65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа № 916/244/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. суду № 2-613/25 від 22.04.2025) товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" про ухвалення додаткового рішення, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" (65114, Одеська обл., місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 140/1, приміщення 510; код ЄДРПОУ 32901991),
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ" (65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140/1; код ЄДРПОУ 33312453),
про стягнення 138279,60 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Дригула Н.О., ордер серія ВЕ № 1576669 від 15.09.2025 з'явився;
від відповідач - не з'явився.
В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/244/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ", в якому позивач просив суд стягнути заборгованість за договором № 1/06/2017 про технічне обслуговування та надання послуг від 01 червня 2017 року у розмірі 249454,77 грн, з яких: 111175,17 грн - основний борг, 68615,25 грн - інфляційні втрати, 14899,46 грн - 3% річних та 54764,89 грн - пеня. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
Крім того, позивач в позовній заяві відповідно до вимог ст. 162 ГПК України зазначив, що орієнтовний розмір його витрат на правничу допомогу становить 51000,00 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито провадження у справі № 916/244/25 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 111175,17 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 14812,94 грн та суми 3% річних у розмірі 3600,25 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ" (65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140/1; код ЄДРПОУ 33312453) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" (65114, Одеська обл., місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 140/1, приміщення 510; код ЄДРПОУ 32901991) суму пені у розмірі 35646,11 грн, суму 3% річних у розмірі 11299,21 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 53802,31 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2036,03 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
22 квітня 2025 року до Господарського суду Одеської області від товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №2-613/25), в якій заявник просить суд стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" судові витрати з надання правничої допомоги у розмірі 41000,00 грн.
Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року заяву ТОВ "УПРАВДОМ" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-613/25 від 22.04.2025) у справі № 916/244/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.04.2025 о 16:00 год., із повідомленням учасників справи про судове засідання (явка учасників справи у судове засідання є не обов'язковою).
29 квітня 2025 року до суду від представника ОСББ "ДОБРОБУТ" надійшла заява, в якій заявник просить суд відкласти розгляд заяви ТОВ “УПРАВДОМ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/244/25 на іншу дату, оскільки представник відповідача отримав та ознайомився з такою заявою лише 29.04.2025, та має намір надати заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
30 квітня 2025 року до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (вх. суду № 722/25) на справу № 916/244/25, яким доручено Господарському суду Одеської області скерувати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/244/25.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2025 зупинено провадження у справі № 916/244/25 з розгляду заяви (вх. суду № 2-613/25 від 22.04.2025) ТОВ "УПРАВДОМ" про ухвалення додаткового рішення. Також зупинено провадження у справі № 916/244/25 з розгляду заяви (вх. суду № 2-640/25 від 25.04.2025) ОСББ "ДОБРОБУТ" про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2025 поновлено провадження у справі № 916/244/25 з розгляду заяви ТОВ "УПРАВДОМ" про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 2-613/25 від 22.04.2025) та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2025 о 14:10 год.
16 вересня 2025 року до суду від ОСББ "ДОБРОБУТ" надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд відмовити у стягненні з відповідача витрат на надання правничої допомоги в повному обсязі.
Вказані заперечення позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 вересня 2025 року до суду від ТОВ "УПРАВДОМ" надійшло клопотання про долучення доказів.
Вказане клопотання позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
16 вересня 2025 року до суду від ТОВ "УПРАВДОМ" надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви.
Вказане клопотання позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкладено судове засідання з розгляду заяви (вх. суду № 2-613/25 від 22.04.2025) ТОВ "УПРАВДОМ" про ухвалення додаткового рішення на 10:30 год. 01.10.2025.
30 вересня 2025 року до суду від ТОВ "УПРАВДОМ" надійшли додаткові пояснення по заяві.
Вказані пояснення позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У призначене судове засідання 01.10.2025 представник відповідача не з'явився.
Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викиданих у заяві та поясненнях.
У судовому засіданні 01.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення і повідомлено представника позивача про час складення повного додаткового рішення.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до таких висновків.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З матеріалів справи слідує, що представниками позивача є адвокат Михайленко Марія Миколаївна.
На підтвердження повноважень адвоката Михайленко М.М. надано ордер від 05.12.2024 серія ВН № 1442962 (т. 1, а.с. 14).
Матеріали справи також свідчать, що 05.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" (надалі - клієнт) і адвокатом Михайленко М. М. (надалі - адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги б/н (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору предметом даного Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Також, 05.12.2024 між клієнтом та адвокатом було укладено Додаткову угоду №3 до Договору про надання правової допомоги від 05.12.2024 (надалі - Додаткова угода), відповідно до п. 1 якої, клієнт доручає адвокату здійснити комплекс юридичних дій пов'язаних з захистом порушених прав та охороняємих законом інтересів Клієнта в межах судової справи щодо стягнення з ОСББ «ДОБРОБУТ» заборгованості за договором від 01.06.2017 року № 1/06/2017 та стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені.
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди, сторони дійшли до згоди:
- що оплата послуг адвоката буде здійснюватися із розрахунку вартість години, витраченої адвокатом, складає 3000,00 (три тисячі) гривень;
- представництво адвокатом інтересів клієнта в судових засіданнях оплачується із розрахунку кожне судове засідання незалежно від часу тривалості 2000,00 (дві тисячі) гривень;
- що вартість наданих адвокатом послуг буде сплачена клієнтом протягом п'яти робочих днів після набрання законної сили судового рішення.
Відповідно до умов п. 3 Додаткової угоди, попередня вартість послуг за обсяг робіт становить 51000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень та складається з наступних витрат:
- робота з діючим законодавством, що регулює діяльність клієнта та правовою позицією ВС щодо застосування відповідних норм права - 3000,00 (три тисячі) гривень та розраховується наступним чином: 1 година * 3000,00 грн;
- аналіз правовстановлюючих документів клієнта, внутрішньої документації а саме договорів, бухгалтерської та технічної документації клієнта - 9000,00 (дев'ять тисяч) гривень та розраховується наступним чином: 3 години * 3000,00 грн;
- складання та подання позовної заяви - 9000,00 (дев'ять тисяч) гривень та розраховується наступним чином: 3 години * 3000,00 грн;
- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях із розрахунку кожне судове засідання 2000,00 (дві тисячі) гривень - 5 засідання * 2000,00 = 10000,00 (десять тисяч) гривень;
- додатковий гонорар при позитивному вирішенні для клієнта справи в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.
15 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" та адвокатом Михайленко М. М. був підписаний Акт приймання-передачі виконаної роботи до Договору про надання правової допомоги від 05.12.2024, відповідно до п. 2 якого, сторони дійшли згоди, що вартість наданих послуг складає 41000,00 грн, яка складаються з:
- робота з діючим законодавством, що регулює діяльність клієнта та правовою позицією ВС щодо застосування відповідних норм права - 3000,00 (три тисячі) гривень та розраховується наступним чином: 1 година * 3000,00 грн;
- аналіз правовстановлюючих документів клієнта, внутрішньої документації а саме договорів, бухгалтерської та технічної документації клієнта - 9000,00 (дев'ять тисяч) гривень та розраховується наступним чином: 3 години * 3000,00 грн;
- складання та подання позовної заяви - 9000,00 (дев'ять тисяч) гривень та розраховується наступним чином: 3 години * 3000,00 грн;
- додатковий гонорар при позитивному вирішенні для клієнта справи в розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу з розгляду справи в господарському суді надано підписаний 15.09.2025 акт приймання-передачі виконаної роботи, за яким визначено, що вартість наданої правової допомоги, зазначеної у пункті 2 даного акту становить 41000,00 грн.
Таким чином, позивачем надано докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді в розмірі 41000,00 грн, та судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката з правничої допомоги.
Як вже зазначалось, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, в частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому суд наголошує на необхідності розмежування понять "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Зокрема, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 873/212/21, в межах якої господарський суд з власної ініціативи частково відмовив стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу.
Проаналізувавши зміст акту від 15.09.2025 щодо наданих обсягів правової допомоги, з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, а витрати позивача на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 41000,00 грн, з урахуванням їх розумності, є необґрунтованими.
На думку суду, за обставин даної справи, робота з діючим законодавством, що регулює діяльність клієнта та правовою позицією ВС щодо застосування відповідних норм права; аналіз правовстановлюючих документів клієнта, внутрішньої документації а саме договорів, бухгалтерської та технічної документації клієнта, все це охоплюється одночасно з послугою складання та подання позовної заяви.
Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, а також обсягу та безпосередньо самого змісту (обґрунтованості) поданих позивачем до суду процесуальних документів, суд, враховуючи встановлену адвокатом погодинну ставку (3000 грн), дійшов висновку про те, що розумна та справедлива вартість послуги з складання та подання позовної заяви становить 9000,00 грн, яка розрахована з урахуванням цілковитої достатності 3 години роботи адвоката для складення і подання таких документів.
Крім того, відповідно п. 3 Додаткової угоди, додатковий гонорар при позитивному вирішенні для клієнта справи в розмірі 20000,00 грн.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 (судді Нікітенко С.В.) позов задоволено частково.
З врахуванням вищезазначеного, відповідно п. 3 Додаткової угоди, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 20000,00 грн - гонорар успіху.
Таким чином, виходячи із фактичного обсягу та часу представництва інтересів ТОВ "УПРАВДОМ", наданого обсягу позивачу правової допомоги адвокатом Михайленко М.М, суд, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат, вважає обґрунтованими витрати позивача за надану правничу допомогу згідно Акту приймання-передачі виконаної роботи від 15.09.2025 у розмірі 9000,00 грн та гонорар успіху у розмірі 20000,00 грн.
Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги та факту необхідності оплатити у майбутньому ці послуги в розмірі 29000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд також враховує, що ухвалою суду від 17.04.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито провадження у справі № 916/244/25 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 111175,17 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 14812,94 грн та суми 3% річних у розмірі 3600,25 грн. Надалі рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 позов задоволено частково, стягнуто з ОСББ "ДОБРОБУТ" на користь ТОВ "УПРАВДОМ" суму пені у розмірі 35646,11 грн, суму 3% річних у розмірі 11299,21 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 53802,31 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2036,03 грн.
З врахуванням викладеного, з огляду на часткове задоволення позовних вимог позивача (заявлено 249454,77 грн, обґрунтовані вимоги у розмірі 241678,60 грн, що дорівнює 96,88% від заявлених вимог), суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "УПРАВДОМ" в частині стягнення 29000,00 грн витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим стягуються судові витрати за надану правничу допомогу у розмірі 28095,20 грн (29000*96,88%=28095,20).
В іншій частині вимог заяви позивача що стягнення з відповідача 12904,80 грн вартості правничої допомоги, заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.
Доводи ОСББ "ДОБРОБУТ", викладені у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення в частині невизнання задоволених судом вимог заяви, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ" (65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140/1; код ЄДРПОУ 33312453) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" (65114, Одеська обл., місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 140/1, приміщення 510; код ЄДРПОУ 32901991) 28095,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 06.10.2025.
Суддя Нікітенко С.В.