ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" жовтня 2025 р. Справа № 675/401/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Павлюк І.Ю.
судді Розізнаної І.В.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників:
прокурор: Гіліс І.В.
позивача: не з"явився
відповідача: Лозюк С.Ф.
третьої особи на стороні позивача: не з"явився
третьої особи на стороні відповідача:не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 (суддя Заярнюк І.В., м.Хмельницький)
за позовом Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави, м.Шепетівка, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради м. Ізяслав, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро" с.Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 с. Білогородка, Шепетівський р-н, Хмельницька область
про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 у справі №675/401/20 позовну заяву заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Шепетівка, Хмельницька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради м. Ізяслав, Хмельницька області до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро" с. Михнів, Шепетівський район, Хмельницька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 с.Білогородка, Шепетівський р-н, Хмельницька область про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2025 у справі № 675/401/20, якою залишено без розгляду позовну заяву і направити справу № 675/401/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2025.
10 вересня 2025 року представником ТОВ Компанія "Укрелітагро" подано відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить апеляційну скаргу Заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 року - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 року у справі №675/401/20 про залишення позовної заяви прокурора без розгляду залишати без змін.
15 вересня 2025 року Ізяславською міською радою подана заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якому просила розглянути апеляційну скаргу по справі №675/401/20 без участі уповноваженої особи Ізяславської міської ради та задовольнити апеляційну скаргу і скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 у справі №675/401/20.
Прокурор в судовому засіданні 15.09.2025 підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.09.2025 заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.
Ухвалою суду від 15.09.2025 розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2025 року.
Колегією суддів в судовому засіданні 06.10.2025 звернута увага прокурора та представника відповідача, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 передано справу №922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, колегія суддів поставила на розгляд питання зупинення провадження у справі №675/401/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21.
Прокурор в судовому засіданні 06.10.2025 не заперечила щодо зупинення провадження у справі №675/401/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2025 не заперечив щодо зупинення провадження у справі №675/401/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21.
В судове засідання 06.10.2025 Ізяславська міська рада свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Заслухавши прокурора та представника відповідача, колегія суддів, дійшла висновку про зупинення провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2020 року заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23.08.2023 передано справу №675/401/20 до Господарського суду Хмельницької області в частині позовних вимог Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради Хмельницької області земельної ділянки, загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-17168-СГ від 22 серпня 2017 року і якій присвоювався кадастровий номер 6822184200:05:005:0222; про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрелітагро" на цю земельну ділянку, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи в цій частині вимог.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, позов задоволено. Витребувано у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради земельну ділянку, загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.08.2017 № 22-17168-СГ, кадастровий номер 6822184200:05:005:0222. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна державну реєстрацію права власності ТОВ Компанія "Укрелітагро" на земельну ділянку, кадастровий номер 6822184200:05:005:0253, припинивши право власності відповідача на земельну ділянку.
Постановою Касаційного господарський суд у складі Верховного Суду від 13.08.2024 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 у справі № 675/401/20 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суд Хмельницької області від 05.09.2024 справу №675/401/20 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання. У підготовчому засіданні 19.02.2025 суд першої інстанції постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті 27 березня 2025 року. У судовому засідання 01.07.2025 суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання було призначено на 24 липня 2025 року. Дослідивши позовну заяву з додатками, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" №4292-IX від 12.03.2025 (далі - Закон №4292-ІХ), згідно з яким внесено зміни у ст.ст. 261, 388, 390, 391 ЦК України, ст.ст. 164, 174, 177, 185, 265 ГПК України та ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно зі змістом Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача":
- статтю 164 ГПК України доповнено частиною 6 такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
- частину другу статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім такого змісту: "Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму".
У п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
З урахуванням приписів господарського процесуального законодавства, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2025 у справі №675/401/20 позовну заяву Заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без руху, надавши прокурору строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: надання суду оцінку (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0222, загальною площею 1,9887 га, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви; надання суду доказів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0222, загальною площею 1,9887 га, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Зазначено реквізити для сплати: одержувач коштів Господарський суд Хмельницької області, код ЄДРПОУ 03500128, рахунок UA 778201720355229001000016457, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.
