ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2025Справа № 910/8328/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/8328/253
за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
В провадженні судді Господарського суду міста Києва Мандичева Д.В. знаходиться справа №910/8328/23 за заявою ОСОБА_1 про свою неплатоспроможність (в порядку Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 призначено судове засідання про розгляд погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, розгляд звітів керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність за період 28.06.2023 по 04.10.2023 та з 05.10.2023 по 15.01.2025 у розмірі 227 101,29 грн. на 19.09.2025.
19.09.2025 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 щодо клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В. про закриття провадження у справі.
19.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 910/8328/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 910/8328/23 залишено без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 відкладено розгляд справи у судовому засіданні про розгляд кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, розгляд звітів керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність за період 28.06.2023 по 04.10.2023 та з 05.10.2023 по 15.01.2025 у розмірі 227 101,29 грн., клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В. про закриття провадження у справі на 15.10.2025.
02.10.2025 до суду надійшов поточний звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карасюка О.В.
02.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи № 910/8328/23.
Розглянувши заяву боржника про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справі № 910/8328/23, суд визнав її необгрунтованою та передав для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу судової справи, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/8328/23 передано на розгляд судді Спичаку О.М.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/8328/23, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно Європейської Хартії «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
У ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України вказано, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи,а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Як вбачається з поданої заяви, ОСОБА_1 обгрунтовує заявлений відвід наявністю обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Мандичева Д.В. при розгляді даної справи, а саме: суддею систематично ігноруються заяви, клопотання та вимоги закону.
Такими обставинами, на переконання ОСОБА_1., є те, що заява кредитора ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника надійшла до суду ще у вересні 2023, протягом дев'яти місяців залишалась без розгляду, незважаючи на проведення низки судових засідань (близько десяти) по справі до того моменту, тоді як, заяву ОСОБА_3 про відмову від кредиторських вимог та відкликання його заяви про визнання грошових вимог до боржника (клопотання від 25.06.2024) суддя розглянув невідкладно (на найближчому судовому засіданні, 24.07.2024). Клопотання керуючого реструктуризацією про закриття провадження, подане ще в червні 2024, до цього часу (більше року) судом теж не розглянуте, попри неодноразові призначення судових засідань (як-от, на 24.07.2024, 16.10.2024, 15.01.2025, 21.02.2025, 30.04.2025). Така поведінка судді Мандичева Д.В., на переконання ОСОБА_1 , свідчить про нерівне ставлення судді до учасників справи та створює обґрунтоване враження його упередженості по відношенню до певних учасників справи.
Крім упередженого ставлення по відношенню до окремих учасників справи, заявник вказує, що суддя Мандичев Д.В. грубо порушує встановлені законом строки, передбачені КУзПБ. Зокрема, стаття 122 КУзПБ зобов'язує суд провести засідання протягом 60 днів, однак цей строк вже порушено судом.
На переконання ОСОБА_1 , тривале зволікання з розглядом одних питань і надмірна оперативність щодо інших свідчить про свідоме ігнорування принципів змагальності та рівності сторін, що є несумісним із вимогами об'єктивності та неупередженості судді, є ознакою ігнорування суддею закону, що відповідно підриває довіру до об'єктивності судді. Разом з цим, йдеться про зовнішню поведінку судді, яка, на переконання заявника, свідчить про вибірковість та ігнорування вимог законодавства, що викликає саме обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Мандичева Д.В., а не про незгоду з процесуальними рішеннями судді Мандичева Д.В.
Крім того, ОСОБА_1. зазначає, що відповідні доводи та обгрунтування були викладені в заяві про відвід судді Мандичева Д.В. від 18.09.2025, яка, на думку заявника, безпідставно залишена судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України, оскільки зазначені у заяві порушення, які, на думку ОСОБА_1 , свідчать про упередженість судді Мандичева Д.В., є триваючими та продовжують існувати станом на 02.10.2025.
Також, заявник вказує, що додатковою обставиною, що викликає сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Мандичева Д.В. при подальшому розгляді справи № 910/8328/23 зумовлений також тим, що постановою Верховного Суду від 25.09.2025 було повністю скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/8328/23 (910/7963/24) у складі судді Мандичева Д.В., тобто рішення, яке було ухвалене у тому ж самому складі суду в межах однієї справи № 910/8328/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
На думку заявника, при прийнятті рішення від 20.11.2024 у справі № 910/8328/23 (910/7963/24) суддя Мандичев Д.В. проявив упереджене та необ'єктивне ставлення (поведінку) по відношенню до сторін, зокрема, прихильне ставлення до ОСОБА_3 та неприхильне ставлення що ОСОБА_1 . Вказані обставини, на переконання ОСОБА_1 , виявилися у тому, що суддя Мандичев Д.В. врахував усі доводи та аргументи ОСОБА_3 та повністю проігнорував усі доводи та аргументи ФОП ОСОБА_1.
