65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2806/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Доноват» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8 А, код ЄДРПОУ 42775590)
До відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03150 м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5 ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200, електронна пошта postbox@odz.gov.ua)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Граненко М.М.
Представники сторін:
Від позивача: Хілько А.В. - на підставі ордера серія АР №1250024 від 03.07.2025р.;
Від відповідача: Котовська Т.О. - на підставі ордера серії ВЕ №1551789 від 30.07.2025р..
Зміст позовних вимог позивача:
17 липня 2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Доноват» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Доноват») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі - відповідач, АТ “Українська залізниця» в особі філії “Одеська залізниця»).
У позовній заяві (з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 13.08.2025р.) позивач просить:
- стягнути заборгованість за Договором №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023р. у розмірі 4 111 170 грн 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 731 808 грн 23 коп. та 0,1% річних у розмірі 5 422 грн 23 коп.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1. 14 серпня 2023р. між АТ “Українська залізниця» в особі філії “Одеська залізниця» та ТОВ «ТД «ДОНОВАТ» було укладено Договір №ОД/НХ-23- 578НЮ (далі - Договір).
2. На виконання умов Договору з боку позивача було поставлено товар, який сплачено відповідачем з порушенням строку, передбаченого п.п. 7.1, 7.2 Договору.
3. Позивач зазначив, що по Видатковій накладній №156 від 15.11.2023р. податкова накладна №8 від 15.11.2023р. зареєстрована 24.11.2023р.; Таким чином, оплата за поставлений товар повинна була відбутися до 25.01.2024р. включно.
Також, по Видатковій накладній №212 від 26.12.2023р. податкова накладна №36 від 26.12.2023р. зареєстрована 12.01.2024р. Таким чином, оплата за поставлений товар, повинна була відбутися до 14.03.2024р. включно.
4. Відповідачем товар за Видатковою накладною №212 від 26.12.2023р. на суму 4 111 170 грн 50 коп. не оплачено.
5. У зв'язку із наведеним вище, посилаючись на п. 9.1 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач, окрім суми основної заборгованості у розмірі 4 111 170 грн 50 коп., просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 731 808 грн 23 коп. та 0,1% річних у розмірі 5 422 грн 23 коп.
Обґрунтування позиції відповідача:
У відзиві АТ “Українська залізниця» в особі філії “Одеська залізниця» зазначено, що:
1. Відповідач не заперечує проти несвоєчасної оплати за товар за видатковою накладною №156 від 15.11.2023р. та неоплати за товар по Видатковій накладній №212 від 26.12.2023р.
2. Разом з тим, відповідач не погоджується із розрахунком позивача щодо періоду нарахування розміру інфляційних втрат та 0,1% річних та надає власний, згідно якого інфляційні втрати складають 631 714 грн 31 коп. та 0,1% річних за несвоєчасну оплату складає 5 422 грн 08 коп.
З урахуванням наведеного відповідач під час ухвалення рішення по даній справі №916/2806/25, просить врахувати контр розрахунок, наведений ним у відзиві на позовну заяву.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом:
Ухвалою суду від 21.07.2025р. позовну заяву залишено без руху.
22 липня 2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 25.07.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2806/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2025р. Ухвалою суду від 26.08.2025р. закрито підготовче провадження у справі №916/2806/25, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2025р. Протокольною ухвалою від 25.09.2025р. відкладено судове засідання на 07.10.2025р.
Судом встановлено, що 14 серпня 2023р. за результатами процедури закупівлі №UA-2023-06-30-003870-a між АТ “Українська залізниця» в особі філії “Одеська залізниця» (Покупець) та ТОВ «ТД «ДОНОВАТ» (Постачальник) було укладено Договір №ОД/НХ-23- 578НЮ (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього Договору.
Найменування Товару: Запасні частини до електровозів ВЛ80 (передача тягова КМБ-2) (Код ДК 021:2015 - 34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху) (п. 1.2. Договору).
Кількість, асортимент, марка Товару визначаються у Специфікації №1 (Додаток №1) до цього Договору (п. 1.4. Договору).
