79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" вересня 2025 р. Справа №914/2587/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів О.І. Матущака Н.М. Кравчук,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» б/н від 21.07.2025 (вх № 01-05/2268/25 від 22.07.2025р.)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09 липня 2025 року (суддя Гоменюк З.П., м. Львів)
у справі №914/2587/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення 899284368,23 грн
за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про зобов'язання до вчинення дій
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гарбузюк Р.О.
третя особа: не з'явився
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 899284368,23 грн та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.08.2022 у справі №914/2587/21 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Оператор ГТС України» привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 договору транспортування природного газу №2002000109 від 04.02.2020 та положень розділу ХІІІ Кодексу газотранспортної системи, розділу XIV Кодексу газотранспортної системи шляхом здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений пунктом 7, пунктами 8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Оператор ГТС України» на користь АТ «Львівгаз» 2270,00 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 рішення Господарського суду Львівської області від 15.08.2024 у справі №914/2587/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково; стягнуто з АТ «Львівгаз» на користь ТОВ «Оператор ГТС України» 640448273,45 грн основного боргу, 40692451,67 пені, 7789171,87 грн 3% річних та 15031889,39 грн інфляційних втрат, закрито провадження у справі в частині первісних позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 195322581,85 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.
06.11.2024 Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024, яка набрала законної сили 30.09.2024.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задоволено. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 в частині стягнення акцесорних вимог на загальну суму 41753629,60 грн, а саме в частині стягнення 23193925,09 грн пені, 4638785,02 грн 3% річних та 13920919,49 грн інфляційних втрат, у справі №914/2587/21 скасовано. Справу №914/2587/21 у скасованій частині передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.08.2022 року у справі №914/2587/21 скасовано частково в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій. Прийнято нове рішення в цій частині, яким первісний позов задоволено частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 12287316, 10 грн пені, 2412672, 28 грн 3% річних та 720324,74 грн інфляційних втрат. Здійснено розподіл судових витрат.
В подальшому, 26.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду першої інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/2587/21 (вх.№2768/25).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09 липня 2025 року у справі №914/2587/21 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» за вх.№2768/25 від 26.06.2025 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/2587/21 - відмовлено.
Місцевий господарський суд зазначив, що на момент надходження заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (вх.№2768/25 від 26.06.2025) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/2587/21 та під час розгляду такої, матеріали справи перебувають у суді апеляційної інстанції та не повертались на адресу Господарського суду Львівської області, судом не видавався наказ на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням викладено, зважаючи на відсутність виданого Господарським судом Львівської області наказу (наказів) про примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21, суд першої інстанції відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у задоволенні заяви (вх.№2768/25 від 26.06.2025) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/2587/21.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 21.07.2025 (вх № 01-05/2268/25 від 22.07.2025р.) у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2025 у справі №914/2587/21. Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Оператор ГТС України» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Апелянт зазначає, що у даному випадку суд першої інстанції прийняв рішення по суті заяви (відмовив у її задоволенні), без надання оцінки фактичним обставинам справи, а відмову мотивував процесуальною підставою - відсутністю наказу.
На переконання скаржника, цим суд першої інстанції порушив вимоги ст. 236 та 237 ГПК України, які ставляться до судового рішення.
Крім того апелянт вважає, що суд першої інстанції вдався до надмірного формалізму при розгляді заяви ТОВ «Оператор ГТС України», чим порушим право заявника на ефективний судовий захист його прав, за захистом яких він звернувся до суду, та позбавив права на реальний доступ до правосуддя, чим порушив ст. 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.2, ч.2 та 4 ст.11 ГПК України.
У судове засідання 24.09.2025 з'явився представник відповідача надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.
У судове засідання 24.09.2025 позивач та третя особа явки уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином був повідомленний про час та дату судового засідання.
Через систему «Електронний суд» 24.09.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до ч.ч. 11. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Згідно ухвали суду від 15.08.2025 явка представників сторін в судове засідання обов?язковою не визнавалась.
Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.
Колегія суддів враховує, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
При апеляційному розгляді даної справи колегія суддів також враховує положення ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України, відповідно до яких одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім
За таких обставин, з огляду на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, а також те, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов'язковою, з урахуванням змісту ст.ст. 202, 216, 270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 160 Господарського процесуального кодексу України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд враховує, що ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік підстав (якій не є вичерпним) для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Частинами 1-4 статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На наказ суду, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії). Підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб'єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи цінним листом.
Колегія суддів зазначає, що на момент надходження до суду першої інстанції заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (вх.№2768/25 від 26.06.2025) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №914/2587/21 та під час розгляду такої, матеріали справи перебували у суді апеляційної інстанції та не повертались на адресу Господарського суду Львівської області, судом не видавався наказ на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з приписами статті 327 Господарського процесуального кодексу України, відповідні виконавчі документи (документ) на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 видаються судом першої інстанції після надходження матеріалів справи №914/2587/21 на адресу Господарського суду Львівської області.
Так, зважаючи на відсутність виданого Господарським судом Львівської області наказу (наказів) на примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21 на момент розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, місцевий суд правомірно відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у задоволенні заяви (вх.№2768/25 від 26.06.2025).
Враховуючи вищенаведене колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що на переконання скаржника суд першої інстанції вдався до надмірного формалізму при розгляді заяви ТОВ «Оператор ГТС України», чим порушим право заявника на ефективний судовий захист.
Разом з тим, апелянт не позбавлений права повторно звернутись із відповідною заявою після видачі судом першої інстанції області наказу (наказів) на примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №914/2587/21.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу ухвали Господарського суду Львівської області від 09 липня 2025 року у справі №914/2587/21.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» б/н від 21.07.2025 (вх № 01-05/2268/25 від 22.07.2025р.) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09 липня 2025 року у справі № 914/2587/21 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 06.10.2025.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак