79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" жовтня 2025 р. Справа №914/2633/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук О.І. Матущака,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбудплюс» б/н від 31.03.2025 (вх. № 01-05/966/25 від 01.04.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 (повний текст рішення складено 11.03.2025, м. Львів, суддя В.П. Трускавецький)
у справі № 914/2633/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбудплюс», с. Білогордка Бучанського району Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівелектропроект», м. Львів
про стягнення 60 972,80 грн прямих матеріальних збитків, 4 450,22 грн упущеної вигоди та 5 633,89 грн пені,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбудплюс» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівелектропроект» про стягнення 60 972,80 грн прямих матеріальних збитків, 4 450,22 грн упущеної вигоди та 5 633,89 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено Договір № 1416 підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації від 08.08.2023, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання у строк 90 календарних днів з моменту перерахування замовником коштів виготовити проєктно-кошторисну документацію на електропостачання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями.
25 серпня 2023 року позивач здійснив оплату послуг на суму 60 972,80 грн, водночас відповідач у встановлений в Договорі строк проектно-кошторисну документацію не виготовив.
16 травня 2024 року ПрАТ «Львівобленерго» видало позивачу нові технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, тому позивач втратив інтерес у виконанні відповідачем зобов'язання за Договором, а тому на підставі ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 60972,80 грн прямих матеріальних збитків.
Крім того, за період з 28.11.2023 по 30.09.2024 кошти сплачені позивачем на виконання умов Договору знецінились внаслідок інфляційних процесів, тому за виконання аналогічних робіт на даний час потрібно сплатити суму грошових коштів з урахуванням суми інфляційних втрат, що становлять 4450,22 грн.
Також позивач зазначає, що згідно з п. 6.2. Договору відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,03 % від вартості робіт за кожен день прострочення за період з 28.11.2023 по 30.09.2024, що складає 5633,89 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у задоволенні позовних відмовлено повністю.
Місцевим судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ПрАТ «Львівобленерго» існували правовідносини на підставі Договору про тимчасове приєднання до електричних мереж № 150-3122/ВС від 14.10.2022. У Додатку № 1 до такого Договору містились Технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями від 14.10.2022.
Вказане на переконання суду першої інстанції спростовує твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1416 від 08.08.2023 в частині неврахування змін Технічних умов.
Разом з тим, місцевий суд зазначив, що з наявного у матеріалах справи оригіналу Робочого проєкту ЛЕП.565532.1577, а саме його першої сторінки вбачається, що станом на 27.10.2023 такий проєкт уже погоджено ПрАТ «Львівобленерго», про що свідчить печатка ПрАТ «Львівобленерго», датована 27.10.2023 та прізвище і підпис його представника.
Отже, суд констатував, що відповідачем дотримано строку виконання робіт, встановленого у Договорі.
Щодо тверджень позивача про те, що його повноважні представники не одержували та не підписували проєктно-кошторисну документацію, розроблену згідно з Договором та не погоджували її із ПрАТ «Львівобленерго», суд вказав, що на Робочому проєкті, виготовленому відповідачем та погодженому ПрАТ «Львівобленерго», окрім підпису міститься відбиток печатки ТзОВ «Комфортбудплюс».
Враховуючи вказане, суд першої інстанції вважав доведеною обставину підписання та скріплення печаткою позивача Робочого проєкту, виготовленого відповідачем.
Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортбудплюс» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою /н від 31.03.2025 (вх. № 01-05/966/25 від 01.04.2025) в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області по справі № 914/2633/24 від 11.03.2025, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Апелянт вказує, що місцевий суд зробив невідповідний висновок оцінивши факт невиконання відповідачем п. 7.2. договору підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації № 1416 від 08.08.2023 щодо передачі за актом приймання-передачі виконаних робіт (проекту) позивачу. Так, суд визнав факт відсутності документу - акту приймання-передачі виконаних робіт, який підтверджує виконання Договору (реч. 1 п. 49 Рішення), проте дійшов висновку, що зобов'язання за Договором не порушенні.