Розділом 6 сторони погодили ціну Договору, а саме:
- Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (Додаток №1) до цього Договору. Ціна Товару включає вартість Товару, тари (упаковки), а також інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору (п. 6.1. Договору).
- ціни в цьому Договорі та первинних документах вказуються в національній валюті України - гривні (п. 6.2. Договору).
- Загальна ціна Договору без ПДВ становить 9 621 612,00 грн. (дев'ять мільйонів шістсот двадцять одна тисяча шістсот дванадцять гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% 1 924 322,40 грн. (один мільйон дев'ятсот двадцять чотири тисячі триста двадцять дві гривні 40 копійок), усього з ПДВ 11 545 934,40 грн. (одинадцять мільйонів п'ятсот сорок п'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні 40 копійок). Ціна Договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього Договору, не сплачується Покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього Договору (п.6.3. Договору).
Згідно з Специфікацією №1 до Договору закупівлі №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023 року сума Договору складає 11 545 934 грн 40 коп. з ПДВ (найменування товару - передача тягова КМБ-2, к-сть - 42, ціна за одиницю з ПДВ становить 274 903 грн 20 коп.)
Судом також встановлено, що 09.10.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору закупівлі №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023 року, відповідно до якої сторони вирішили Специфікацію №1 до Договору на суму 11 545 934,40 грн., вважати такою, що втратила чинність, ввести в дію Специфікацію №2 на суму 11 511 297 грн. (найменування товару - передача тягова КМБ-2, к-сть - 42, ціна за одиницю з ПДВ становить 274 078 грн 50 коп.).
Пунктом 4.3 Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної.
15.11.2023 року ТОВ «ТД ДОНОВАТ» поставило товар - передачу тягову (5Т3.243.002) у кількості 27 шт., на суму 7 400 119 грн 50 коп. відповідно до видаткової накладної №156, на склад Покупця.
26.12.2023 року ТОВ «ТД ДОНОВАТ» поставило товар - передачу тягову (5Т3.243.002) у кількості 15 шт., на суму 4 111 177 грн 50 коп. згідно з видатковою накладною №212, на склад Покупця.
Відповідно до умов п. 7.1. Договору оплата за поставлений товар, здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
За умовами п. 7.2. Договору оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 45 (сорок п'ятий) робочий день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, надання послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленим чинним законодавством порядку та строки відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію Товару, обумовлену згідно з п.4.2 цього Договору та Специфікації
Господарським судом встановлено, що по Видатковій накладній №156 від 15.11.2023р. податкова накладна №8 від 15.11.2023р. зареєстрована 24.11.2023р. та по Видатковій накладній №212 від 26.12.2023р. податкова накладна №36 від 26.12.2023р. зареєстрована 12.01.2024р.
Таким чином оплата за поставлений товар за видатковою накладною №156 повинна була відбутися до 25.01.2024р. включно, а за видатковою накладною №212 - до 14.03.2024р. включно.
Сторонами не заперечується, що оплата за видатковою накладною №156 була проведена 31.01.2024р., а товар за видатковою накладною №212 станом на теперішній час відповідачем не оплачений.
Відповідно до умов п. 9.1. Договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством України.
За умов п. 9.2. Договору сторони відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим Договором.
Судом також встановлено, що позивачем сплачено 38 844 грн 52 коп. судового збору за подання позову (презюмується, що судовий збір сплачено у порядку та розмірі, встановлених Законом України "Про судовий збір").
Ключовим питанням, яке постало перед судом у цій справі, у зв'язку із незапереченням відповідача щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 111 170 грн 50 коп., є встановлення виникнення правових підстав для нарахування інфляційних втрат та 0,1% річних від простроченої суми грошового зобов'язання через несвоєчасну оплату за Договором закупівлі №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023 року.
Джерела права, які підлягають застосуванню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ст. 610 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із посиланням на норми права, які застосував/не застосував суд, та мотиви їх застосування/не застосування.
У відповідності до матеріалів справи, позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином, проте, відповідач зобов'язання за Договором закупівлі №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023 року щодо оплати отриманого товару не виконав, у зв'язку із чим за ним утворилася заборгованість по оплаті вартості отриманого товару на загальну суму 4 111 170 грн 50 коп., яку він не сплатив.
Суд також звертає увагу на те, що сторонами у справі було підписано та скріплено печатками без жодних зауважень видаткові накладні №156 від 15.11.2023р. та №212 від 26.12.2023р. ґ. якими повністю підтверджено зазначений розмір заборгованості.
Господарський суд зазначає, що в силу положень ст.ст. 530, 655, 762 Цивільного кодексу України, які також відтворені сторонами у Договорі закупівлі №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023 року, у Покупця виникає обов'язок сплатити кошти Постачальнику за отриманий товар.
Як було зазначено вище, відповідно до умов п. 7.2. Договору у Покупця обовязок сплатити кошти Постачальнику за отриманий товар виникає на 45 робочий день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, надання послуг).
У матеріалах справи містяться податкова накладна №8 від 15.11.2023р., зареєстрована 24.11.2023р. по Видатковій накладній №156 від 15.11.2023р. та податкова накладна №36 від 26.12.2023р., зареєстрована 12.01.2024р. по Видатковій накладній №212 від 26.12.2023р.
У звязку із чим, господарський суд погоджується із доводами позивача, що строк оплати по Видатковій накладній №156 від 15.11.2023р. настав 25.01.2024р., а по Видатковій накладній №212 від 26.12.2023р. настав 14.03.2024р.
Суд примає до уваги підтвердження сторонами, що оплату за товар по Видатковій накладній №156 від 15.11.2023р. відповідачем здійснено 31.01.2024р. та те, що оплата за товар по Видатковій накладній №212 від 26.12.2023р. станом на теперішній час відсутня.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 0,1% річних від простроченої суми грошового зобов'язання за несвоєчасну оплату господарський суд зазначає наступне.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016р. у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що ст. 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.2. Договору сторони, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності Покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим Договором.
Висновок чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Судом встановлено та сторонами підтверджено наявність у них відносин на підставі Договору закупівлі №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023 року. Доказів визнання недійсним або розірвання вищезазначеного Договору матеріали справи не містять.
Як зазначалось вище, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, що підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи та заявами сторін, однак, відповідачем свої зобов'язання виконано не в повному обсязі та з порушенням приписів законодавства та умов договору.
На підставі наведеного вище, беручи до уваги визнання відповідачем факту не виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару по видатковій накладній №212 від 26.12.2023р., наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 4 111 170 грн 50 коп.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар за видатковою накладною №156 від 15.11.2023р., позивачем за період з 27.01.2024 р. по 30.01.2024р. нараховано 0,1% річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 80 грн 88 коп.
Крім того, за видатковою накладною №212 від 26.12.2023р., позивачем за період з 16.03.2024р. по 03.07.2025р. нараховано 0,1% річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 5 341 грн 20 коп. та інфляційні втрати в розмірі 731 808 грн 23 коп.
Перевіривши розрахунок 0,1% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є правильним, у зв'язку із чим наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 0,1% річних у розмірі 5 422 грн 23 коп. та інфляційні втрати у розмірі 731 808 грн 23 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновок про те, яке судове рішення слід ухвалити за результатом розгляду справи
Відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене вище, оцінивши всі надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, судової практики та рішень Європейського суду з прав людини, господарський суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновок про те, як слід здійснити розподіл судових витрат.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Доноват» до Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» про стягнення заборгованості за Договором №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023р. у розмірі 4 111 170 грн 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 731 808 грн 23 коп. та 0,1% річних у розмірі 5 422 грн 23 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Одеська залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Доноват» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8 А, код ЄДРПОУ 42775590) заборгованість за Договором №ОД/НХ-23-578НЮ від 14.08.2023р. у розмірі 4 111 170 грн 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 731 808 грн 23 коп., 0,1% річних у розмірі 5 422 грн 23 коп. витрати по сплаті судового збору у розмірі 38 844 грн 52 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07 жовтня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога