ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2520/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
секретар судового засідання - Герасименко Ю.С.
за участю:
ОСОБА_1 ;
Блащук О.Є. - адвокат від Громадської організації «АВАНГАРД-2»;
Григорян Л.А. - голова Громадської організації «АВАНГАРД-2»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2025
по справі №916/2520/22
за зустрічним позовом: Громадської організації «АВАНГАРД-2»
до відповідача: ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити певні дії
суддя суду першої інстанції - Смелянець Г.Є.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 12 травня 2025 року.
27.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до громадської організації «АВАНГАРД-2» про визнання недійсним рішення правління громадської організації «АВАНГАРД-2», оформленого протоколом зборів правління громадської організації «АВАНГАРД-2» від 21.09.2019.
24.02.2023 за вх.№806/23 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява громадської організації «АВАНГАРД-2», в якій позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати ОСОБА_1 протягом п'яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили передати керівнику громадської організації «АВАНГАРД-2» оригінали офіційних документів відповідача за період з 2017 року по 2019 рік, в тому числі:
- рішення загальних зборів громадської організації «АВАНГАРД-2», рішення правління громадської організації «АВАНГАРД-2»;
- договори (цивільно-правові, з банківськими установами та іншими юридичними особами, акти виконаних робіт), в яких стороною є громадська організація «АВАНГАРД-2»;
- звітність та накази громадської організації «АВАНГАРД-2»;
- документацію фінансово-господарської діяльності громадської організації «АВАНГАРД-2», документацію бухгалтерського обліку: касові книги, прибуткові, видаткові ордери, авансові звіти, розрахункові документи;
- звіти, квитанції, документацію, записи в довільній формі, які надавались ОСОБА_1 для проведення ревізії з вересня 2017 року по серпень 2019 року згідно акту ревізійної комісії від 31.08.2019 року, а також інші документи, які стосуються діяльності громадської організації «АВАНГАРД-2», шляхом підготовки акту прийому-передачі в приміщенні громадської організації «АВАНГАРД-2».
Зустрічну позовну заяву обґрунтовано посиланнями на невиконання колишнім керівником (голова правління) обов'язку щодо передачі діючому керівнику (голові правління) всіх документів, які знаходяться в діловодстві громадської організації «АВАНГАРД-2».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.04.2025 зустрічний позов Громадської організації «АВАНГАРД-2» задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 протягом п'яти робочих днів з моменту набрання рішенням суду законної сили передати керівнику Громадської організації «АВАНГАРД-2» оригінали офіційних документів Громадської організації «АВАНГАРД-2» за період з 2017 року по 2019 рік, шляхом підготовки акту прийому-передачі в приміщенні Громадської організації «АВАНГАРД-2», в тому числі, але не виключно:
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 15.10.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 11.07.2019;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 12 від 14.02.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 06.04.2019;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 26.02.2019;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 17.02.2019;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 29.12.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 27.08.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 15.08.2018;
- протокол загальних зборів (розширеного правління) ГО “Авангард-2» від 29.07.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 08.07.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» від 29.04.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 11 від 23.12.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 12 від 14.02.2018;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 9 від 23.09.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 10 від 30.09.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 8 від 07.09.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 7 від 02.09.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 6 від 22.08.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 5 від 19.08.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 4 від 13.08.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 3 від 08.08.2017;
- протокол Правління ГО “Авангард-2» № 10 від 29.07.2017;
- протокол загальних зборів ГО “Авангард-2» від 18.05.2019 та інші протоколи загальних зборів, які були призначені, зокрема, 29.06.2018;
- положення про ведення касової дисципліни ГО “Авангард-2» 2017 р.;
- наказ про затвердження порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі ГО “Авангард-2» 2017 р.;
- наказ про затвердження положення про облікову політику підприємства 2017 р.;
- наказ про проведення інвентаризації з інвентаризаційними обліковими відомостями за 2017 р., за 2018 р., за 2019 р.;
- касова книга, прибуткові, видаткові ордера, квитанція з банку про прийом коштів на розрахунковий рахунок ГО “Авангард-2» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 р.;
- касова книга, прибуткові, видаткові ордера, квитанція з банку про прийом коштів на розрахунковий рахунок ГО «Авангард-2» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 р.;
- касова книга, прибуткові, видаткові ордера, квитанція з банку про прийом коштів на розрахунковий рахунок ГО “Авангард-2» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, з 01.08.2019 - 19.08.2019 р.;
- звіт про використання коштів ГО за період з 01.01.2017 по 31.12.2017;
- звіт про використання коштів ГО за період з 01.01.2018 по 31.12.2018; звіт про використання коштів ГО за період з 01.01.2019 по 19.08.2019; договір про надання поворотної фінансової допомоги від 01.03.2017 р. від ОСОБА_2 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 31.01.2018р. від ОСОБА_3 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 31.01.2018 р. від ОСОБА_4 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 31.01.2018 р. від ОСОБА_5 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 31.01.2018 р. від ОСОБА_2 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28.02.2018 р. від ОСОБА_1 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28.02.2018 р. від ОСОБА_6 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28.02.2018 р. від ОСОБА_5 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28.02.2018 р. від ОСОБА_4 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 28.02.2018 р. від ОСОБА_3 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 30.03.2018 р. від ОСОБА_3 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 30.03.2018 р. від ОСОБА_7 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 01.04.2019 р. від ОСОБА_2 та Акт звіряння взаєморозрахунків за вказаним договором;
- авансові звіти за вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року;
- авансові звіти за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 р.;
- авансові звіти за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, з 01.08.2019 р. по 19.08.2019 р.;
- звіти, квитанції, документацію, записи в довільній формі, які надавались ОСОБА_1 для проведення ревізії з вересня 2017 по серпень 2019 року згідно Акту ревізійної комісії від 31.08.2019 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Громадської організації «АВАНГАРД-2» витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 2684 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 у розмірі 2684 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 у розмірі 4 026 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 , звільнена з посади голови Громадська організація «Авангард-2», передала ОСОБА_8 лише частину документації щодо діяльності Громадської організації «Авангард-2», про що в матеріалах справи наявні відповідні акти прийому-передачі №1 від 20.08.2019, №2 від 20.08.2019, №3 від 20.08.2019, №4 від 20.08.2019, №5 від 20.08.2019, №6 від 22.08.2019, б/н від 24.08.2019, б/н від 26.08.2019, б/н від 27.08.2019 та б/н від 31.08.2019.
Водночас матеріали справи не містять та до суду не надано доказів передачі ОСОБА_1 керівнику Громадської організації «Авангард-2» оригіналів документів, які є предметом спору у даній справі.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2025 у справі № 916/2520/22. Відмовити в задоволенні зустрічного позову ГО «Авангард-2». Зменшити розмір витрат на правову допомогу до розумного рівня або відмовити в їх стягненні.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Суд не дослідив належним чином докази, надані ОСОБА_1 , які підтверджують, що частина документів була передана за актами прийому-передачі (акти №1- 6 від 20.08.2019, 22.08.2019, 24.08.2019, 26.08.2019, 27.08.2019, 31.08.2019). У рішенні не вказано, чому ці акти не враховані як докази часткової передачі документів.
Суд не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що за період з 05.05.2018 по квітень 2019 року облік фінансово господарської діяльності вів ОСОБА_9 , що підтверджується Актом ревізійної комісії від 31.08.2019 та протоколом правління від 04.09.2019. Суд не дослідив відповідь ОСОБА_9 на адвокатський запит, яка могла б підтвердити або спростувати наявність документів у неї.
Суд послався на Постанову Великої Палати ВС від 11.05.2021 у справі № 759/9008/19, але не врахував, що обов'язок передачі документів не може бути абсолютним, якщо їх фізична відсутність у відповідача підтверджена. Постанова КГС ВС від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 зазначає, що суд має перевірити фактичну наявність документів у відповідача перед винесенням рішення про їх передачу.
Скаржник зазначає, що витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 грн є завищеними, оскільки не відповідають складності справи та ринковим цінам на юридичні послуги в Одесі. Суд не врахував поведінку позивача, яка призвела до затягування розгляду.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
08.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Громадської організації «АВАНГАРД-2» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що рішення суду було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2025 по справі №916/2520/22.
Призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2025 по справі №916/2520/22 на 30.09.2025 о 14:00 год.
У зв'язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 до 10.10.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 417 від 29.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025, для розгляду справи №916/2520/22 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 прийнято справу № 916/2520/22 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Аленін О.Ю., Таран С.В.
30.09.2025 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване участю представника відповідача у кримінальному провадженні в Самарському районному суді міста Дніпра.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки: 1) представник відповідача, якого завчасно повідомлено про час і місце розгляду справи, надав перевагу здійсненню своїх процесуальних прав та обов'язків щодо представництва інтересів в іншій справі, самостійно визначивши пріоритети своєї діяльності. Тому участь представника відповідача в іншому судовому засіданні не може виправдати відкладення розгляду цієї справи і, як наслідок, порушення строків її розгляду.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
ОСОБА_1 в судовому засіданні 30.09.2025 доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представники Громадської організації «АВАНГАРД-2» заперечували щодо вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2025 - без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено господарським судом ОСОБА_1 з 2002 року була членом садівничого кооперативу «Авангард-2» (нині - Громадська організація «Авангард-2»), що підтверджується членською книжкою садовода.
Відповідно до п.п.1.1,2.1 статуту Громадської організації «Авангард-2», затвердженого рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 13.11.2016, дана громадська організація є самостійним, добровільним, неприбутковим об'єднанням фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Організація є юридичною особою за законодавством, користується правами і несе обов'язки, передбачені Законом України «Про громадські об'єднання».
У пункті 4.4 статуту Громадської організації «Авангард-2» вказано, що прийом і виключення з членів організації здійснюється правлінням за простою більшістю голосів від загальної кількості членів Правління.
Згідно з п.4.7 статуту Громадської організації «Авангард-2» члени організації зобов'язані: дотримуватися положень статуту організації; брати участь у діяльності організації; своєчасно платити членські внески; виконувати рішення керівних органів організації; не вчиняти дій, які суперечать статутові організації, етиці товариських взаємостосунків, правилам добросусідства, а також дій, що завдають моральної або матеріальної шкоди організації.
Відповідно до п.п.4.8, 4.9 статуту Громадської організації «АВАНГАРД-2» члени організації можуть бути виключені з неї за несплату членських внесків, за діяльність, яка суперечить цілям організації, а також за дії, які дискредитують організацію, завдають їй моральних або матеріальних збитків. Виключення членів організації проводиться правлінням за простою більшістю голосів від загального числа членів правління. Рішення про виключення може бути оскаржено на загальних зборах. Рішення загальних зборів у даному випадку є остаточним.
Згідно з п.5.1 статуту Громадської організації «Авангард-2» вищим керівним органом організації є загальні збори організації.
Відповідно до п.п.5.6, 5.7 статуту Громадської організації «Авангард-2» у період між загальними зборами постійно діючим керівним органом організації є правління, персональний склад якого обирається загальними зборами строком на 3 роки. До складу правління входять голова і члени правління. Керує роботою правління голова. Правління організації, зокрема, приймає і виключає членів організації.
Згідно з п.п.5.14, 5.15, 5.17 статуту Громадської організації «Авангард-2» ревізійна комісія організації обирається загальними зборами строком на 3 роки. Кількісний склад ревізійної комісії визначають загальні збори. Засідання Ревізійної комісії проводяться один раз в квартал і є правомірними за наявності більшості її членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів. Ревізійна комісія, зокрема, проводить ревізію фінансово-господарської діяльності правління, голови, виконавчого апарату, місцевих осередків організації, а також організовує перевірку фінансово-господарської діяльності організації не рідше одного разу на рік. Члени ревізійної комісії не можуть входити до складу правління і виконавчих органів організації.
Рішення, дії та бездіяльність правління, голови, ревізійної комісії можуть бути оскаржені загальним зборам, які зобов'язані заслухати скаржника й прийняти рішення по суті скарги (пункт 5.20 статуту Громадської організації «Авангард-2»).
Рішенням загальних зборів Громадської організації «Авангард-2», оформленим протоколом №2 від 03.09.2017, зокрема, обрано ОСОБА_1 головою правління даної громадської організації.