Відтак, скаржник вважає, що такий висновок не відповідає обставинам справи, оскільки відсутність документу, визначеного договором, який підтверджує передачу результату виконаної роботи від підрядника - замовнику, є прямим підтвердженням невиконання умов Договору.
Разом з тим скаржник зазначає що, суд упереджено надав перевагу одному доказу перед іншим, який наданий відповідачем для обґрунтування своєї позиції після отримання заперечень позивача, пояснивши це помилковістю долучення до відзиву на позовну заяву копії робочого проекту (реч. 5 п. 42 Рішення).
Так, врахувавши Проект 2, як доказ, суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи: чи отримав позивач робочий проект для затвердження від відповідача в остаточній редакції, яка погоджена ПАТ «Львівобленерго», оскільки не отримання такого проекту, є порушенням Договору, та позбавило позивача можливостей його корегування.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розгляд клопотаннь.
На адресу Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (Вх. № 01-04/3519/25) про ознайомлення з матеріалами справи.
В подальшому, позивачем подано клопотання (Вх. № 01-04/3629/25) про визнання зловживання процесуальними правами, в якому заявник просить визнати подання відповідачем заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, в частині реалізації права на ознайомлення з матеріалами судової справи представником сторони - зловживанням процесуальними правами відповідача, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України.
Клопотання мотивоване тим, що подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи, при наявності такої можливості до її подання, та без її подання, має на меті штучне створення підстав для поновлення 15-ти денного строку на надання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Колегія суддів зазначає, що в діях відповідача відсутні ознаки, за якими відповідно до приписів статті 43 ГПК України суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Разом з тим, ознайомлення з матеріалами справи є правом відповідача, відтак колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання позивача про визнання зловживання процесуальними правами.
На адресу Західного апеляційного господарського суду від позивача також надійшло клопотання (Вх. №01-04/3553/25) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та подання письмового доказу.
В поданому клопотанні заявник просить долучити до матеріалів судової справи № 914/2633/24 робочий проект 12-09.24-ЕП як письмовий доказ, що доводить втрату інтересу кредитора (позивача) до простроченого боржником (відповідачем) зобов'язання та провести розгляд судової справи № 914/2633/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Подане клопотання мотивоване тим, що погодження проекту робочий проект 12-09.24-ЕП, не залежало від волі позивача, оскільки даний проект перебував у ПАТ «Львівобленерго», та погоджений службовими особами даної організації після ухвалення рішення суду першої інстанції - 14.03.2025, що підтверджується підписом службової особи, датою та відбитком печатки на титульному аркуші проекту, та сторінках проекту, що підлягають погодженню. Вказані обставини на переконання заявника є винятковим випадком неможливості подання доказу до суду першої інстанції.
За таких обставин на переконання заявника існує необхідність повторного дослідження зазначених доказів за участю сторін, а також дослідження нового доказу, для належної реалізації процесуальних прав сторін, існує необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Частиною 1 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, допущення такої можливості судом апеляційної інстанції мало б наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Враховуючи те, що доказу, який просить заявник долучити до матеріалів справи не існувало ні на момент розгляду справи у суді першої інстанції ні на момент винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про долучення робочого проекту 12-09.24-ЕП та не надає правову оцінку такому доказу.
Разом з тим, згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Згідно з приписами частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу країни, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Предметом розгляду у цій справі є вимога щодо стягнення у сумі 71 056, 91 грн, яка є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак ця справа відноситься до малозначних справ та відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи відмову в долучені до матеріалів справи робочого проекту 12-09.24-ЕП, належних та достатніх доказів необхідності перегляду оскаржуваного рішення у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи позивачем не надано.
