ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2025Справа № 910/3895/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКОГО, будинок 8)
до 1. Державного підприємства "Аптека" (01024, місто Київ, ВУЛ.ПИЛИПА ОРЛИКА, будинок 18)
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києва (01032, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Фонд державного майна України (01133, Україна, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945)
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.
Представники учасники справи:
Від позивача: Слободенюк О.Б.
Від відповідача-1: не з'явився;
Від відповідача-2: Павленко А.В.;
Від третьої особи: не з'явився;
Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Аптека"(далі-відповідач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києва (далі-відповідач-2), в якому просив суд
1. розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9204 від 22.12.2022, укладений між Державним підприємством "Аптека" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, та Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України";
2. зобов'язати Державне підприємство "Аптека" повернути Державній установі "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 73,6 кв. м. на 1 поверсі адміністративної будівлі № 4 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, з підписанням акта повернення з оренди орендованого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 залишено позовну заяву Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" без руху.
11.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.05.2025.
05.05.2025 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що балансоутримувач листом від 14.10.2024 №2688/30-2024 звертався до Орендодавця з пропозицією про здійснення заходів щодо дострокового розірвання Договору оренди в односторонньому порядку, у зв'язку з порушенням Орендарем умов пунктів 3.3. та 3.4. Договору оренди. Враховуючи, зазначений вище лист балансоутримувача, орендодавець направив орендарю претензію про порушення умов Договору оренди від 06.11.2024 № 930-02-06-1047, якою повідомив орендаря про заборгованість з орендної плати перед балансоутримувачем та попередив, що у разі невиконання обов'язків по повній сплаті/погашенню заборгованості перед балансоутримувачем, з наданнями підтверджуючих документів, регіональне відділення буде звертатись до правоохоронних органів для вжиття відповідних заходів реагування з метою стягнення заборгованості в примусовому порядку. Також, Регіональне відділення направило повідомлення про відмову від договору оренди від 22.12.2022 № 9402 нерухомого майна, що належить до державної власності.
09.05.2024 через систему "Електронний суд від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
16.05.2024 через систему "Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Представник позивача у підготовче засідання 19.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник відповідача-1 у підготовче засідання 19.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610247681976.
Представник відповідача-2 у підготовче засідання 19.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 відкладено підкладено підготовче засідання на 11.06.2025.
09.06.2025 через систему "Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі в справу Фонду державного майна України, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, та про визнання явки директора ДП "Аптека" обов'язковою.
Представник відповідача-1 у підготовче засідання 11.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, конверт з ухвалою від 19.05.2025 про відкладення підготовчого засідання повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Представник відповідача-2 у підготовче засідання 11.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Суд 11.06.2025 підготовчому засіданні постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про часткове задоволення клопотання представника позивача в частині залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонд державного майна України. Крім того, суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача в частині визнання явки директора ДП "Аптека" обов'язковою, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 відкладено підготовче засідання на 09.07.2025.
27.06.2025 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.
08.07.2025 через систему "Електронний суд від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Представник відповідача-1 у підготовче засідання 09.07.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, конверт з ухвалою від 11.06.2025 про відкладення підготовчого засідання повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Представник відповідача-2 у підготовче засідання 09.07.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у підготовчому засіданні 09.07.2025 заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання.
Представник третьої особи у підготовчому засіданні 09.07.2025 не заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання.
Суд 09.07.2025 у підготовчому засіданні постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2025.
18.08.2025 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
18.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Представник відповідача-1 у судове засідання 18.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, конверт з ухвалою суду від 09.07.2025 повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Представник третьої особи у судове засідання 18.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача 18.08.2025 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник 18.08.2025 у судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті до 27.08.2025.
Представник відповідача-1 у судове засідання 27.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання 27.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та третьої особи.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 27.08.2025.
У судовому засіданні 27.08.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд
На балансі Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» обліковується лікувально-адміністративний будинок, адміністративна будівля № 4 (центральна поліклініка), літ. «П» за адресою: вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ (далі - адміністративна будівля), що підтверджується інвентарною карткою обліку об'єкта основних засобів № 10138244.
