вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2662/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Цибульській К.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ/умовний код 0290993823 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, пр-т.Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514
до відповідача-1: фізичної особи-підприємця Ворони Оксани Валеріївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
відповідача-2: Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, 49005, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд.75, кім.723, код ЄДРПОУ 35609280
про визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін:
від прокуратури: Ємельянов Віталій Аркадійович, посвідчення №080251 від 18.11.2024р.
від позивача: Костюченко Олександр Тимофійович, самопредставництво
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Ворони Оксани Валеріївни та Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 6475ТС від 01.02.2021, укладений між Комунальним підприємством «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 35609280) та фізичною особою - підприємцем Вороною Оксаною Валеріївною (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо обєктів благоустрою - «територія багатоквартирної забудови», з видом покриття «внутрішньодворові та внутрішньоквартальні території без твердого покриття, площею 16 кв.м, що розташовуються в районі пр. Гагаріна (пр. Науки), буд 76 м. Дніпро;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Ворону Оксану Валеріївну ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути об'єкт благоустрою (земельну ділянку), площею 18 кв.м, розташовану за адресою: м. Дніпро, пр. Науки (Гагаріна), 76, Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514), шляхом демонтажу (знесення) тимчасової споруди з вивіскою «Чумацькі напівфабрикати»;
- стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО: 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/рUA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 4 844,80грн.
Ухвалою суду від 27.05.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.06.2025р. о 10:00год.
16.06.2025р. через канцелярію суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що наявні підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що 23.05.2025 КП «Благоустрій міста» та ФОП Ворона О.В. підписала додаткову угоду про припинення договору про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 6475ТС від 01.02.2021 за взаємною згодою сторін.
В судове засідання з'явився представник прокуратури та представник позивача, представник відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 17.06.2025р. відкладено підготовче засідання по справі на 15.07.2025р. о 12:00год.
19.06.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначив, що ФОП Ворона О.В. до 23.06.2025 зобов'язана повернути об'єкт благоустрою шляхом підписання акту приймання-передачі. На даний час, відсутній акт приймання-передачі, який би засвідчував звільнення об'єкту благоустрою (земельної ділянки) та, відповідно, демонтажу тимчасової споруди з вивіскою «Чумацькі напівфабрикати».
В судове засідання з'явився представник прокуратури та представник позивача, представник відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 15.07.2025р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 26.08.2025 року та відкладено підготовче засідання по справі на 19.08.2025р. о 11:30год.
В судовому засіданні розглянуто клопотання, яке було подано разом з позовною заявою про залучення третьої особи. Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено орендні відносини між відповідачем-1 та третьою особою.
В судове засідання з'явився представник прокуратури та представник позивача, представник відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 19.08.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2025 о 11:00год.
Судове засідання, призначене на 02.09.2025р. о 11:00год. не відбулося, у зв'язку з перебування судді Панни С.П. на лікарняному з 25.08.2025р. по 03.09.2025р. Ухвалою суду від 04.09.2025р.
Ухвалою суду від 04.09.2025р. було призначено розгляд справи по суті на 09.09.2025р. о 14:00год.
09.09.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
В судове засідання ніхто не з'явився.
Ухвалою суду від 09.09.2025р. відкладено розгляд справи по суті на 25.09.2025р. о 11:30год.
В судове засідання з'явився представник прокуратури та представник позивача, представник відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні 25.09.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем-2 - Комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради та відповідачем-1 - Фізичною особою-підприємцем ФОП Вороною О.В було укладено Договір від 01.02.2021 №6475 ТС про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням (надалі - Договір) (а.с.96-97).
Відповідно до пункту 1.1. Договору орган контролю, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає користувачу об'єкт благоустрою, визначений п.1.2 цього договору, розташований на територіях, які віднесено до сфери контролю, за плату на визначений термін для використання об'єкта не за функціональним призначенням, а користувач зобов'язується використовувати визначений п.1.2 цього договору об'єкт благоустрою та здійснити оплату за тимчасове використання об'єкта благоустрою не за функціональним призначенням відповідно до умов цього договору, виконувати інші обов'язки згідно цього договору.
Пунктом 1.2 Договору визначення найменування об'єкта благоустрою, який надається для використання: частина території загального користування - «територія багатоквартирної забудови», з видом покриття «внутрішньодворові та внутрішньоквартальні території без твердого покриття, площею 16 кв.м.