Враховуючи, що за ціною позову справа № 914/2633/24 є малозначною, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги у цій справі у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
08 серпня 2023 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір № 1416 (далі - Договір), умовам якого передбачено, що:
- Виконавець бере на себе зобов'язання виконати виготовлення проектно-кошторисної документації на електропостачання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: 80700, Золочівський р-н, Золочівська ОТГ, м. Золочів, вул. ак. Павлова, 21 (4621810100:05:009:0019) (п. 1.1.);
- Загальна вартість робіт згідно договірної ціни становить 60972,80 грн в т.ч. ПДВ - 20% - 10162,13 грн, що погоджується протоколом договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1.);
- Виконавець приступає до виконання робіт після перерахування на рахунок замовником попередньої оплати визначеної п . 4.1. Договору (п. 3.1.);
- Термін здавання робіт - 90 календарних днів (п. 3.2.);
- Розрахунки за даним Договором здійснюються наступним чином: оплата сплачується замовником на рахунок виконавця у розмірі 100% від договірної ціни (п. 4.1.);
- За прострочення виконання робіт або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,03 % від вартості робіт за кожен день прострочення та відшкодовувати всі понесені замовником у зв'язку з цим збитки (п. 6.2.);
- Виконану згідно з цим договором роботу виконавець здає замовникові за двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт. Про готовність передачі виконаних робіт виконавець повідомляє замовника. Замовник протягом 3-х робочих днів зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт, або вмотивовану відмову від приймання робіт (п. 7.2.);
- Замовник має право відмовитись від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо під час виконання робіт стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (п. 8.2.3.);
- Договір набирає сили з дати підписання, але не раніше затвердження кошторисної документації та протоколу договірної ціни і діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами (п. 11.1.).
Сторонами 08.08.2023 також підписано Протокол до Договору про договірну ціну на виконання робіт, де передбачили, що ціна за Договором становить 60972,80 грн в т.ч. ПДВ - 20% - 10162,13 грн.
15 серпня 2023 року відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ 0000100 на оплату послуг на суму 60972,80 грн. Позивачем згідно з платіжною інструкцією № 30 від 25.08.2023 сплачено на рахунок відповідача 60972,80 грн.
02 жовтня 2023 року сторонами підписано Акт про проектні, науково проектні, вишукувальні роботи за Договором на суму 60972,80 грн. Документ складений за формою № 2-П. Кошторис.
03 жовтня 2023 року о 12:11 год. з електронної пошти «lvivelektroservis@gmail.com» (Корпорація Львівелектросервіс) на електронну пошту «i.office95@ukr.net» (Іван Гибалюк) скеровано файл під назвою «ПРОЕКТ.pdf».
09 жовтня 2023 року позивач звернувся до ПрАТ «Львівобленерго» з листами № 156 та № 157, у яких просив внести зміни в Технічні умови нестандартного приєднання, а саме:
- пп 7.1.а) розділу «Вимоги до електроустановок ОСР» викласти в такій редакції: «Взамін існуючої КПТ-459-05 запроектувати та побудувати двосекційну двотрансформаторну ТП-10/0,4 кВ. Силові трансформатори 10/0,4 кВ-отримати зі складу Східного РЕМ»;
- передбачити максимальну потужність обєкту 124 кВт, в тому числі: по ІІ-гій 104 кВТ та по І-шій категорії надійності електропостачання - 20 кВТ, із точкою приєднання на напрузі 0,4 кВ із точкою приєднання в РУ-0,4 кВ ТП-459-05.
19 жовтня 2023 року ПрАТ «Львівобленерго» у відповідь на прохання позивача, викладені у листах № 156 та № 157 від 09.10.2023 змінила технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок.
16 травня 2024 року ПрАТ «Львівобленгерго» видало Технічні умови нестандартизованого приєднання до мереж електроустановок на об'єкті ТзОВ «Комфортбудплюс» за адресою: 80700, Золочівський р-н, Золочівська ОТГ, м. Золочів, вул. Академіка Павлова, 21В (4621810100:05:009:0019).
04 липня 2024 року позивач звертався до відповідача з листом № 16, де просив внести зміни з проект ЛЕП.565532.1577.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 17072024 від 17.07.2024, де вимагав сплатити на його рахунок 60972,80 грн збитків та 4243,70 грн пені.
