25.09.2025 м. Дніпро Справа № 908/2737/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехавтосервіс» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025 у справі № 908/2737/24 (суддя Зінченко Н.Г.), повний текст рішення складено 14.02.2025
за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгскло», Дніпропетровська область, м. Дніпро
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехавтосервіс», м. Дніпро
про стягнення 4341534,57 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
14.10.2024 в системі «Електронний суд» Запорізькою міською радою сформовано та подано до Господарського суду Запорізької області позовну заяву до ТОВ «Зерностройсервіс» та ТОВ «Крива Бухта» про стягнення 4341534,57 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), у тому числі з ТОВ «Зерностройсервіс» за період з 05.04.2019 по 01.07.2024 у сумі 77491,16 грн та з ТОВ «Крива Бухта» за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в розмірі 4 264 043,41 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025 позов Запорізької міської ради до ТОВ «Оптторгскло» та ТОВ «Ремтехавтосервіс» про стягнення 4341534,57 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Ремтехавтосервіс» на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2019 по 01.07.2024 в сумі 4264043,41 грн.
Стягнуто з ТОВ «Ремтехавтосервіс» на користь Запорізької міської ради витрати на сплату судового збору за подання позову в сумі 49676,02 грн.
Провадження у справі № 908/2737/24 в частині позовних вимог Запорізької міської ради до ТОВ «Оптторгскло» про стягнення 77491,16 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), закрито.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Ремтехавтосервіс» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить:
- скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову Запорізької міської ради про стягнення з ТОВ «Ремтехавтосервіс» 4264043,41 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недоотриманої орендної плати за землю) по справі № 908/2737/24;
- прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Запорізької міської ради до ТОВ «Ремтехавтосервіс» про стягнення 4264043,41 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недоотриманої орендної плати за землю) по справі № 908/2737/24 - відмовити.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції неповним та необґрунтованим, оскільки суд нібито неправильно оцінив докази, застосував неналежні норми права до спірних земельних правовідносин (ст. 1212- 1214 ЦК України - інститут безпідставного збагачення замість положень про збитки), не врахував відсутність вини відповідача через бездіяльність міської ради та фактичні особливості земельної ділянки, а також не підтвердив реальну можливість одночасної передачі ділянки в оренду і обґрунтованість стягуваної суми.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- невиплата орендної плати, на думку апелянта, мала розглядатися як збитки, що підлягають відшкодуванню за спеціальними положеннями ст. 156 ЗК України та ст. 22 ЦК України, а не як безпідставне збагачення;
- ТОВ «Ремтехавтосервіс» та ТОВ «Оптторгскло» неодноразово зверталися до Запорізької міської ради для укладення договору та поділу земельної ділянки, але міська рада не вжила необхідних дій.
Через бездіяльність міської ради технічна документація та договори оренди не були підготовлені;
- суд першої інстанції не встановив межі користування кожним відповідачем, фактичне використання ділянки та формування ділянки як об'єкта цивільних прав. Апелянт звертає увагу на те, що на одній земельній ділянці розташовані дві різні будівлі, що належать різним власникам, тому неможливо одночасно укласти два договори оренди без попереднього поділу ділянки;
- позивач не надав доказів реальної можливості передати земельну ділянку в оренду обом відповідачам одночасно та обґрунтованості розрахунку стягуваної суми.
Визначення «безпідставного збагачення» відповідачем проведено без документального обстеження земельної ділянки.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову і відмовити Запорізькій міській раді у стягненні 4 264 043,41 грн.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу Запорізька міська рада просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Ремтехавтосервіс», а рішення суду першої інстанції - без змін.
Доводи відзиву полягають в наступному:
1. Суд першої інстанції правильно оцінив докази і встановив факт користування відповідачами земельною ділянкою та їх обов'язок сплачувати орендну плату.
2. Набуття права власності на будівлі відповідачами передбачає автоматичне користування земельною ділянкою на тих же умовах, що й попередній землекористувач, відповідно до ЦК, ЗК України та практики Верховного Суду.
