 15348 від 30.06.2025).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.07.2025.
У підготовчому засіданні 30.07.2025 оголошено перерву до 12.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025 відкладено підготовче засідання на 27.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2025 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та відкладено проведення підготовчого засідання на 10.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.10.2025.
ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням (вх. № 22985 від 03.10.2025), в якому просить суд:
1) виключити мене, ОСОБА_1 , з числа учасників судової справи № 922/2217/25;
2) в разі невиключення мене з числа учасників судової справи, забезпечити витрати на правову допомогу, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок суду 30 тисяч гривень;
3) в разі невиключення мене з числа учасників судової справи, забезпечити можливість ознайомлення з матеріалами справи в паперовому вигляді та надати час для складання та оформлення пояснень третьої особи стосовно позовних вимог;
4) також для можливості прийняти або оплатити відшкодування, відправити поштою, тощо - зобов'язати ОСОБА_2 надати наступну інформацію:
- фактичну адресу;
- банківські реквізити;
- дані про наявність майна, достатнього для подальшого відшкодування витрат на правову допомогу.
Зазначене клопотання обгрунтовано з посиланням на припинення корпоративних відносин з Садівничим товариством "Світанок", про що складено заяву про вихід з членів товариства 05.09.2025.
У судове засідання 06.10.2025 прибули представники сторін.
Позивач та його представник заперечили проти поданого третьою особою клопотання.
Представники відповідача просили суд виключити ОСОБА_1 з числа учасників судової справи з огляду на повідомлені нею мотиви.
Розглянувши клопотання (вх. № 22985 від 03.10.2025), суд зазначає в частині виключення з учасників справи.
На підставі ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Права та обов'язки учасників справи передбачені у ст. 42 ГПК України.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
При цьому, з'ясовуючи питання наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд у вирішенні відповідного питання має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
У даному випадку, як стверджує позивач при поданні позовної заяви, він до моменту свого виключення з Садівничого товариства "Світанок" був членом названого товариства, та законним користувачем земельної ділянки АДРЕСА_3 та будинку, який на ній побудований.
Подання позивачем позову про визнання недійсним рішення звітних зборів СТ «Світанок» від 01.07.2023 фактично має на меті поверненння сторін до стану, який існував до моменту прийняття вказаного вище рішення зборів, а саме: повернення позивача до складу членів Садівничого товариства "Світанок" та повернення йому земельної ділянки № 785 та будинку, який на ній побудований.
Однак, як свідчать матеріали справи, на теперішній час спірна земельна ділянка АДРЕСА_3 знаходиться у власності ОСОБА_1
Зазначене в свою чергу свідчить що ОСОБА_1 може мати юридичний інтерес до вирішення спору по даній справі, оскільки, у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову, на неї в майбутньому може бути покладено нові обов'язки або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Саме на підставі викладеного ОСОБА_1 залучено до участі у справі № 922/2217/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Зазначені мотиви відображені в ухвалі від 27.08.2025 про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи. При цьому, вихід ОСОБА_1 зі складу учасників Садівничого товариства "Світанок" зазначених обставин не спростовує.
До того ж, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_3 та будинку, який на ній побудований, які розташовані на території Садівничого товариства "Світанок", та на які відповідно претендує позивач у даній справі.
Щодо вимог ОСОБА_1 щодо забезпечення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
На підставі положень ч. ч. 1, 4-5 ст. 125 ГПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 127 та ч. 5 ст. 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Згідно зі ст. 76-77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Системний аналіз вказаних положень чинного законодавства України свідчить, що зобов'язання сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією пов'язаний з наданням іншою стороною (відповідачем) доказів понесення таких судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, або що понесення таких витрат в майбутньому є неминучим.
Тобто на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).
Однак, у даному випадку матеріали справи не містять, та третьою особою суду не надано будь-яких доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, або що понесення таких витрат в майбутньому є неминучим. Так само не доведено третьою особою обгрунтованості розміру депозиту в сумі 30000,00 грн, які вона просить суд зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду.
Окрім того як з поданого клопотання, так і матеріалів справи № 922/2217/25 не вбчається, які саме необґрунтовані дії позивача здійснені в ході розгляду даної справи та в чому вони виражені (як про це зазанчає відповідач), зокрема: чи діяла сторона позивача недобросовісно; чи має сторона позивача на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача та третіх осіб; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Також суд враховує недоведеність третьою особою тверджень стосовно того, що у випадку винесення рішення, компенсація понесених нею витрат на професійну правничу допомогу буде неможливе. У даному випадку, матеріали справи не містять будь-яких доказів відсутності у позивача грошових коштів, іншого рухомого та/або нерухомого майна, або інших активів (за виключенням нерухомого майна), за рахунок яких також можливе задоволення вимог третьої особи щодо відшкодування витрат пов'язаних з розглядом даної справи, у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, як на цьому наполягає третя особа у своїй заяві.
За таки обставин, суд приходить до висновку, що подане третьою особою клопотання позбавлене фактичного та правового обґрунтування, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 41-42, 50, 73-74, 86, 125, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 22985 від 03.10.2025) про виключення з числа учасників судової справи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу яка не підлягає оскарженню окремо від рішення, можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на рішення суду.
Суддя О.І. Байбак