Право на використання об'єкту благоустрою не за функціональним призначенням виникає у користувача з 01 березня 2021р. і діє строком до 30 червня 2026р. (пункт 1.3. Договору).
Згідно з пунктом 1.4. Договору виконання цього договору та використання об'єкту благоустрою не за функціональним призначенням не може бути наслідком виникнення у користувача права власності на зазначені існуючі або відновлені об'єкти благоустрою та їх частини.
Пунктом 3.2.3 Договору визначено, що передати об'єкт благоустрою у використання (піднайм, суборенду) іншим особам можливо тільки за письмовою згодою Органу контролю на строк, що не перевищує строк дії цього договору.
Пунктом 3.2.4. Договору визначено, що користувач має право виконувати з попереднього письмового дозволу органу контролю реконструкцію, технічне переобладнання та поліпшення об'єкту благоустрою.
Пунктами 5.2, 5.5 Договору визначено, що у випадку використання об'єкту благоустрою з перевищенням встановлених цим договором обсягів використання (площі) або дислокації, порушення умов цього договору (в тому числі використання ОБ способом, не передбаченим цим договором) Користувач зобов'язаний сплатити на користь Органу контролю штраф в розмірі, що дорівнює п'ятикратному розміру плати, визначеної пунктом 4.4. договору. Сплата передбачених цим договором штрафних санкцій не звільняє Користувача від обов'язку належним чином виконувати умови договору, а також від відповідальності, встановленої чинним законодавством.
Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє строком до 30 червня 2026р., а в частині обов'язку користувача щодо здійснення розрахунків та сплати штрафних санкцій та пені - до повного виконання користувачем зазначених зобов'язань (пункт 9.1. Договору).
01.02.2021р. між сторонами підписано акт приймання-передачі до Договору про використання об'єків благоустрою міста не за функціональним призначення №6475ТС.
Однак, ФОП Ворона О.В., тобто особа з якого укладено спірний Договір, без погодження з КП «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради передала об'єкт благоустрою у використання іншій особі - ФОП Нещерет К.В.
Розміщення ФОП Вороною О.В. тимчасової споруди в районі будинку № 76 по пр. Науки у м. Дніпрі та її використання у господарській діяльності здійснено з порушенням вимог Земельного кодексу України, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, яким затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги», ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі», постанові Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди» та створює загрозу безпеці учасників дорожнього руху та відвідувачів споруд.
Таким чином, договір № 6475 ТС від 01.02.2021 про використання об'єктів благоустрою не за функціональним призначенням укладено без дотримання вимог законодавства, що є підставою для визнання його недійсним, що і стало причиною звернення до суду.
Щодо визнання недійсним Договору про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 6475ТС від 01.02.2021
З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2018р. на сесії VІI скликання Дніпровської міської ради прийнято рішення № 96/35, яким затверджено Порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою м. Дніпра в тимчасове використання не за функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг.
Відповідно до п. 1.2. Порядку, такий є регуляторним актом, застосування та виконання якого є обов'язковими суб'єктами господарювання усіх форм власності, підприємствами, установами, організаціями, закладами та фізичними особами при проведенні на території м. Дніпра та об'єктах загального користування, віднесених до сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та послуг, робіт.
Згідно приписів п. 1.6 Порядку, відносини, що виникають між власником об'єкта благоустрою та суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами всіх форм власності, у зв'язку з використанням об'єктів благоустрою не за функціональним призначенням, що має тимчасовий характер, будуються згідно зі ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на договірній основі та засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування Законом.
Згідно п. 3.1., 3.2 Порядку, укладання, виконання та припинення договору, що має тимчасовий характер, та контроль за його виконанням здійснює Орган контролю відповідно до Порядку, на підставі Закону України «Про благоустрій населених пунктів», рішень міської ради та її виконавчого комітету, а також розпоряджень міського голови у сфері благоустрою території міста. Договір укладається за формами (додатки 2, 3), використання яких є обов'язковим. Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
Всупереч вищезазначеним нормам, паспорти прив'язки тимчасових споруд за вказаною адресою не оформлювались, що свідчить про порушення Порядку передачі об'єктів благоустрою м. Дніпра, який затверджений міською радою та на підставі якого був укладений оспорюваний Договір.
