06.10.2025
Справа № 482/1439/25
Номер провадження 2/482/917/2025
Іменем України
06 жовтня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , як до спадкоємця майна покійного ОСОБА_3 , про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, який позивачка придбала у ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання права власності на даний будинок.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.04.2022 року позивачка придбала у ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 , про що ОСОБА_3 було складено письмову розписку, із зобов'язанням нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, у зв'язку із чим позивачка безповоротно втратила можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаного майна, а тому, посилаючись на викладене, просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна та визнати за нею право власності на це майно.
Позивачка у підготовче засідання не з'явилася, але від її представника - адвоката Дмитренка І.М. до суду надійшла письмова заява про підтримання позову та про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідачка ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явився, але надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, підтвердила обставини, що викладені у позовній заяві, справу просила слухати за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 314).
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 21.02.1989 року, на підставі рішення виконкому Новоодеської міської ради № 28 від 07.02.1989 року, та зареєстрованого в Вознесенському бюро технічної інвентаризації за № 3776 від 21.02.1989 року, за життя ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1 .
22.04.2022 року ОСОБА_3 склав письмову розписку про те, що він отримав від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 210000,00 грн., за проданий ним будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 08.08.2025 року, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилася.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 , батьком якої записаний ОСОБА_3 .
Таким чином судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємцем майна покійного ОСОБА_3 .
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності до ч.ч. 1 і 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 337 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій будинок розташований, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 657 ЦПК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно положень ч. 4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що хоча сторони, у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу спірного майна, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 22 квітня 2022 року між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким ОСОБА_1 придбала житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.М. Кічула