3. Земельна ділянка сформована, має площу 0,8106 га (кадастровий номер 2310100000:01:013:0045) згідно з рішеннями Запорізької міської ради, що спростовує доводи апелянта про невизначені умови.
4. Рішення Господарського суду Запорізької області є обґрунтованим і законним, а тому підстав для його скасування немає.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з Інформаційною довідкою №?374832839 від 18.04.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:013:0045, площею 0,8106?га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності.
03.04.2019 ТОВ «Крива Бухта» (відповідач-2) набуло у власність торгово-адміністративні центри літ. Д-2 (237,0?кв.м.) та літ. Е-2 (604,5?кв.м.) на цій земельній ділянці, що підтверджується договором купівлі-продажу від 03.04.2019. Державну реєстрацію права власності здійснено 06.03.2020 (Інформаційна довідка №?374860248).
05.04.2019 ТОВ «Зерностройсервіс» (відповідач-1) набуло у власність нежитлову будівлю літ. О площею 15,30?кв.м. на тій же земельній ділянці (договір купівлі-продажу від 05.04.2019, реєстрація 05.04.2019, Інформаційна довідка №?374822142).
В подальшому, 23.09.2024 ТОВ «Крива Бухта» відчужило майно на користь ТОВ «Авто Астра» за договором купівлі-продажу №?2737: торгово-адміністративний центр літ. Д-2, центр літ. Е-2, нежитлове приміщення літ. Е-2. Аналогічно ТОВ «Зерностройсервіс» відчужило нежитлову будівлю літ. О та інші приміщення на користь ТОВ «Авто Астра» і ТОВ «Автосервіс КБ» (договори від 24.09.2024 та 26.09.2024). Інформаційні довідки №?397670183 та №?402070455 підтверджують, що на час отримання довідок відповідачі не володіли майном.
В ході розгляду справи з'ясовано, що відповідачі не сплачували орендну плату за земельну ділянку (лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.07.2024 №?8757/5/08-01-04-07 та від 21.08.2024 №?9782/5/08-01-04-07). Департамент управління активами Запорізької міської ради підтвердив відсутність укладених договорів оренди з відповідачами (лист від 02.08.2024 №?4970/01/01-07/6866).
30.08.2024 відповідачам направлено вимогу про повернення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, на що вони відреагували листами від 11-12.09.2024 з незгодою.
В жовтні 2024 року ТОВ «Крива Бухта» змінило найменування на ТОВ «Ремтехавтосервіс», а ТОВ «Зерностройсервіс» на ТОВ «Оптторгскло», змінивши юридичні адреси на Дніпро.
Розрахунками Запорізької міської ради встановлено недоотримані доходи за фактичне користування земельною ділянкою без договору оренди:
- за ТОВ «Оптторгскло» (раніше ТОВ «Зерностройсервіс») - 77?491,16?грн за період з 05.04.2019 по 01.07.2024;
- за ТОВ «Ремтехавтосервіс» (раніше ТОВ «Крива Бухта») - 4 264?043,41?грн за період з 03.04.2019 по 01.07.2024.
Розрахунки базуються на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки (33?358?864,98?грн за 2024 рік), застосуванні коефіцієнтів індексації та ставки орендної плати 3?% від нормативної грошової оцінки.
Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідачів як власників об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав на підставі ст. 1212- 1214 ЦК України.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (ЗК України), земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом та нормативно-правовими актами, прийнятими на їх основі.
Стаття 13 Конституції України встановлює, що земля, її надра, водні та інші природні ресурси, а також ресурси континентального шельфу та виключної морської економічної зони належать Українському народу, права власника від імені якого здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією.
Згідно з главою 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди, яке, відповідно до ст. 125 ЗК України, виникає з моменту державної реєстрації. Водночас стаття 206 ЗК України передбачає, що використання землі є платним, а об'єктом плати є земельна ділянка.
При наданні земельної ділянки в оренду укладається договір оренди, де ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначає орендну плату як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування ділянкою.
Судом першої інстанції встановлено, що через розміщення об'єктів нерухомості на земельній ділянці у ТОВ «Оптторгскло» та ТОВ «Ремтехавтосервіс» виник обов'язок укласти договір оренди та зареєструвати право оренди. Невиконання цього обов'язку призвело до користування ділянкою без документів, що посвідчують право користування, що суперечить ст. 125 ЗК України.
За змістом ч. 2 ст. 1212 ЦК України, безпідставне набуття або збереження майна тягне обов'язок повернення майна незалежно від наявності вини. Таким чином, відсутність вини відповідачів у неукладенні договору не звільняє від зобов'язання.
Умови для зобов'язання, визначені статтями 1212- 1214 ЦК України, включають наявність набуття або збереження майна, відсутність правових підстав для цього та здійснення набуття або збереження за рахунок іншої особи. Відповідачі зберегли кошти, які мали сплатити за користування земельною ділянкою, що зобов'язує їх повернути Запорізькій міській раді.
Ця позиція узгоджується з практикою Великої Палати Верховного Суду (справи № 629/4628/16-ц та № 922/3412/17). Стаття 1214 ЦК України передбачає відшкодування доходів, одержаних без достатньої правової підстави. Також практика Європейського суду з прав людини (справи «Федоренко проти України» та «Кечко проти України») підтверджує, що кошти, які власник справедливо очікував отримати від користування майном, є захищеним «майном».
Податковий кодекс України визначає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем (п.п. 14.1.125, 14.1.136 ст. 14, п. 288.5 ст. 288 ПКУ), базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки (ст. 271 ПКУ), а річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку (ст. 288 ПКУ).
Методика нормативної грошової оцінки земель (Постанова КМУ № 1147 від 03.11.2021) визначає порядок оцінки земель, а витяг із технічної документації, що надається в електронній формі, підтверджує розмір оцінки.
Запорізька міська рада надала витяг № НВ-23000564922024 від 18.04.2024, що підтверджує нормативну оцінку ділянки площею 0,8106 га (кадастровий номер 2310100000:01:013:0045).
Таким чином, використання земельної ділянки відповідачами без правовстановлюючих документів є порушенням ст. 125 ЗК України та умов договору оренди, а тому відповідачі безпідставно збагачувалися за рахунок Запорізької міської ради (ст. 1212- 1214 ЦК України), а власник має право стягнути орендну плату та доходи, одержані без правової підстави.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належними і допустимими доказами підтверджено факт користування відповідачами земельною ділянкою за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, кадастровий номер 2310100000:01:013:0045, площею 0,8106 га, без оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчує право оренди, у період з 05.04.2019 по 01.07.2024 - ТОВ «Оптторгскло» та з 03.04.2019 по 01.07.2024 - ТОВ «Ремтехавтосервіс», унаслідок чого у відповідачів виник обов'язок сплатити дохід від безпідставно набутого майна: 77 491,16 грн та 4 264 043,41 грн відповідно.
Відповідач-1 сплатив суму повністю, тому провадження у частині його позовних вимог закрите судом правомірно. Натомість заперечення відповідача-2 щодо розміру плати та нібито непроведення ним господарської діяльності в 2022- 2023 роках не звільняють його від обов'язку сплати.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи та оцінки доказів, визнає обґрунтованим рішення не виявивши порушень процесуального або матеріального права, які могли б вплинути на результат розгляду справи.
Довід апелянта про застосування збитків замість безпідставного збагачення, колегія суддів відхиляє, оскільки невиплата орендної плати підпадає під правову конструкцію безпідставного збагачення, адже відповідач отримав майнову вигоду (користування земельною ділянкою) без законних підстав і зобов'язаний її повернути відповідно до ст. 1212- 1214 ЦК України.