Як встановлено, ФОП Ворона О.В. при виконанні умов Договору порушила пункт 1.2, оскільки, відповідно до означеного правочину відповідачу надано об'єкт благоустрою площею 16 кв.м., в той час, як відповідно до акту обстеження земельної ділянки №0085 складений інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, спірний торгівельний павільйон фактично займає земельну ділянку площею 0.0018 га (18 кв.м.).
Відповідачем порушено п. 3.2.3 Договору, оскільки ФОП Вороною О.В., тобто особою з якого укладено спірний Договір, без погодження з КП «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради передано об'єкт благоустрою у використання іншій особі - ФОП Нещерет К.В.
Крім того, згідно зі ст. 143 Конституції України, органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
Пунктом 44 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність, відносяться до виключної компетенції сільських, селищних, міських ради.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Отже, нормами чинного законодавства не передбачено можливості утворення органами місцевого самоврядування підприємств для розпорядження об'єктами благоустрою. В силу закону лише Дніпровська міська рада наділена виключною компетенцією з питань благоустрою території населеного пункту та правом від імені територіальної громади міста розпоряджатися об'єктами благоустрою. При цьому зазначені рішення вона має приймати лише на пленарних засіданнях міської ради. Делегування зазначених повноважень іншим органам або суб'єктам неможливе в силу виключності компетенції.
Предмет укладеного між комунальним підприємством «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та ФОП Вороною О.В. договору про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням не містить індивідуальні, тільки йому властиві ознаки, тобто відноситься до речей з родовими ознаками, стан якого на момент укладення договору не зафіксовано.
Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.(ст. 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Договір, що є предметом даного спору, передбачає встановлення не властивих об'єкту благоустрою елементів, які можуть призвести до погіршення стану об'єктів (елементів) благоустрою (видалення, переміщення, знищення), а також викликати зміну складу елементів благоустрою, їх руйнування, деформацію, знищення, погіршення стану, видалення, переміщення та обмеження доступу до об'єкта благоустрою або його елементів.
При укладенні вказаного Договору не враховано спеціальні норми, зазначені у «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженому наказом №244 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до п.4 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон № 3038-VI), розміщення тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування».
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва а житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1330/20068, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності Цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до п.2.30 та п.2.31 Порядку, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється. Порядок знесення самочинно збудованих об'єктів передбачено статтею 38 Закону № 3038-VI, а саме - за рішенням суду.
Статтею 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством. При цьому, чинним законодавством не передбачено встановлення органами місцевого самоврядування порядків передачі об'єктів благоустрою в тимчасове використання не за цільовим призначенням.
Оспорюваний Договір суперечить вимогам як Законодавства України, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів», «Про регулювання містобудівної діяльності», Типових правил благоустрою населеного пункту затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 310 від 27.11.2017, так і рішенням органу місцевого самоврядування, в тому числі, №44/43 від 27.11.2013, яким затверджено «Правила благоустрою території міста Дніпропетровська».
Так, вказаними нормативними актами передбачено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, який надається органом з питань містобудування та архітектури. Однак, як встановлено, паспорти прив'язки тимчасових споруд за вказаною адресою не оформлювались.
Вищенаведене і є підставами для визнання недійсним спірного Договору про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 6475 ТС від 01.02.2021, який, крім того, не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак є незаконним і підлягає визнанню недійсним.
Щодо повернення об'єкта благоустрою (земельної ділянки), площею 18 кв.м, розташовану за адресою: м. Дніпро, пр. Науки (Гагаріна), 76, Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514), шляхом демонтажу (знесення) тимчасової споруди з вивіскою «Чумацькі напівфабрикати».
Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України унормовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
На виконання частини 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок № 244).
Відповідно до п. 2.1 Порядку №244 Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
Згідно з пунктами 2.2. та 2.3 Порядку № 244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним.
Приписами пункту 2.4 Порядку № 244 передбачено, що для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
Згідно з пунктами 2.29, 2.30 Порядку № 244 у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки тимчасової споруди, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.
Для розміщення тимчасової споруди за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельна ділянка не відводиться, а обов'язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно із документами на землекористування стосується лише тих суб'єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки. Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №905/1552/16 та у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №923/652/19.
Однак, як вбачається з листів міської ради № 12/19-124 від 11.03.2025, 10/1-94 віл 02.04.2025, № 12/19-158 від 04.04.2025, а № 7/11-1003 від 09.05.2025 наданих на запити Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, тимчасова споруда, яка розташована в районі будинку № 76 по пр. Науки, у м. Дніпро з вивіскою «Чумацькі напівфабрикати», встановлена на теперішній час без дотримання передбаченої процедури.
Статтею 152 Земельного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118, 123, 124 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності. Сам факт розміщення та використання тимчасової споруди значний проміжок часу без відповідних дозвільних документів не легітимізує таке користування та не може бути підставою для унеможливлення ініціювання процедури її знесення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 212 Земельного кодексу України унормовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Як встановлено, за вказаними адресами паспорт прив'язки тимчасової споруди не видавався жодній фізичній та юридичній особі, в тому числі відповідачу - ФОП Вороні О.В., таким чином на теперішній час тимчасова споруда використовується без жодного дозвільного документу, передбаченого законодавством, що свідчить про наявність підстав для вжиття заходів з демонтажу тимчасової споруди, як самовільно розміщеної.
З матеріалів справи вбачається, що інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 24.02.2025 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: проспект Науки, 76 у місті Дніпрі, за результатами якого складено акт №0085 встановлено, що між будинками 74к та 76 розташована, у тому числі, малі архітектурні форми з вивіскою «Чумацькі напівфабрикати».
На момент обстеження в торгівельному павільйоні проводилась господарська діяльність роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Відповідно до фіскального чеку, який надано державному інспектору суб'єктом господарської діяльності, у павільйоні з вивіскою «Чумацькі напівфабрикати» є ФОП Нещерет К.В. за адресою: м. Дніпро, проспект Науки, 76. Крім того, під час обстеження було здійснено геодезичні заміри та визначено, що павільйон «Чумацькі напівфабрикати» займає земельну ділянку площею 0.0018 га.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Згідно з інформацією Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 11.03.2025 за № 12/19-124, від 04.04.2025 № 12/19-158 встановлено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру будівельний паспорт забудови або містобудівної умови та обмеження для проектування торгівельного павільйону між будинками № 74К та № 76 по пр. Науки та за адресами: пр. Науки, 74К, 76, 74А, 76/1, управлінням не надавались, паспорти прив'язки тимчасових споруд за вказаною адресою не оформлювались.
Крім того, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області повідомило, що у період з січня 2022 року по теперішній час до патрульної поліції не надходило жодних звернень щодо погодження розміщення тимчасових споруд за вказаною адресою.
18.03.2025 співробітниками відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області було проведено обстеження вказаної тимчасової споруди. За результатами обстеження було складено відповідний акт обстеження та фотоматеріали (лист від 21.03.2025 № 2950/41/19-01- 2025).
Так, було встановлено, що тимчасова споруда розташована з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» та розміщення якої не погоджене з уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Так, відповідно до п. 20 вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України, у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування та “червоних ліній» вулиць і доріг міст та інших населених пунктів забороняється, в тому числі, розміщувати будь-які споруди або об'єкти без дотримання вимог статті 37 Закону України «Про автомобільні дороги».
Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», Розміщення малих архітектурних форм на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів здійснюється відповідно до частини другої статті 21 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» та містобудівної документації з урахуванням вимог абзацу четвертого частини першої статті 52-3 Закону України “Про дорожній рух». Малі архітектурні форми та тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності розміщуються із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №821/140/18 та від 24.01.2020 у справі №821/235/18, розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності має відповідати, у тому числі, Єдиним правилам ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, та здійснюватися на підставі дозвільного документу - паспорта прив'язки, який видає (продовжує строк дії) відповідний орган з дотриманням вимог вищевказаної постанови. Це означає, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності повинне відповідати усім вимогам закону, містобудівної документації, будівельним, санітарним, протипожежним, екологічним та іншим нормам, державним стандартам і правилам, локальним нормативно - правовим актам органів місцевого самоврядування та іншим актам, дотримання яких вимагається під час перевірки намірів замовника щодо розташування таких споруд.