Як зазначено ОСОБА_1 , скасування Верховним Судом рішення суду, ухваленого суддею Мандичевим Д.В. у межах однієї справи підтверджує допущення суддею істотних порушень під час розгляду справи, незаконність прийнятого суддею Мандичевим Д.В. рішення в межах однієї справи про банкрутство, що, на переконання заявника, об'єктивно створює сумнів у здатності судді Мандичева Д.В. безсторонньо та об'єктивно розглядати справу про неплатоспроможність ОСОБА_1 та додаткового підтверджує упереджене та необ'єктивне (нерівне та неоднакове) ставлення судді Мандичева Д.В. по відношенню до сторін, а саме: прихильне ставлення судді Мандичева Д.В. по відношенню до ОСОБА_3. та абсолютно неприхильне ставлення судді Мандичева Д.В. по відношенню до ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що наведені заявником у заяві про відвід обставини не підтверджують упередженість чи необ'єктивність судді при розгляді справи №910/8328/25 та не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Мандичева Д.В. від розгляду вказаної справи, а є лише незгодо сторони з процесуальними рішеннями судді, тоді як відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 32 Кодексу України з процедур банкрутства визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Згідно з підпунктом 2.3.39 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, із змінами передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо: 2.3.39.1. клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів; 2.3.39.2. судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи. 2.3.39.3. справ про банкрутство (неплатоспроможність), що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, та судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи крім: - рішень про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); - відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); - перехід до наступної судової процедури; закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). У разі скасування ухвал, постановлених у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвал попереднього засідання, здійснюється автоматизований розподіл справи у скасованій частині між суддями з урахуванням їх спеціалізації. Після завершення розгляду у скасованій частині справа передається судді, судді-доповідачу, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність). У разі скасування судових рішень, ухвалених в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства (справи у спорах в межах справи про банкрутство), здійснюється автоматизований розподіл справи між суддями з урахуванням їх спеціалізації. Після завершення розгляду відповідна справа у спорі в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) передається судді, судді-доповідачу, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність). 2.3.39.4. заяв, клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а саме: - заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника; - заяв про припинення повноважень керівника або органу управління боржника; - заяв про скасування арештів та інших обтяжень майна боржника; - звільнення активів боржника; - клопотання про відсторонення арбітражного керуючого; - скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого; - інших заяв/клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справі про банкрутство; 2.3.39.5. заяв, справ, клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справі у спорах в межах справи про банкрутство, а саме: - заяв про забезпечення позову та доказів, у тому числі тих, що надійшли до подання позову; - позовних заяв у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник, що підлягають розгляду в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у тому числі скарг на рішення, дії або бездіяльність осіб, які здійснюють примусове виконання рішення; - заяв в порядку наказного провадження; - заяв для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору; - матеріалів справи, в якій стороною є боржник, що надіслані господарськими судами або судами інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 розділу IV Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 № 17 із змінами, визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо справ про банкрутство (неплатоспроможність), що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, та судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи крім:
- рішень про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність);
- відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність);
- перехід до наступної судової процедури;
- закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
У разі скасування ухвал, постановлених у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвал попереднього засідання, здійснюється автоматизований розподіл справи у скасованій частині між суддями з урахуванням їх спеціалізації. Після завершення розгляду у скасованій частині справа передається судді, судді-доповідачу, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність).
У разі скасування судових рішень, ухвалених в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства (справи у спорах в межах справи про банкрутство), здійснюється автоматизований розподіл справи між суддями з урахуванням їх спеціалізації.
Після завершення розгляду відповідна справа у спорі в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) передається судді, судді-доповідачу, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність).
З огляду на викладене, скасування судового рішення, ухваленого в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, (у даному випадку скасування Верховним Судом рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 по справі № 910/8328/23 (910/7963/24) та передача вказаної справи на новий розгляд в іншому складі суду) жодним чином не може свідчити про те, що суддя Мандичев Д.В. діяв всупереч основним засадам судочинства, не забезпечив справедливий розгляд указаної справи, як про те зазначено ОСОБА_1 у поданій заяві, а також не є підставою для відводу судді Мандичева Д.В. від розгляду основної справи про банкрутство/неплатоспроможність у розумінні чинного законодавства.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/8328/23, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді від розгляду справи.
Керуючись ст. 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мандичева Д.В. від розгляду справи №910/8328/23.
Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя О.М. Спичак