Викладені апелянтом доводи про застосування ст. 156 ЗК України та ст. 22 ЦК України як спеціального режиму відшкодування збитків є необґрунтованими, оскільки відшкодування збитків можливе лише за наявності шкоди, заподіяної винною особою, тоді як у цій справі має місце безпідставне набуття майнової вигоди незалежно від наявності вини (кондиційне зобов'язання).
Довід апелянта про бездіяльність міської ради відхиляється судовою колегією, оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідачі мали змогу укладати договори оренди та подати необхідні документи, але не скористалися цим. Відсутність активних дій з боку міської ради не звільняє відповідача від обов'язку повернути безпідставно отриману вигоду. Апелянт не надав доказів, що міська рада штучно унеможливила укладення договорів, або що бездіяльність органу влади прямо призвела до неможливості використання земельної ділянки.
Безпідставним також колегія суддів вважає довід апелянта про відсутність визначених меж користування та одночасної передачі земельної ділянки обом відповідачам, адже для нарахування суми безпідставного збагачення достатньо факту отримання доходу від користування земельною ділянкою без законних підстав. Апелянт не довів, що використання земельної ділянки іншим користувачем була реальною перешкодою одночасного її використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка як об'єкт цивільних прав вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
У даній справі земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:013:0045 є єдиним сформованим об'єктом права комунальної власності, і факт її використання різними суб'єктами не створює нових об'єктів цивільних прав. Саме тому навіть за відсутності точного розподілу меж користування між відповідачами, об'єктивним є сам факт користування ділянкою як цілісним майновим об'єктом, що є достатньою підставою для застосування ст. 1212- 1214 ЦК України.
Згідно зі ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, при переході права власності на будівлю, розташовану на земельній ділянці, до нового власника переходить право користування земельною ділянкою, необхідною для її обслуговування.
Тобто кожен власник нерухомості, розміщеної на спірній ділянці, автоматично стає співкористувачем земельної ділянки, навіть без укладення окремого договору, до моменту оформлення правовстановлюючих документів.
Відсутність точного поділу земельної ділянки між співкористувачами не усуває їх обов'язку сплачувати плату за користування - пропорційно площі займаних будівель.
Положення ст. 206 ЗК України прямо встановлює, що використання землі є платним, незалежно від оформлення прав користування.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що фактичне користування земельною ділянкою без оформлення договору оренди утворює кондикційне зобов'язання (постанова ВС від 10.04.2024 у справі № 922/2028/23, постанова ВП ВС від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц). У цих рішеннях суд підкреслив, що для виникнення обов'язку повернення безпідставно збережених коштів достатньо самого факту користування землею, а питання меж чи конкретної площі впливають лише на розмір, але не на саму правову кваліфікацію зобов'язання.
Оскільки розрахунок недоотриманої плати здійснено на підставі нормативної грошової оцінки всієї земельної ділянки з урахуванням частки користування відповідача-2, відсутність детальної технічної прив'язки до кожного користувача не призвела до порушення принципу пропорційності (ст. 3, 13 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Довід апелянта про необґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача-2 суми є безпідставним, оскільки апелянт не надав альтернативних доказів, які б спростовували правильність нарахованої суми 4 264 043,41 грн. Водночас суд першої інстанції виходив із наданих позивачем до матеріалів справи документів щодо розрахунку орендної плати та доходу від користування земельною ділянкою.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки наведені відповідачем-2 доводи не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, не доводять порушення норм матеріального або процесуального права і не свідчать про наявність законних підстав для відмови у стягненні безпідставного збагачення.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
За результатами апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження і не спростували висновків суду першої інстанції, який належним чином оцінив усі обставини справи. Відтак, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі суттєві питання, що виникають у спірних правовідносинах, і не допустив порушень норм права.
Згідно зі статтями 236, 275 та 276 ГПК України, судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції визнав, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням усіх цих вимог. Відтак, на підставі статті 276 ГПК України, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення - без змін.
7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехавтосервіс» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025 у справі № 908/2737/24 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремтехавтосервіс».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07.10.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов