06.10.2025
Справа № 482/1276/25
Номер провадження 2/482/863/2025
Іменем України
06 жовтня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 14.01.2022 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-123979293, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 30433,87 грн., строком на 72 місяці, з процентною ставкою - 52,90% річних.
20.12.2022 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, за яким товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-123979293.
Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, у зв'язку із чим, станом на 19.06.2023 року, у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 37909,57 грн., з яких 30919,00 грн. - заборгованість за кредитом, та 6990,57 грн. - заборгованість за процентами, яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із сумою судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того позивачем зазначено, що відповідачем було частково погашено заборгованість на суму 20000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленим про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом надання відзиву не скористався.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, та позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
14.01.2022 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-123979293 (далі - Кредитний договір, Договір), за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 30433,87 грн. (п. 1.3 Договору); строком на 72 місяці, з 14.01.2022 року (п. 2.2 Договору); з процентами за користування кредитом у розмірі 52,90% річних (п. 2.3 Договору).
Крім того, п. 9.5. Договору передбачено, що Банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання клієнтом умов заяви-договору, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Вказаний Договір, разом із Додатком 1, що є графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, а також паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем з використанням електронного підпису.
20.12.2022 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-57-F, за яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс»» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-57-F, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 014-RO-82-123979293.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-123979293 від 14.01.2022 року, станом на 19.06.2023 року заборгованість ОСОБА_1 дорівнює 37909,57 грн., з яких 30919,00 грн. - заборгованість за кредитом, та 6990,57 грн. - заборгованість за процентами.
При цьому, позивачем в позовній заяві вказано, що відповідачем було частково погашено заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 20000,00 грн. і наведено наступний розрахунок заборгованість: 37909,57 (сума заборгованості за розрахунком заборгованості) - 20000,00 грн. (часткова сплата боргу відповідачем) = 17909,57 грн. (сума заборгованості, яка підлягає стягненню).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір 014-RO-82-123979293 від 14.01.2022 рокуукладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи часткове виконання відповідачем зобов'язань за договором, зокрема погашення ним 20 000,00 грн. тіла кредиту, позов підлягає задоволенню частково. До стягнення підлягає 10 919,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 6990,57 грн. - заборгованості за процентами, які нараховані у визначений в договорі спосіб і за встановленою відсотковою ставкою.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
10 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/479/18, дійшов висновку про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У іншій постанові у справі № 922/3812/19 від 09 грудня 2021 року Верховний Суд зробив висновок, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 07 листопада 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Надаючи оцінку витратам по окремим позиціям у звіті про надання правової допомоги суд звертає у вагу на наступне.
14.06.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та адвокатом Титиренком Владиславом Володимировичем укладено договір № 14/06/2023 про надання правничої допомоги.
Відповідно до замовлення № 884 від 24.12.2024 року та акту виконаних робіт до замовлення № 884 від 24.12.2024 року, вартість послуг наданих адвокатом ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 014-RO-82-123979293 від 14.01.2022 рокускладає 1400,00 грн.
Враховуючи типовість для позивача та його представника поданого позову і наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу є співрозмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та співрозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1429,01 грн. судового збору, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (47,24%).
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-123979293 від 14.01.2022 року, яка станом на 19.02.2022 року становить 17909,57 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'ять гривень 57 копійок) грн., з яких: 10919,00 грн. - сума заборгованості за кредитом та 6990,57 грн. - сума заборгованості за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) 1429,01 (одна тисяча чотириста двадцять дев'ять гривень 01 копійка) грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) 1400,00 (одна тисяча чотириста) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий суддя В.М. Кічула