іменем України
Справа № 126/1235/25
Провадження № 2/126/852/2025
"29" вересня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ "Факторинг Партнерс" звернулося в суд з даним позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 25483017 від 20.05.2024 у розмірі 16520,00 грн. та судові витрати в справі.
Позов обгрунтований тим, що 20.05.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит/Кредитний договір №25483017. За умовами договору ТОВ «ЕКО ФІН» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000 гривень, а відповідач зобов'язалась протягом 730 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (за умовами офіційного правила акції) та проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховані за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1% за один день фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. 05.05.2025 ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №05-05/25, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 25483017. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 25483017. Станом на день подання позовної заяви заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, розмір якої становить 16520,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12280, 00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 240,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).
Представник позивача в позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, заяв та клопотань до суду не подала.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.13ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81ЦПКУкраїни кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
20.05.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 25483017, відповідно до умов якого товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому договором.
Згідно п. 2.2 2.3 кредитного договору кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту) 4000,00 грн, строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається із 20.05.2024 та закінчується 19.05.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.
Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 20.06.2024 (рекомендована дата платежу); поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 19.05.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 2.4 2.5 кредитного договору).
Відповідно до п. 2.9 кредитного договору цільове призначення кредиту (мета використання) споживчі потреби, у тому числі придбання позичальником будь яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід'ємно частиною цього договору (додаток № 1 до договору); розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника; плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні за фактичну кількість днів користування кредитом, визначену цим договором та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства (п. 2.10, 2.11, 2.12 кредитного договору).
Як убачається із п. 3.1.2.1 кредитного договору вказаний кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через веб сайт товариства.
Договір підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ЕКО ФІН» в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-770 від 18.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «Профіт Гід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме: 20.05.2024 на платіжну картку отримувача № НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів у розмірі 4000,00 грн, номер платіжної інструкції 25483017_1716228251, платник ТОВ «ЕКО ФІН», призначення платежу - ОСОБА_1 , 3696908908,Кредитний договір № 25483017 від 20.05.2024.
Як вбачається з додатку № 1 до кредитного договору № 25483017 від 20.05.2024, сторони погодили графік розрахунків (платежів), а саме дату видачі кредиту - 20.05.2024, чисту суму кредиту - 4000,00 грн, проценти за користування кредитом, кінцеву дату платежу - 19.05.2026 та загальну вартість кредиту у розмірі 32645,6 грн.
03.06.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про пролонгацію №1 /25483017, відповідно до умов якого сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 17.06.2024.
24.06.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про пролонгацію № 2 /25483017, відповідно до умов якого сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 02.07.2024.
02.07.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про пролонгацію №3/25483017, відповідно до умов якого сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 16.07.2024.
Відповідно до виписки за кредитом перед ТОВ «ЕКО ФІН» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 25483017 від 20.05.2024 не погашена та станом на 05.05.2025 становить 16280,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 12280,00 грн сума заборгованості за відсотками.
05.05.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 05-05/25 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за кредитним договором № 25483017 від 20.05.2024.
Згідно реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору № 05-05/25 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 05.05.2025, за порядковим номером 57 значиться ОСОБА_1 , заборгованість якої за кредитним договором № 25483017 від 20.05.2024 становить 16280,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 12280,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Як убачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, станом на 12.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 не погашена та становить 16520,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту та 12520,00 грн сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону).
Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікаторце алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини першої статті 3 Закону).
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено.
Як видно з матеріалів справи договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначила свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Встановлено, що ТОВ «Факторинг Партнерс» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного договору факторингу №05-05/2025 від 05.05.2025..
Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 25483017 від 20.05.2024 наданий суду позивачем є належним та допустимим доказом стосовно розміру заборгованості за кредитним договором. Відповідачем такий розмір не оспорюється.
Тому, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 25483017 від 20.05.2024 в розмірі 16520,00 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Факторинг Партнерс» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 16520,00 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем сплачено судовий збір 2 422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 02.07.2024, Витягом з Акту №10 про надання юридичної допомоги від 20.05.2025. Тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором № 25483017 від 20.05.2024 у розмірі 16520,00 (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень 00 коп) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. І. Губко