Також, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки: 418574994), власником адміністративної будівлі є держава Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, а позивач - правокористувачем адміністративної будівлі та здійснює оперативне управління.
22.12.2022 Державним підприємством МВС України «Аптека» (змінено назву на Державне підприємство «Аптека» (далі - орендарем), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - орендодавець) та Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (далі -балансоутримувач) договір оренди № 9204 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оренда плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 4.1 умов Договору, інформація про об'єкт оренди - державне нерухоме майно - нежитлові приміщення , загальною площею 157,0 кв. м. на 1 поверсі адміністративної будівлі № 4 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10.
Балансова залишкова вартість, визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача - 26 410,86 грн, без ПДВ (п. 6.1 умов Договору).
У пункті 9 Умов встановлено орендну плату без податку на додану вартість у розмірі 11000 грн.
Відповідно до пункту 16 Умов, співвідношення розподілу орендної плати станом на
дату укладення договору становить 50 відсотків суми орендної плати балансоутримувачу і 50 відсотків суми орендної плати державному бюджету.
Згідно пункту 1.1 Договору оренди, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Згідно з абзацом першого пункту 2.1. Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одиночно з підписання цього Договору.
Згідно з пунктом 3.3. Договору орендар сплачує оренду плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця - до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Відповідно до 3.10 Договору, припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у разі припинення договору Орендар зобов'язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт. - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом;
сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення Майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити Балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення Майна з оренди;
відшкодувати Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого Майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід?ємних поліпшень/капітального ремонту.
Відповідно до п. 4.2. Договору, протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору Балансоутримувач зобов'язаний оглянути Майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю в акті повернення з оренди орендованого Майна.
Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого Майна у трьох оригінальних примірниках і падає підписані Балансоутримувачем примірники Орендарю.
Орендар зобов'язаний:
підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого Майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від Балансоутримувача і одночасно повернути Балансоутримувачу два примірники підписаних Орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами);
звільнити Майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів.
Не пізніше ніж на четвертий робочий день після припинення договору Балансоутримувач зобов'язаний надати Орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого Майна або письмово повідомити Орендодавцю про відмову Орендаря від підписання акта та/або створення перешкод Орендарем у доступі до орендованого Майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних Орендарем примірників акта.
Сторони пунктом 4.3. Договору погодили те, що майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Якщо Орендар не повертає Майно після отримання від Балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого Майна, Орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування Майном після дати припинення цього договору (п. 4.4. Договору).
Згідно п.4.5 Договору, з метою виконання зобов'язань Орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю до або в день підписання цього договору Орендар сплачує на рахунок Орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов.
Орендодавець повертає забезпечувальний депозит Орендарю протягом п?яти робочих днів після отримання від Балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого Майна, підписаного без зауважень Балансоутримувача, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8 цього договору, у разі наявності зауважень Балансоутримувача або Орендодавця (п. 4.6 Договору).
Відповідно до п.4.7. Договору, орендодавець перераховує забезпечувальний депозит у повному обсязі до державного бюджету, якщо:
Орендар відмовився від підписання акта повернення з оренди орендованого Майна у строк, визначений цим договором, або створює перешкоди у доступі до орендованого Майна представників Балансоутримувача або Орендодавця з метою складення такого акта;
Орендар не підписав в установлені строки договір оренди Майна за результатами проведення аукціону на продовження цього договору оренди, в якому Орендар оголошений переможцем.
Сторони пунктом 4.8. Договору погодили те, що орендодавець не пізніше ніж протягом п'ятого робочого дня з моменту отримання від Балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого Майна із зауваженнями (або за наявності зауважень Орендодавця) зараховує
забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов'язань Орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов'язань Орендаря у такій черговості:
у першу чергу погашаються зобов'язання Орендаря із сплати пені (пункт 3.8 цього договору) (у такому разі відповідна суму забезпечувального депозиту розподіляється між державним бюджетом і Балансоутримувачем);
у другу чергу погашаються зобов'язання Орендаря із сплати неустойки (пункт 4.4 цього договору):
у третю чергу погашаються зобов'язання Орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті до державного бюджету;
у четверту чергу погашаються зобов'язання Орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до пункту 16 Умов підлягає сплаті Балансоутримувачу;
у п'яту чергу погашаються зобов'язання Орендаря із сплати Балансоутримувачу платежів за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю;
у шосту чергу погашаються зобов'язання Орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому Майну;
у сьому чергу погашаються зобов'язання Орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших не виконаних Орендарем зобов'язань за цим договором.
