ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2025Справа № 910/12419/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши заяву Манжоли Євгена Валерійовича
про забезпечення позову
Особа, яка може отримати статус учасника справи:
Гаражно-будівельний кооператив «Прикордонник Дарниця»
Без виклику представників сторін.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, у якій заявник просить суд:
- накласти арешт із забороною відчуження гаражу НОМЕР_3, площею 139,2 кв.м. який розташований на території ГБК «Прикордонник Дарниця», за адресою: м. Київ, вул. Світла, 6-Б та належить ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 та гараж № НОМЕР_2 , площею 142,3 кв.м. який розташований на території ГБК «Прикордонник Дарниця», за адресою: м. Київ, вул. Світла, 6-Б та належить ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ;
- заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки - місця під гараж № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , в тому числі передачі в оренду чи тимчасове користування іншим членам ГБК «Прикордонник Дарниця» (а також не членам ГБК) (передачі в оренду чи тимчасове користування), на яких зареєстроване право власності на гараж № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 , які розташовані на території ГБК « Прикордонник Дарниця », за адресою: м. Київ, вул. Світла, 6-Б та належать ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1
Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України..
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обґрунтовуючи власну заяву про забезпечення позову, заявник вказує на наступне:
« 11.09.2025 року на мій мобільний телефон, голова правління ГБК «Прикордонник Дарниця» ОСОБА_2 надіслав в месенджер повідомлення про те, що начебто, на загальних зборах ГБК «Прикордонник Дарниця», 27.05.2023 року були затвердженні зміни до Статуту ГБК «Прикордонник Дарниця», що підтверджується витягом з протоколу загальних зборів членів кооперативу від 27.05.2023 року (фотокопія якого додається) та на підставі протоколу Правління ГБК «Прикордонник Дарниця» №15 від 03.09.2025 року були повернуті місця НОМЕР_2,НОМЕР_3 в ГБК «Прикордонник Дарниця». Тобто, мене - заявника позбавлено членства в ГБК та позбавлено право власності на гараж № НОМЕР_3 та НОМЕР_2 які, зі слів керівника ГБК повинні бути повернуті в ГБК «Прикордонник Дарниця».
Дані дії голови правління та членів правління є незаконними та такими, що порушують мої права як члена ГБК, протиправно намагаючись позбавити мене права власності, а тому, заявник буде подавати позовну заяву до Господарського суду м. Києва про визнання дій ГБК протиправними, поновлення в членстві ГБК та визнання за позивачем права на гараж та земельну ділянку під ним».
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи зі змісту заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена, оскільки не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд зазначає, що обґрунтування необхідності забезпечення позову згідно поданої заяви фактично зводиться до припущень заявника щодо можливого виникнення ризиків, а не їх наявності станом на дату подання заяви про забезпечення позову, що суперечить інституту забезпечення позову, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати про ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, наразі позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про вчинення Гаражно-будівельним кооперативом «Прикордонник Дарниця» дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення.
Наданий заявником витяг з протоколу загальних зборів членів кооперативу від 27.05.2023, у якому зазначено лише наступне: «Щодо внесення змін до Статуту ГБК в частині припинення членства в кооперативі у разі не здійснення його членом протягом року будівництва гаражу, для зберігання автотранспортного засобу на переданий йому у вільній частині земельній ділянці кооперативу», жодним чином про вчинення Гаражно-будівельним кооперативом «Прикордонник Дарниця» дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення.
З огляду на відсутність жодних доказів вчинення будь-яких дій Гаражно-будівельним кооперативом «Прикордонник Дарниця» з метою унеможливлення виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, який має на меті подати заявник, подана заява не спрямована на досягнення мети інституту забезпечення позову, і відповідно наведені заявником обставини жодним чином не свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також, згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 07.10.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Грєхова