В подальшому рішенням загальних зборів Громадської організації «Авангард-2», оформленим протоколом б/н від 13.07.2019, звільнено (припинено повноваження) голову вказаної організації - ОСОБА_1 та виключено її зі складу правління цієї організації, а також обрано головою Громадської організації «Авангард-2» - ОСОБА_8 .
На підставі актів прийому-передачі №1 від 20.08.2019, №2 від 20.08.2019, №3 від 20.08.2019, №4 від 20.08.2019, №5 від 20.08.2019, №6 від 22.08.2019, б/н від 24.08.2019, б/н від 26.08.2019, б/н від 27.08.2019 та б/н від 31.08.2019 ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_8 прийняв низку документації щодо діяльності Громадської організації «Авангард-2».
31.08.2019 ревізійною комісією Громадської організації «Авангард-2» складено акт перевірки фінансово-господарської діяльності за період 01.09.2017 по 19.08.2019.
Рішенням правління Громадської організації «Авангард-2», оформленим протоколом б/н від 01.09.2019, за результатами перевірки фінансової діяльності організації вирішено запропонувати ОСОБА_1 в добровільному порядку виплатити нестачу у розмірі 44551,85 грн та зобов'язати останню надати повний пакет документів фінансово-господарської діяльності даної громадської організації за період з 01.09.2017 по 01.04.2019.
Рішенням правління Громадської організації «Авангард-2», оформленим протоколом б/н від 04.09.2019, встановлено ОСОБА_1 строк до 15.09.2019 для добровільної сплати суми недостачі.
Рішенням правління Громадської організації «Авангард-2», оформленим протоколом б/н від 17.09.2019, серед іншого, вирішено зобов'язати ОСОБА_1 погасити недостачу у сумі 44551,85 грн протягом 3 днів, а у випадку невиконання цього рішення правління - розглянути питання про виключення останньої зі складу членів громадської організації.
21.09.2019 відбулося засідання правління Громадської організації «Авангард-2», на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 21.09.2019, про виключення ОСОБА_1 зі складу членів організації у зв'язку з відмовою від надання документації та виконанням рішення правління від 17.09.2019, а також не виконанням вимог пункту 4.7 статуту, що, з урахуванням пунктів 4.8, 4.9 статуту, розцінене як дії, які дискредитують організацію, спричиняють матеріальну і моральну шкоду.
21.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 191 Кримінального кодексу України, за заявою ОСОБА_8 щодо відмови ОСОБА_1 від передачі фінансово-господарської звітності для подальшої роботи Громадської організації «АВАНГАРД-2», про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12019160380001859.
В матеріалах справи також наявні копії частини документів (протокол Правління ГО «Авангард-2» від 15.10.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 11.07.2019; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 12 від 14.02.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 06.04.2019; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 26.02.2019; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 17.02.2019; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 29.12.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 27.08.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 15.08.2018; протокол загальних зборів (розширеного правління) ГО «Авангард-2» від 29.07.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 08.07.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» від 29.04.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 11 від 23.12.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 12 від 14.02.2018; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 9 від 23.09.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 10 від 30.09.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 8 від 07.09.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 7 від 02.09.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 6 від 22.08.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 5 від 19.08.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 4 від 13.08.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 3 від 08.08.2017; протокол Правління ГО «Авангард-2» № 10 від 29.07.2017; протокол загальних зборів ГО «Авангард-2» від 18.05.2019), вимоги щодо передачі оригіналів яких заявлено у даній справі.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська організація «Авангард-2», відповідно до статуту, є самостійним, добровільним, неприбутковим об'єднанням фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Організація є юридичною особою за законодавством, користується правами і несе обов'язки, передбачені Законом України «Про громадські об'єднання».
ОСОБА_1 з 2022 року була членом Громадська організація «Авангард-2», та у період з 03.09.2017 по 13.07.2019 обіймала посаду голови правління громадської організації.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов'язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в податкових органах та сплачувати до бюджету обов'язкові платежі відповідно до закону. Надання громадським об'єднанням, створеним ними юридичним особам (товариствам, підприємствам) пільг, у тому числі з оподаткування, здійснюється на підставах та в порядку, визначених законом.