07 серпня 2025 року до суду першої інстанції від виконувача обов'язків керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення у справі. Зі змісту яких вбачається, що прокурор заперечує про наявність недоліків позовної заяви, які зазначені судом в ухвалі від 24.07.2025 та вважає, що наявні підстави для продовження розгляду справи. Проте, в межах наданого судом строку для усунення недоліків позовної заяви - до 08.08.2025 (включно) та станом на 15.08.2025 (з урахуванням поштового перебігу) докази усунення недоліків зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 24.07.2025 керівник Шепетівської окружної прокуратури не подав.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 у справі №675/401/20 позовну заяву заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізяславської міської ради м. Ізяслав до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелітагро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, скасування реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без розгляду.
Залишаючи позов прокурора без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України від 12.03.2025 № 4292-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі за текстом - Закон № 4292-ІХ) згідно з яким внесено зміни у ст.ст. 261, 388, 390, 391 ЦК України, ст.ст. 164, 174, 177, 185, 265 ГПК України та ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що надання оцінки обставинами добросовісності/недобросовісності відбувається на стадії розгляду справи по суті, а ч.6 статті 164 ГПК України регламентує порядок звернення прокурора з позовом про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача.
До того ж незастосування нових положень законодавства під час розгляду справи, в якій не ухвалено рішення на момент набрання ними чинності, суперечитиме прямій вказівці законодавця про їхню зворотну дію, а також принципу верховенства права і справедливості у контексті захисту прав добросовісного набувача.
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2025 у справі № 675/401/20, якою залишено без розгляду позовну заяву і направити справу №675/401/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зокрема посилається на те, що станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду діяла редакція ст.ст. 175, 177 ЦПК України, ст.164 ГПК України, яка визначала перелік документів, що додаються до позовної заяви. Позовна заява прокурора на час направлення до суду відповідала вимогам чинного законодавства.
Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху, зазначив, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» яким ст. 164 ГПК України доповнено частиною 6 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеним» законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Однак, прокурор зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В законодавстві України, в тому числі у Законі України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захист прав добросовісного набувача» відсутні норми, які вказують на те, що частина шоста статті 164 ГПК України має зворотну дію в часі. Посилання суду першої інстанції на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону при застосуванні частини шостої статті 164 ГГІК України є безпідставним, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закон) в часі частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевої самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеним) законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. Умови та порядок компенсації викладено законодавцем у частині п'ятій статті 390 ЦК України. Натомість частина шоста статті 164 ГПК України не містить умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна, а також порядку обчислення та перебігу граничного строку, оскільки є нормою процесуального права, а не нормою матеріального права. Стаття 164 ГПК України лише встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви. Таким чином, прокурор зазначає, що частина шоста статті 164 ГПК України не має зворотної дії в часі. З урахуванням вищевикладеного, прокурор зазначає, що оскільки позовна заява відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України статті 164 ГПК України у редакції, чинній на 21.02.2020, 04.09.2023 та 05.09.2024, підстав для подання прокурором до суду експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі їх вартості, немає.
Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності подання додаткових документів у справі, залишивши позовну заяву без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви та доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6822184200:05:005:0222, площею 1,9887 га.
Під час розгляду апеляційної скарги прокурора у даній справі судом апеляційної інстанцією встановлено, що колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 10.09.2025 передано справу №922/2555/21 за позовом виконувача обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до відповідачів: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) фізичної особи-підприємця Ільїної Тетяни Миколаївни про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та витребування нежитлових приміщень.
Предметом касаційного перегляду у справі №922/2555/21 є постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу місцевого суду про залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки позовна заява прокурора не відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172, 173 ГПК України, та прокурор не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Залишаючи позов прокурора без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України від 12.03.2025 № 4292-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача".
Абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4292-ІХ внесено зміни до ГПК України, зокрема, до статей 164, 174 ГПК України.
Так, статтю 164 ГПК України доповнено частиною шостою такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Частину другу статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім такого змісту: "Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму".
Законом №4292-ІХ також доповнено статтю 390 ЦК України частиною п'ятою наступного змісту:
"5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Законом № 4292-ІХ статтю 391 ЦК України доповнено частиною другою такого змісту: "Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу".