У відповіді № 10 відповідач вказав, що претензія не підлягає задоволенню, оскільки сторонами підписано акт на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи від 02.10.2023, що свідчить про своєчасне виконання Договору.
Адвокат Юрй Васечко в інтересах відповідача 05.11.2024 звернуся з адвокатським запитом до ПрАТ «Львівобленерго», де просив:
- повідомити чи погоджений ПрАТ «Львівобленерго» робочий проект «Будівництво мереж зовнішнього електропостачання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями ТзОВ «Комфортбудплюс» за адресою: 80700, Золочівського району, Золочівська ОТГ, м. Золочів, вул. ак. Павлова, 21 (4621810100:05:009:0019)», виконаний ТзОВ «Львівелектропроект»;
- повідомити чи дійсні на даний час технічні умови, визначені в Договорі № 150-3122/ВС від 14.10.2022;
- повідомити чи були реалізовані технічні умови, визначені в Договорі № 150-3122/ВС від 14.10.2022 шляхом виконання будівельно-монтажних робіт.
У відповіді № 112-07-6742 від 05.11.2024 на вказаний запит ПрАТ «Львівобленерго» зазначило, що:
- Робочий проект «Будівництво мереж зовнішнього електропостачання житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями ТзОВ «Комфортбудплюс», виконаний ТзОВ «Львівелектропроект» був погоджений ПрАТ «Львівобленерго» 27.10.2023;
- Відповідно до норм Кодексу систем розподілу (Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310) технічні умови на приєднання - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії) та є невід'ємним додатком до договору про приєднання.
Так, між ПрАТ «Львівобленерго» та ТзОВ «Комфортбудплюс» 14.10.2022 укладено Договір про тимчасове приєднання до електричних мереж № 150-3122/ВС, Додатком № 1 до якого були Технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок за адресою: вул. ак. Павлова, 21, м. Золочів, Золочівська ОТГ, Золочівський район.
Однак, 04.04.2024 додатковою угодою № 3 Договір про тимчасове приєднання до електричних мереж № 150-3122/ВС від 14.10.2022 було розірвано за домовленістю сторін. Відповідно, Технічні умови, що були його додатком, втратили чинність та не були реалізовані.
Також у матеріалах справи містяться:
- рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради № 843 від 12.10.2018;
- технічні умови нестандартного приєднання № ТУ001724-190821-1-13-43-2-000000-1 від 19.08.2021;
- завдання на проектування по ТУ001724-190821-1-13-43-2-000000-1 від 19.08.2021;
- повідомлення про надання послуги з приєднання від 08.07.2024;
- технічні умови нестандартного приєднання № ТУ011598-160524-1-13-43-3-260824-2 від 26.09.2024.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 ГПК України).
У даному випадку позивач доводить наявність підстав для стягнення 60972,80 грн - прямих матеріальних збитків та 4450,22 грн - упущеної вигоди з посиланням на обставини порушення відповідачем, встановленого пунктами 3.1-3.2 Договору, строку виготовлення проектно-кошторисної документації на електропостачання багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: 80700, Золочівський р-н, Золочівська ОТГ, м. Золочів, вул. ак. Павлова, 21 (4621810100:05:009:0019). Позивач стверджує, що термін виконання відповідачем зобов'язання закінчився, проетно-кошторисна документація не виготовлена. Більше того 16.05.2024 ПрАТ «Львівобленерго» надало позивачу нові технічні умови нестандартизованого приєднання до електричних мереж електроустановок, тому інтерес до виконання відповідачем умов Договору у позивача втрачено.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ПрАТ «Львівобленерго» існували правовідносини на підставі Договору про тимчасове приєднання до електричних мереж № 150-3122/ВС від 14.10.2022. У Додатку № 1 до такого Договору містились Технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями від 14.10.2022. Саме з урахуванням таких Технічних умов відповідачем за замовленням позивача виготовлялась проектно-кошторисна документація, погоджена у Договорі.
В подальшому, в ході виготовлення відповідачем проєктно-кошторисної документації внесено зміни в Технічні умови, що покладались в її основу. Такі зміни внесені на підставі Листа ПрАТ «Львівобленерго» № 150-10662/3 від 19.10.2023.