Згідно з ч.7 ст.23 Закону України «Про громадські об'єднання» громадські об'єднання зобов'язані:
1) зберігати правоустановчі документи, документи, в яких міститься інформація про діяльність, яка провадилася відповідно до мети (цілей) та завдань; зберігати і регулярно оновлювати інформацію, достатню для ідентифікації згідно з вимогами закону кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), засновників, керівників, членів керівних органів та довірених осіб громадського об'єднання, а також надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. Ця інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом;
2) готувати річні фінансові звіти із зазначенням детального аналізу доходів і витрат;
3) здійснювати заходи контролю, щоб забезпечити зарахування і витрачання повністю всіх коштів у спосіб, що узгоджується з цілями та завданнями заявленої діяльності громадського об'єднання;
4) забезпечити ведення обліку та зберігання не менше п'яти років усіх необхідних облікових документів стосовно внутрішніх та міжнародних операцій, а також інформації, зазначеної у пунктах 1 і 2 цієї частини, і надавати її компетентним державним органам на відповідний запит, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За вимогами ст. 8 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Частинами 3, 6 статті 8 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Відповідно до пункту 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2015 року за № 736/27181, під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також облікових документів та довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи. Відповідно до облікових даних служби діловодства та архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, у тому числі кількість справ, що внесені до Національного архівного фонду.
Вказані Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
Отже, колишній керівник юридичної особи за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику всі документи, які знаходяться в діловодстві відповідної юридичної особи.
Зазначений висновок відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі №759/9008/19.
Між тим, як встановлено господарським судом ОСОБА_1 , звільнена з посади голови Громадська організація “Авангард-2», передала ОСОБА_8 лише частину документації щодо діяльності Громадської організації “Авангард-2», про що в матеріалах справи наявні відповідні акти прийому-передачі №1 від 20.08.2019, №2 від 20.08.2019, №3 від 20.08.2019, №4 від 20.08.2019, №5 від 20.08.2019, №6 від 22.08.2019, б/н від 24.08.2019, б/н від 26.08.2019, б/н від 27.08.2019 та б/н від 31.08.2019.
Водночас матеріали справи не містять та до суду не надано доказів передачі ОСОБА_1 керівнику Громадської організації «Авангард-2» оригіналів документів, які є предметом спору у даній справі.
Колегія суддів зазначає, що саме на голову правління, як на керівника, покладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та збереження оброблених документів, регістрів і звітності.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що за період з 05.05.2018 по квітень 2019 року облік фінансово-господарської діяльності вів ОСОБА_9 , що підтверджується Актом ревізійної комісії від 31.08.2019 та протоколом правління від 04.09.2019, з огляду на те, що саме на відповідача, як відповідальну особу, покладалось зобов'язання щодо збереження документів господарської діяльності позивача.
Крім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом, Статутом ГО «Авангард-2» в редакції 2016 року не передбачено передачі документації організації на відповідальне зберігання головою іншій відповідальній особі.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була головою ГО «Авангард-2» у вказаний період, а тому була відповідальною особою за ведення фінансово-господарської діяльності громадської організації та зберігання оригіналів відповідних документів.
Колегія суддів зауважу, що доводи апеляційної скарги зводяться до формальних посилань на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та зводяться до суб'єктивної поведінки відповідача, оскільки останній повинен самостійно нести відповідальність за свої посадові обов'язки .
Колегія суддів зауважує, що міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування оскаржуваного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Щодо оскарження рішення в частині стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат до матеріалів справи надано:
- ордер на надання правничої допомоги серія ВН №1200794 від 22.02.2023;
- договір про надання правової допомоги №0610 від 06.10.2022, укладений між Громадською організацією «Авангард-2» та адвокатом Блащук Ольгою Євгеніївною, згідно з яким Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі і на умовах, передбачених цим Договором.
- додаткова угода від 14.10.2022 до договору про надання правової допомоги №0610 від 06.10.2022, згідно з якою сторони дійшли згоди, що гонорар Адвоката за Договором про надання правової допомоги № 0610 від 06.10.20 22 складає суму в розмірі 10 500 грн., за надання правової допомоги щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта. Адвокат надає правову допомогу за наступним графіком - понеділок - четвер (10:00 - 19:00) - п'ятниця 10:00 - 18:00), в інших випадках за попередньою домовленістю керівника з адвокатом. У випадку термінової підготовки документів, надання консультацій у позаробочий час (19:00 - 00:00) Клієнт оплачує додаткові витрати до встановленого гонорару у розмірі 500 грн. за 1 годину;
- акт надання правничої допомоги від 29.02.2024;
- платіжні інструкції №19 від 31.07.2023 на суму 11 200 грн., №20 від 31.07.2023 на суму 12 800 грн.
