8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"03" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2907/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, б. 16)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" (61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, б. 171)
про стягнення 76140,72 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко", в якому просить суд з відповідача на свою користь пресс-форму на деталь корпус РМ 044,00.001 (комплект ТОМ 1206) у кількості 1 шт.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.09.2025 об 11:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі № 922/2907/25 відкладено підготовче засідання на 14 жовтня 2025 року о 12:20год.
01.10.2025 через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" подано зустрічний позов за вх. № 22734 від 30.09.2025 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" про стягнення 76140,72 грн. У зустрічному позові викладено клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову.
Суд, проаналізувавши клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову, яке викладено у п. 3 зустрічного позову (відповідно до якого вказано про те, що: "ТОВ ВКФ "ВЛАСКО" дізналось про своє порушене право за захистом якого воно звернулось саме після звернення до нього ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" з позовною заявою про повернення пресс-форми") приходить до висновку, що заявником не зазначено та не обґрунтовано поважних причин і обставин, які були об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації заявником процесуального права для пред'явлення зустрічного позову у встановлений ч. 1 ст. 180 ГПК України строк одразу, як зазначено заявником - після звернення ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ" з позовною заявою про повернення пресс-форми.
При цьому, суд виходив з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За приписами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.09.2025 об 11:00.
Так, у пункті 5 вказаної ухвали встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов, а також всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову; надіслати позивачу та третій особі копію відзиву та документи, долучені до нього, докази надіслання такого надати суду.
Також, пунктом 6 вищевказаної ухвали зобов'язано було відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Власко" у строк 5 (п'ять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали зареєструвати свій електронний кабінет, про що повідомити суд у відповідній заяві.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Частиною 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Судом встановлено, що станом на 01.10.2025, у порушення встановленого судом строку, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Власко" не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що суперечить вказаним вище вимогам законодавства.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.09.2025 було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко", яку підтверджено відомостями з ЄДРПОУ: 61009, м. Харків, вул. Достоєвсього, буд. 16, яка повернулась на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення поштового зв'язку від 07.09.2025, в якій зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Також, вказана ухвала була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, враховуючи дату повернення ухвали без вручення адресату - 07.09.2025, положення ч. 1 ст. 180 ГПК України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" пропущено встановлений законом строк для пред'явлення зустрічного позову.
За приписами ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019р. у справі № 910/22695/13.
У даному разі, заявником не зазначено та не обґрунтовано поважних причин і обставин, які були об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації заявником процесуального права для пред'явлення зустрічного позову у встановлений ч. 1 ст. 180 ГПК України строк.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004) (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/15330/19, від 31.03.2020 у справі №910/11383/19).
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу. Право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур) та добросовісністю поведінки, яка не може бути пов'язана із зловживанням процесуальними правами.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019р. у справі № 922/1161/18, від 02.12.2019р. у справі № 921/230/19 від 12.07.2022р. у справі 9/430-05-11867.
Розглянувши клопотання заявника про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову, суд зазначає, що заявником у клопотанні не зазначено та не обґрунтовано поважних причин, які призвели до неможливості заявнику реалізувати свої процесуальні права та обов'язки щодо пред'явлення зустрічного позову у строк, встановлений частиною першою статті 180 ГПК України та не подано доказів в підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку для пред'явлення зустрічного позову. Відтак, за даних обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову слід відмовити, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, дослідивши вищевикладені обставини, зустрічна позовна заява підлягає поверненню у зв'язку із пропуском процесуального строку на її подання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.119, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" зустрічну позовну заяву та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (03.10.2025) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Жиляєв Є.М.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).