Долучений до матеріалів справи оригінал Робочого проєкту ЛЕП.565532.1577 виготовлений з урахуванням змін Технічних умов, внесених на підставі Листа ПрАТ «Львівобленерго» № 150-10662/3 від 19.10.2023.
Вказане спростовує твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1416 від 08.08.2023 в частині неврахування змін Технічних умов.
Окрім того, згідно з пунктом 2.1. Договору загальна вартість робіт становить 60972,80 грн. Пунктами 3.1.-3.2. Договору передбачено, що виконавець приступає до виконання робіт після перерахування на рахунок замовником попередньої оплати визначеної п. 4.1. Договору. Термін здавання робіт - 90 календарних днів.
Розрахунки за даним Договором здійснюються наступним чином: оплата сплачується замовником на рахунок виконавця у розмірі 100% від договірної ціни (п. 4.1. Договору).
25.08.2023 позивачем сплачено на рахунок відповідача 60972,80 грн, з вказаного вбачається, що 23.11.2023 - останній день дев'яностоденного строку на виготовлення проектно-кошторисної документації.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 310 від 14.03.2018 «Про затвердження Кодексу систем розподілу» передбачено, що комплекс робіт, що виконується ОСР з нестандартного приєднання з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання, відповідає стандартному приєднанню та виконується за тією ж процедурою з урахуванням наступного: 2) замовник розробляє, узгоджує з ОСР та іншими заінтересованими сторонами проєктну документацію на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання та передає її ОСР у 4 примірниках для виконання ним зобов'язань за договором про приєднання до електричних мереж (п. 4.3.5.).
З наявного у матеріалах справи оригіналу Робочого проєкту ЛЕП.565532.1577, а саме його першої сторінки вбачається, що станом на 27.10.2023 такий проєкт уже погоджено ПрАТ «Львівобленерго», про що свідчить печатка ПрАТ «Львівобленерго», датована 27.10.2023 та прізвище і підпис його представника.
Отже, відповідачем дотримано строк виконання робіт, встановленого у Договорі.
Разом з тим, як встановлено з відповіді ПрАТ «Львівобленерго» № 112-07-6742 від 05.11.2024 на адвокатський запит адвоката відповідача, Додатковою угодою № 3 від 04.04.2024 до Договору про тимчасове приєднання до № 150-3122/ВС, тобто у строк понад 5 місяців з моменту погодження Робочого проєкту, виготовленого відповідачем, позивачем та ПрАТ «Львівобленерго» за добровільною згодою розірвано Договір про тимчасове приєднання до № 150-3122/ВС, невід'ємною частиною якого були Технічні умови з урахуванням яких відповідачем виготовлявся такий Робочий проект.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що нереалізація на об'єкті ТзОВ «Комфортбудплюс» Робочого проєкту, виготовленого ТзОВ «Львівелектропроект», не спричинена недобросовісним виконанням останнім своїх зобов'язань за Договором № 1416 від 08.08.2023, а є власним волевиявленням ТзОВ «Комфортбудплюс».
Відтак, недотримання сторонами передбаченої Договором умови щодо приймання-передачі робіт за двостороннім актом не є підставою вважати, що такі роботи не виконані, оскільки основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема відсутність акту приймання-передачі робіт не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинний документ.
Отже, виходячи з системного аналізу правових норм та наявних у матеріалах справи доказів, застосовуючи принцип вірогідності доказів, суд першої інстанції дійшов вірного дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язань за Договором, що у даному випадку виключає застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків та стягнення пені, відповідно у позові слід відмовити повністю.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, відтак доводи апелянта про те, що місцевий суд упереджено надав перевагу одному доказу перед іншим, який наданий відповідачем оцінюються колегією суддів критично.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у справі №914/2633/24.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбудплюс» б/н від 31.03.2025 (вх. № 01-05/966/25 від 01.04.2025) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2025 у справі №914/2633/24 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Н.М. Кравчук