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд ухвалює рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, ухвалюючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Разом з цим, Верховний Суд зазначив, що з матеріалів справи №922/2555/21 вбачається, що прокурор звернувся з позовом до суду 24.06.2021, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 19.07.2021. У даній справі прокурор також звернувся з позовом до суду 21.02.2020, а ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23.08.2023 передано справу №675/401/20 до Господарського суду Хмельницької області. Тобто, станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовами діяла попередня редакція статті 164 ГПК України, в якій частина шоста була відсутня.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважала за необхідне передати справу №922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п'ятої статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему, яка може бути сформульована так:
1) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 ГПК України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?
2) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі прийняття судом справи до свого провадження після її направлення Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна?
3) у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається Прокурор як самостійний позивач:
- яким чином має діяти прокурор, виконуючи вимоги частини шостої статті 164 ГПК України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак Прокурор не є власником спірного об'єкта?
- Законом № 4292-ІХ передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме Прокурор як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини шостої статті 164 ГПК України?
4) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача)?
5) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача не органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором, а державним підприємством, установою, організацією тощо, які є володільцем спірного майна на праві оперативного управління або господарського відання?
Колегією суддів Верховного Суду у справі №922/2555/21 встановлено, що в судах усіх інстанцій господарської юрисдикції перебуває велика кількість аналогічних справ про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади за позовами прокурорів, які звернулися до суду як самостійні позивачі, та такі справи прийняті судами до провадження після їх направлення Верховним Судом на новий розгляд.
Зазначене підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, але не виключно справи № 922/459/22, № 922/395/22, №922/2896/20, № 922/3562/21, № 922/1076/22, № 922/488/22, № 906/233/25.
Таким чином, на думку Верховного Суду, наявний кількісний критерій для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо якісного критерію, то колегія суддів звертає увагу на те, що від вирішення правової проблеми, яка стосується зворотної дії у часі положень частини шостої статті 164 ГПК України, залежатиме правильність розгляду таких видів спорів, а також сприятиме формування однозначної практики судів з цього питання, зокрема, щодо порядку застосування вимог частини шостої статті 164 ГПК України при зверненні прокурорів в інтересах держави з позовними заявами про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади - у разі подання таких позовів до набрання чинності Законом № 4292-ІХ.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, перш за все, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрям, в якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Оскільки у цьому випадку наявні якісний та кількісний критерії для визначення виключної проблеми і вона має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому у значній кількості судових спорів Верховний Суд вважав за необхідне з власної ініціативи передати справу №922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відзначає про відсутність єдиної правозастосовчої судової практики у справах з подібними позовними вимогами.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №910/4293/22 зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Приписи статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Отже, зміст статті 228 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №915/547/17.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.
З огляду на наведене, колегія суддів відзначає, що у справі №675/401/20 однією із позовних вимог є витребування у ТОВ Компанія "Укрелітагро" на користь Ізяславської міської ради Хмельницької області земельну ділянку загальною площею 1,9887 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за межами населених пунктів на території Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, у координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-17168-СГ від 22.08.2017 і якій присвоювався кадастровий номер 6822184200:05:005:0222, так і у справі №922/2555/21 однією із позовних вимог є витребування на користь об'єднаної територіальної громади м. Харкова нежитлових приміщень другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2 загальною площею 97,1 м2, розташованих у нежитловій будівлі літ. "Б-2", а Харківську міську раду Харківської області зобов'язати прийняти останні.
Позовні заяви у справах №675/401/20 та №922/2555/21 були подані до вступу в дію Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" №4292-IX від 12.03.2025.
З огляду на вказане, вбачається сжожість суб'єктного складу правовідносин у даній справі та справі №922/2555/21. Крім того, подібними є предмети позовів в межах вказаних справ, що стосуються витребування нерухомого майна.
У справі №675/401/20 як і у справі №922/2555/21 постає правове питання застосування правових норм, а саме:
- чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 ГПК України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?;
- чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі прийняття судом справи до свого провадження після її направлення Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна?
- та у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається прокурор як самостійний позивач.
Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат перегляду оскаржуваної ухвали у справі №675/401/20 в апеляційному порядку пов'язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/2555/21 Великою Палатою Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позову без розгляду у справі №675/401/20 на підставі п.8 ч.1 ст.226 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
При цьому пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі №675/401/20 за апеляційною скаргою заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №675/401/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.