Орендодавець повертає Орендарю суму забезпечувального депозиту, яка залишилась після здійснення вирахувань, передбачених цим пунктом.
Договір оренди укладено на період дії воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану з дати набрання чинності цим договором (п. 12.1 Договору).
Відповідно до п. 12.6, Договір припиняється:
12.6.1 з підстав, передбачених частиною першою статті 24 Закону, і при цьому:
12.6.1.1. якщо підставою припинення договору є закінчення строку, на який його укладено (абзац 2 частини 1 статті 24 Закону), то договір вважається припиненим з:
дати закінчення строку, на який його було укладено, на підставі рішення Орендодавця (якщо цей договір використовується для передачі в оренду Майна комунальної форми власності. то рішення приймається органом, визначеним відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 18 Закону) про відмову у продовженні цього договору, прийнятого з підстав, передбачених статтею 19 Закону, в межах строків, визначених частиною п?ятою статті 18 Закону; або рішення орендодавця про припинення цього договору з підстав
пропуску Орендарем строку на подання заяви про продовження цього договору,
передбаченого частиною третьою статті 18 Закону (пункт 143 Порядку);
дати, визначеної в абзаці третьому пункту 151 Порядку, якщо переможцем аукціону на продовження цього договору стала особа інша, ніж Орендар, - на підставі протоколу аукціону (рішення Орендодавця не вимагається);
12.6.1.2. якщо підставою припинення договору є обставини, передбачені абзацами третім, четвертим, сьомим, восьмим частини першої статті 24 Закону, договір вважається припиненим з дати настання відповідної обставини на підставі рішення Орендодавця або на підставі документа, який свідчить про настання факту припинення юридичної особи або смерті фізичної особи;
12.6.2 якщо Орендар надав недостовірну інформацію про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 Закону, а також якщо Орендар, який отримав Майно в оренду без проведення аукціону, надав та/або оприлюднив на веб-сайті (сторінці чи профілі в соціальній мережі) недостовірну інформацію про себе та/або свою діяльність.
Договір вважається припиненим з цієї підстави в односторонньому порядку на 30 день після надіслання Орендодавцем листа Орендарю про дострокове припинення цього договору, крім випадку, коли протягом зазначеного строку Орендар звернувся до суду з оскарженням такого рішення Орендодавця.
У такому разі договір вважається припиненим: після закінчення двох місяців з дня звернення Орендарем за таким позовом до суду, якщо судом не відкрито провадження у справі за таким позовом Орендаря протягом зазначеного двомісячного строку; або з дати набрання законної сили рішенням суду про відмову у позові Орендаря; або з дати залишення судом позову без розгляду, припинення провадження у справі або з дати відкликання Орендарем позову.
Лист про дострокове припинення надсилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна;
12.6.3 якщо цей договір підписаний без одночасного підписання акта приймання-передачі Майна. Договір вважається припиненим з цієї підстави на п?ятий робочий день після підписання цього договору, якщо станом на цей день акт приймання-передачі не підписаний через відмову Орендаря, про що Балансоутримувач повинен скласти акт та повідомити Орендодавцю.
12.6.4. на вимогу Орендодавця з підстав, передбачених пунктом 12.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 12.8 цього договору:
12.6.5. на вимогу Орендаря з підстав, передбачених пунктом 12.9 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу другого пункту 12.10 цього договору:
12.6.6. за згодою сторін на підставі договору про припинення з дати підписання акта повернення Майна з оренди;
12.6.7. на вимогу будь-якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 12.7, Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:
12.7.1. допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;
12.7.2. використовує Майно не за цільовим призначенням, визначеним у пункті 7.1 Умов.
12.7.3. передає Майно, його частину у користування іншій особі.
12.7.4. перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або Балансоутримувача здійснювати контроль за використанням Майна, виконанням умов цього договору;
Сторони п. 12.8 Договору погодили те, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п?яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання Орендодавцем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця.
Відповідно до п.12.9 Договору, цей договір може бути достроково припинений на вимогу Орендаря, якщо:
12.9.1. протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі Орендар отримає докази істотної невідповідності об?єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні або інформаційному повідомленні/інформації про об?єкт оренди, якщо договір укладено без проведення аукціону, або в акті приймання-передачі.
12.9.2. протягом двох місяців після підписання акта приймання-передачі Орендар не матиме можливості використовувати об?єкт або приступити до виконання ремонтних робіт на об?єкті через відсутність на об?єкті можливості підключення до комунальних послуг, або відмови Балансоутримувача укласти із Орендарем договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю, або відмови постачальників відповідних комунальних послуг укласти із Орендарем договори на постачання таких послуг протягом одного місяця з моменту звернення Орендаря (за умови, що Орендар звернувся до таких постачальників послуг не пізніше ніж протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі Майна).
Пунктом 12.10. Договору передбачено, що про виявлення обставин, які дають право Орендарю на припинення договору відповідно до пункту 12.9 цього договору. Орендар повинен повідомити Орендодавцю і Балансоутримувачу із наданням відповідних доказів протягом трьох робочих днів після закінчення строків, передбачених пунктом 12.9 договору. Якщо протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення Орендаря зауваження Орендаря не будуть усунені, Орендар надсилає Орендодавцю і Балансоутримувачу вимогу про дострокове припинення цього договору і вимогу про повернення забезпечувального депозиту і сплачених сум орендної плати. Вимоги Орендаря, заявлені після закінчення строків, встановлених цим пунктом договору, задоволенню не підлягають.
Договір вважається припиненим на десятий робочий день після надіслання Орендарем Орендодавцю і Балансоутримувачу вимоги про дострокове припинення цього договору, крім випадків, коли Орендодавець або Балансоутримувач надав Орендарю обґрунтовані зауваження щодо обставин, викладених у повідомленні Орендаря. Спори щодо обґрунтованості цих зауважень вирішуються судом.
За відсутності зауважень Орендодавця та Балансоутримувача, передбачених абзацом другим цього пункту:
Балансоутримувач повертає Орендарю відповідну частину орендної плати, сплаченої Орендарем, протягом десяти календарних днів з моменту отримання вимоги Орендаря і підписання Орендарем акта повернення Майна з оренди;
Орендодавець повертає сплачений Орендарем забезпечувальний депозит протягом десяти календарних днів з моменту отримання вимоги Орендаря і підписання Орендарем акта повернення Майна з оренди. Повернення орендної плати, що була надміру сплачена Орендарем до бюджету, здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
У разі припинення договору:
поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів за згодою осіб, визначених у пункті 5.1 цього договору, які можна відокремити від орендованого Майна, не завдаючи йому шкоди, с власністю Орендаря, а поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для майна, - власністю держави;
поліпшення Майна, зроблені Орендарем без згоди осіб, визначених у пункті 5.1 цього договору, які не можна відокремити без шкоди для Майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає (12.11 Договору).
Відповідно до п.12.12 Договору, майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
На підставі укладеного Договору оренди, 22.12.2022 балансоутримувачем та орендарем підписано акт приймання-передачі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке розташоване за адресою : м. Київ, вул. Богомольця, 10.
07.02.2023 між блансоутримувачем та орендарем укладено договір № 57 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого балансоутримувач сплачує за користування земельною ділянкою та зобов'язується у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, забезпечити утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, теплопостачання, електропостачання) в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, яке перебуває в користуванні Орендаря та складається з приміщень адміністративної будівлі № 4 загальною площею 157,0 кв. м (далі - орендоване нерухоме майно), а Орендар зобов'язується відшкодовувати за користування земельною ділянкою та вартість утримання орендованого нерухомого майна та наданих комунальних послуг згідно діючих тарифів на дату розрахунку.
Орендар користується орендованим нерухомим майном на підставі Договору оренди, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву від 22.12.2022 № 9204.
Відповідно до п.2.1. Договору, очікувана ціна Договору, виходячи із середньомісячних витрат, згідно з Додатком № 1 до даного Договору, становить 76 395,17 грн (сімдесят шість тисяч триста дев'яносто п'ять грн 17 коп.), без ПДВ за розрахунковий період з 01.01.2023 по 31.12.2023, у тому числі: відшкодування за теплопостачання КЕКВ 2271 - 29 856,48 грн; відшкодування за водопостачання КЕКВ 2272 - 1 396,90 грн; відшкодування за водовідведення КЕКВ 2272 - 1 228,87 грн; відшкодування за постачання електричної енергії КЕКВ 2273 - 34 695,85 грн; відшкодування за розподіл електричної енергії КЕКВ 2273 - 4119,27 грн; відшкодування за користування земельною ділянкою КЕКВ 2240 - 5 097,80 грн.
Сторони п. 2.2-2.3 Договору передбачили, що розмір щомісячної плати за відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), водопостачання та водовідведення (згідно норм водопостачання), електропостачання тощо (згідно розрахунків), за користування земельною ділянкою (відповідно до розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
Очікувана ціна договору може змінюватись у разі зміни обсягів споживання комунальних послуг та/або зміни тарифів на комунальні послуги. У такому випадку очікувана ціна договору підлягає коригуванню шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору, яка укладається в останньому місяці розрахункового періоду, зазначеного у п. 2.1 цього Договору, або у строк до 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем (якщо фактичні витрати Балансоутримувача, пов'язані з утриманням орендованого нерухомого майна, перевищують очікувану ціну договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання сторонами.
13.12.2023 між блансоутримувачем та орендарем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 57, якою викладно пункт 2.1 у новій редакції.
31.01.2024 між блансоутримувачем та орендарем укладено договір № 66 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого балансоутримувач сплачує за користування земельною ділянкою та зобов'язується у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, забезпечити утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, теплопостачання, електропостачання) в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, яке перебуває в користуванні Орендаря та складається з приміщень адміністративної будівлі № 4 загальною площею 157,0 кв. м (далі - орендоване нерухоме майно), а Орендар зобов'язується відшкодовувати за користування земельною ділянкою та вартість утримання орендованого нерухомого майна та наданих комунальних послуг згідно діючих тарифів на дату розрахунку.
Орендар користується орендованим нерухомим майном на підставі Договору оренди, укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву від 22.12.2022 № 9204.
Відповідно до п.2.1. Договору, очікувана ціна Договору, виходячи із середньомісячних витрат, згідно з Додатком № 1 до даного Договору, становить 103 964,91 грн (сто три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гри 91 коп.), без ПДВ за розрахунковий період з 01.01.2024 по 31.12.2024, у тому числі: відшкодування за теплопостачання КЕКВ 2271 - 44 099,71 грн; відшкодування за водопостачання КЕКВ 2272 - 1 253,80 грн; відшкодування за водовідведення КЕКВ 2272 - 1 103,05 грн; відшкодування за постачання електричної енергії КЕКВ 2273 - 46 445,38 грн; відшкодування за розподіл електричної енергії КЕКВ 2273 - 6 508,85 грн; відшкодування за користування земельною ділянкою КЕКВ 2240 - 4 554,12 грн.
04.03.2024 сторонами правочину підписано акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, частини нежитлового приміщення площею 83,7 кв.м.
05.03.2024 сторонами правочину підписано Договір № 9204/01 про внесення зміни до Договору оренди № 9204 від 22.12.2022 до п.п 4.1 Розділу 4, п.п. 6.1 та п.п. 6.2.1 Розділу 6, п.п. 9.1 Розділу 9 змінюваних умов договору від 22.12.2022 № 9204, зменшив загальну площу орендованого державного нерухомого майна - нежитлового приміщення до 73,6 кв. м. на першому поверсі адміністративної будівлі № 4 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10 та встановлено місячної орендної плату з 05.03.2024 без ПДВ у розмірі 6861,32 грн. Відповідно до умов Договору від 05.03.2024 №9204/01 орендар сплачує Центру 50 відсотків від вартості оренди нерухомого майна, що становить 3 430,66 грн на місяць.
25.03.2024 між блансоутримувачем та орендарем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 66, якою викладно пункт 2.1 у новій редакції.
Позивач зазначив, що за Договором № 66, який укладено на 2024 рік, у ДП «Аптека» виникла заборгованість за період січень - грудень 2024 року у розмірі 89 516,55 грн та за Договором відшкодування № 57, укладеним на 2023 рік, заборгованість за період листопад грудень2023 року становить 17 048,59 грн, що підтверджується актами відшкодування витрат та сплату комунальних послуг, які підписано уповноваженими представниками.
Вищевказана заборгованість у відповідача-1 за Договором оренди та Договорами відшкодування підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між Центром та ДП «Аптека» за період з 01.11.2023 по 30.09.2024 та за період з 01.01.2024 по 01.01.2025.
До матеріалів справи долучено довідку, яка підписана начальником ФЕВ головним бухгалтером ДУ «ЦОП МВС України», про те, що за відповідачем-1 станом на 01.03.2025 обліковується заборгованість у розмірі 131403,12 грн за Договорами № 9204 від 22.12.2022, №57 від 07.02.2023 та № 66 від 21.01.2024.
Позивач неодноразово надсилав відповідачу-1 претензії від 14.03.2024 № 622/30-2024, від 10.05.2024 № 1224/30-2024, від 08.08.2024 № 1981/30-2024, від 04.03.2025 № 519/30-2025, у зв'язку із несплатою заборгованості за Договорами оренди та відшкодування №№ 57, 66. Однак відповідач-1 не надав відповіді на вищевказані претензії та не погасив заборгованість.
Крім того, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Аптека» про стягнення заборгованості в сумі 97 930,34 грн за договором оренди нерухомого майна № 9204 від 22.12.2022 та угодами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 9204 від 22.12.2022 в частині належної сплати орендних платежів, а також за договорами відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 57 від 07.02.2023 та № 66 від 31.01.2024 в частині здійснення платежів за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
Також, у позові ДУ «ЦОП МВС України» просило стягнути з ДП «Аптека» заборгованість з орендної плати за договором оренди № 9204 від 22.12.2022 в сумі 15426,22 грн; заборгованість за утримання орендованого нерухомого майна за договором відшкодування на 2023 рік № 57 від 07.02.2023 у сумі 17 048,59 грн та пеню в сумі 973,85 грн; заборгованість за утримання орендованого нерухомого майна за договором відшкодування на 2024 рік № 66 від 31.01.2024 в сумі 60 690,31 грн та пеню в сумі 2 477,50 грн.
Надалі, 14.10.2024 центр звернувся до відповідача-2 із листом № 2688/30-2024, який надіслано засобами системи електронного документообігу, в якому позивач повідомив Регіональне відділення ФДМ України про заборгованості ДП «Аптека» зі сплати орендної плати та у випадку не погашення заборгованості боржником просив орендодавця ініціювати дострокове припинення Договору оренди у встановленому договором порядку.
За наслідками розгляду листа позивача, регіональне відділення ФДМ України, надіслало до ДП «Аптека» претензію про порушення умов договору оренди від 06.11.2024 №930-02-06-1047 із вимогою сплатити наявну заборгованість у 10-денний термін з дня отримання претензії та надати докази про сплату. Однак, ДП «Аптека» у 10-денний термін з дня отримання претензії відповідача-2 не сплатило заборгованість.
Центр повторно звернувся до Регіонального відділення ФДМ України щодо порушення ДП «Аптека» умов Договору оренди із листом від 14.01.2025 № 120/30-2025, в якому вимагав від відповідача-2 виконання умов Договору оренди щодо його розірвання в односторонньому порядку.
На переконання позивача, Регіональне відділення ФДМ України в односторонньому порядку Договір оренди не розірвав та не виконав пункти 12.7.1., 12.8. Договору оренди не виконав, не надавши відповідь на лист.
Таким чином, Державна установа "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" просить суд
1. розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9204 від 22.12.2022, укладений між Державним підприємством "Аптека" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, та Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України";
2. зобов'язати Державне підприємство "Аптека" повернути Державній установі "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 73,6 кв. м. на 1 поверсі адміністративної будівлі № 4 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, з підписанням акта повернення з оренди орендованого майна.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Внаслідок укладення Договору оренди № 9204 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 22.12.2022 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №9204 від 22.12.2022 року, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.
Згідно з абзацом першого пункту 2.1. Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одиночно з підписання цього Договору.
Згідно з пунктом 3.3. Договору орендар сплачує оренду плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця - до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону.
Судом встановлено, що у відповідача-1 наявна заборгованість за Договором № 66, який укладено на 2024 рік, за період січень - грудень 2024 року у розмірі 89 516,55 грн та за Договором відшкодування № 57, укладеним на 2023 рік, заборгованість за період листопад грудень 2023 року становить 17 048,59 грн, що підтверджується актами відшкодування витрат та сплату комунальних послуг, які підписано уповноваженими представниками.
Вищевказана заборгованість у відповідача-1 за Договором оренди та Договорами відшкодування підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між Центром та ДП «Аптека» за період з 01.11.2023 по 30.09.2024 та за період з 01.01.2024 по 01.01.2025.
До матеріалів справи долучено довідку, яка підписана начальником ФЕВ головним бухгалтером ДУ «ЦОП МВС України», про те, що за відповідачем-1 станом на 01.03.2025 обліковується заборгованість у розмірі 131403,12 грн за Договорами № 9204 від 22.12.2022, №57 від 07.02.2023 та № 66 від 21.01.2024.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Аптека» про стягнення заборгованості в сумі 97 930,34 грн за договором оренди нерухомого майна № 9204 від 22.12.2022 та угодами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 9204 від 22.12.2022 в частині належної сплати орендних платежів, а також за договорами відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 57 від 07.02.2023 та № 66 від 31.01.2024 в частині здійснення платежів за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
Також, у позові ДУ «ЦОП МВС України» просило стягнути з ДП «Аптека» заборгованість з орендної плати за договором оренди № 9204 від 22.12.2022 в сумі 15426,22 грн; заборгованість за утримання орендованого нерухомого майна за договором відшкодування на 2023 рік № 57 від 07.02.2023 у сумі 17 048,59 грн та пеню в сумі 973,85 грн; заборгованість за утримання орендованого нерухомого майна за договором відшкодування на 2024 рік № 66 від 31.01.2024 в сумі 60 690,31 грн та пеню в сумі 2 477,50 грн.
За результатами розгляду справи № 910/13430/24, судом 22.04.2025 винесено рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнуто з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Аптека» на користь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України»:
- заборгованість з орендної плати за договором оренди № 9204 від 22.12.2022 у сумі 15 426 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн 22 коп та пеню в сумі 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн 83 коп.;
- заборгованість за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за договором відшкодування на 2023 рік № 57 від 07.02.2023 у сумі 17 048 (сімнадцять тисяч сорок вісім) грн 59 коп. та пеню в сумі 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн 85 коп.;
- заборгованість за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за договором відшкодування на 2024 рік № 66 від 31.01.2024 у сумі 60 690 (шістдесят тисяч шістсот дев'яносто) грн 31 коп. та пеню в сумі 2 477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 50 коп.;
- судовий збір у сумі 3 025 (три тисячі двадцять п'ять) грн. 92 коп.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).
Обов'язок держави у забезпеченні права кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Таким чином, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі №910/13430/24, яке 23.05.2025 набрало законної сили, встановлено те, що Державне підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Аптека» неналежним виконано свої зобов'язання за договором оренди № 9204 від 22.12.2022 в частині належної сплати орендних платежів, а також за договорами відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна № 57 від 07.02.2023 та № 66 від 31.01.2024 в частині здійснення платежів за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору
Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частина третя статті 653 ЦК України, зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.
При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).
Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №910/22259/17, від 14 серпня 2018 року у справі №910/22454/17, від 28 серпня 2018 року у справі №910/20932/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/21033/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 17 квітня 2019 року у справі №910/6381/18.
Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13 та у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №910/6381/18.
Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.
Законом передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.
У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до п. 12.7, Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:
12.7.1. допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;
12.7.2. використовує Майно не за цільовим призначенням, визначеним у пункті 7.1 Умов.
12.7.3. передає Майно, його частину у користування іншій особі.
12.7.4. перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або Балансоутримувача здійснювати контроль за використанням Майна, виконанням умов цього договору;
Сторони п. 12.8 Договору погодили те, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п?яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п?ятий робочий день після надіслання Орендодавцем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця.
14.10.2024 центр звернувся до відповідача-2 із листом № 2688/30-2024, який надіслано засобами системи електронного документообігу, в якому позивач повідомив Регіональне відділення ФДМ України про заборгованості ДП «Аптека» зі сплати орендної плати та у випадку не погашення заборгованості боржником просив орендодавця ініціювати дострокове припинення Договору оренди у встановленому договором порядку.
За наслідками розгляду листа позивача, регіональне відділення ФДМ України, надіслало до ДП «Аптека» претензію про порушення умов договору оренди від 06.11.2024 №930-02-06-1047 із вимогою сплатити наявну заборгованість у 10-денний термін з дня отримання претензії та надати докази про сплату. Однак, ДП «Аптека» у 10-денний термін з дня отримання претензії відповідача-2 не сплатило заборгованість.
Центр повторно звернувся до Регіонального відділення ФДМ України щодо порушення ДП «Аптека» умов Договору оренди із листом від 14.01.2025 № 120/30-2025, в якому вимагав від відповідача-2 виконання умов Договору оренди щодо його розірвання в односторонньому порядку.
02.05.2025 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» відповідач-2 скерував відповідач-1 повідомлення № 930-02-06-1987 від 30.04.2025 року, в якому проінформувало ДП «Аптека про відмову від Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №9204 від 22.12.2022 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №9204 від 22.12.2022 року, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги прокурора про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Державного підприємство "Аптека" повернути Державній установі "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 73,6 кв. м. на 1 поверсі адміністративної будівлі № 4 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, з підписанням акта повернення з оренди орендованого майна, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Судом встановлено, що орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у частині 1 статті 2 якого наведено аналогічне визначення оренди.
Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов'язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).
Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Сторони пунктом 4.3. Договору погодили те, що майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Таким чином, у разі розірвання цього Договору, у Відповідача виникає обов'язок повернути Позивачу майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого Орендар втратив право на користування об'єктом оренди.
Суд зазначає, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №9204 від 22.12.2022 року є розірваним, а тому у відповідача виник обов'язок з повернення об'єкту оренду за Актом приймання-передачі Підприємству - Балансоутримувачу.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем об'єкту оренду за Актом приймання-передачі Підприємству - Балансоутримувачу.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання Державне підприємство "Аптека" повернути Державній установі "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 73,6 кв. м. на 1 поверсі адміністративної будівлі № 4 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, з підписанням акта повернення з оренди орендованого майна підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 9204 від 22.12.2022, укладений між Державним підприємством «Аптека» (01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 18, код ЄДРПОУ 25573033), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-Г, м. Київ, МСП 010601, код ЄДРПОУ 19030825), та Державною установою «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» (04116, м. Київ вул. Митрофана Довнар - Запольського, 8, код ЄДРПОУ 14317108).
3. Зобов'язати Державне підприємство «Аптека» (01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 18, код ЄДРПОУ 25573033) повернути Державній установі «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України» (04116, м. Київ вул. Митрофана Довнар-Запольського, 8, код ЄДРПОУ 14317108) державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 73,6 кв. м. на 1 поверсі адміністративної будівлі № 4 за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, з підписанням акта повернення з оренди орендованого майна.
4. Стягнути з Державного підприємства "Аптека" (01024, місто Київ, ВУЛ. ПИЛИПА ОРЛИКА, будинок 18, код ЄДРПОУ 25573033) на користь Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України" (04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКОГО, будинок 8, код ЄДРПОУ 14317108) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 056 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість) 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя Літвінова М.Є.