За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Разом з тим, відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна (пр. Науки) буд. 76 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.
З огляду на викладене встановлено, що тимчасова споруда, яка розташована по пр. Гагаріна (пр. Науки) в районі буд. 76 у м. Дніпрі розміщена всупереч законодавству, а тому об'єкт благоустрою (земельна ділянка), площею 18 кв.м, розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Науки (Гагаріна), 76 підлягає поверненню Дніпровській міській раді шляхом демонтажу (знесення).
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеним законом.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Відповідно до частини 2 статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Пунктом "б" статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: - усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; - земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає територіальні громади, сільські, селищні, міські ради, сільських, селищних, міських голів, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, органи самоорганізації населення.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені повноваження міської ради у сфері регулювання земельних відносин.
Відповідно до статей 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить зокрема розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Таким чином, Дніпровська міська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а саме представляти територіальну громаду міста та здійснювати від її імені повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності. Тобто інтереси територіальної громади є складовою частиною поняття "інтересів держави".
Наведена правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду від 13.06.2018 у справі № 687/379/17, від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17 від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтереси держави".
У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 902/594/20).
Предметом спору у даному випадку є порушення встановленого законом порядку розпорядження земельною ділянкою внаслідок підміни природи укладеного між відповідачами договору, чим порушено інтереси територіальної громади у вигляді вільного використання та розпорядження землями комунальної власності.
Вказана позовна заява стосується питання права, яке становить значний суспільний інтерес, оскільки неправомірне, всупереч установленого законом порядку, розпорядження земельною ділянкою позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її розпоряджатись своїм майном.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18 дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування та зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Як вбачається, у відповідності до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра на адресу Дніпровської міської ради неодноразового скеровувалися запити про виявлені порушення щодо самовільного розміщення тимчасових споруд (запити від 03.02.2025 № 53-704ВИХ-25, № 53-705ВИХ-25, № 53-708ВИХ-25, № 53-707ВИХ-25, від 15.04.2025 № 53-2304ВИХ-25). Не зважаючи на скерування окружною прокуратурою запитів на адресу територіальної громади, дієвих дій щодо усунення виявлених порушень органом місцевого самоврядування не вчинено
Також, територіальна громада, своїм листом від 09.05.2025 № 7/11-1003 повідомила окружну прокуратуру про те, що лише у разі припинення дії Договору № 6475ТС від 01.02.2021 можуть мати місце наведені в листах прокуратури порушення, хоча, одночасно зазначала про те, що паспорти прив'язки тимчасової споруди не оформлювалися та відповідні договори з КП «Дніпровській активи» Дніпровської міської ради про використання об'єктів благоустрою не укладалися.
Тим самим уповноваженому органу надано можливість здійснити заходи з стою поновлення порушеного права держави.
Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта :ладних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить не неналежно.
Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними через неналежне здійснення повноважень уповноваженим органом, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпровської міської ради, що у даному випадку є єдиним ефективним засобом захисту, оскільки земельна ділянка продовжує перебувати у неправомірному користуванні, що створює загрозу її подальшої забудови, у тому числі капітальними спорудами та утримання у неналежному стані.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а за відсутності таких вимог і угод - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одночасно з цим, як вбачається зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним договір про використання об'єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням № 6475ТС від 01.02.2021, укладений між Комунальним підприємством «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 35609280) та фізичною особою - підприємцем Вороною Оксаною Валеріївною (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо об'єктів благоустрою- «територія багатоквартирної забудови», з видом покриття «внутрішньодворові та внутрішньоквартальні території без твердого покриття, площею 16 кв.м, що розташовуються в районі пр. Гагаріна (пр. Науки), буд 76 м. Дніпро.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця Ворону Оксану Валеріївну, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 повернути об'єкт благоустрою (земельну ділянку), площею 18 кв.м, розташовану за адресою: м. Дніпро, пр. Науки (Гагаріна), 76, Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514), шляхом демонтажу (знесення) тимчасової споруди з вивіскою «Чумацькі напівфабрикати».
Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, 49005, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд.75, кім.723, код ЄДРПОУ 35609280 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО: 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/рUA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Ворони Оксани Валеріївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО: 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/рUA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.10.2025
Суддя С.П. Панна