Відповідно до акту надання правничої допомоги від 29.02.2024 адвокатом надано наступну правову допомогу:
- ознайомлення з матеріалами справи №916/2520/22, розробка стратегії та тактики надання правничої допомоги, підготовка відзиву на позовну заяву - 15 год. - 4 300 грн.;
- надання усних консультацій, підготовка поточних процесуальних заяв у справі №916/2520/22 - 16 год - 2 000 грн.;
- підготовка зустрічної позовної заяви до Діденко О.В. про неповернення документів ГО «Авангард-2», заяви про поновлення строку, зібрання доказів у справі № 916/2520/22 - 18 год. - 5 500 грн.;
- підготовка та подання заперечень на клопотання про призначення експертизи, підготовка та подання клопотання про долучення документів до матеріалів справи у первісному позові у справі № 916/2520/22 - 8 год. - 1 000 грн.;
- підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 про призначення судової економічної експертизи, підготовка документів для долучення у справі № 916/2520/22 - 10 год. - 3 500 грн.;
- підготовка та подання відповіді на відзив у зустрічному позові у справі № 916/2520/22 - 7 год. - 2 500 грн.;
- участь в судових засіданнях у справі № 916/2520/22 - 32 - 12 000 грн.
Разом на 20 000 грн.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, договором про надання правової допомоги №0610 від 06.10.2022, із врахуванням додаткової угоди від 14.10.2022 сторонами узгоджено розмір гонорару в сумі 10 500 грн. із зазначенням при цьому, що у випадку термінової підготовки документів, надання консультацій у позаробочий час (19:00 - 00:00) Клієнт оплачує додаткові витрати до встановленого гонорару у розмірі 500 грн. за 1 годину.
Між тим, в акті надання правничої допомоги від 29.02.2024 зазначено про загальну вартість правничої допомоги у розмірі 20 000 грн.
Як вірно зауважив місцевий господарський суд, що суду не надано як доказів понесення додаткових витрат щодо термінової підготовки документів, надання консультацій у позаробочий час, так і доказів внесення сторонами змін до договору щодо збільшення розміру гонорару до 20 000 грн.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем за зустрічним позовом витрат на правничу допомогу у розмірі 9 500 грн. (20 000 грн. - 10 500 грн.), тобто в частині розміру, який не передбачений наявним у матеріалах справи договором про надання правової допомоги №0610 від 06.10.2022, а тому розмір правомірно заявлених витрат на професійну правничу допомогу становить 10 500 грн., які на підставі ст.129 ГПК України покладено на відповідача за зустрічним позовом.
Стосовно доводів скаржника, що відповідачем не наведено належними доказами обсягу наданих адвокатом послуг (не наведено скільки часу було витрачено на їх надання), необґрунтована сума правової допомоги, не надано доказу фактичної сплати послуг, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до умов договором про надання правової допомоги №0610 від 06.10.2022, із врахуванням додаткової угоди від 14.10.2022 сторонами узгоджено розмір гонорару в сумі 10 500 грн, тобто сторони узгодили фіксований розмір гонорару.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо питання застосування приписів частини третьої статті 126 ГПК України стосовно змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, викладено такі висновки:
«Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, про те, що подання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги), є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, який був врахований судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Щодо доводу позивача про необґрунтованість понесення певних витрат, слід зазначити наступне. Як вже зазначалось вище відповідно до пункту 1 частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Отже вказаною нормою встановлено можливість розподілу не лише витрат, що вже реально понесені стороною, а й тих, які підлягають сплаті.
Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про стягнення 10 500,00 грн. правничих послуг, які можуть вважатись розумними і обґрунтованими по даній справі.
Висновок суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2025 у справі №916/2520/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2025 у справі № 916/2520/22 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.10.2025.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Таран С.В.