Справа № 159/3386/25 Головуючий у 1 інстанції: Смалюх Р. Я.
Провадження № 22-ц/802/1114/25 Доповідач: Киця С. I.
02 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2025 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (ТзОВ "Алекскредит") в травні 2025 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2020 між ним та відповідачем у електронній формі було укладено кредитний договір № 3816581, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки у розмірі 3000,00 гривень. Строк кредитування 04.08.2020 по 28.02.2021. Процентна ставка за користування кредитними коштами складала 1,5% на день у період з 04.08.2020 по 01.09.2020 та 3% на день у період з 02.09.2021 по 28.02.2021. Станом на 30.04.2025 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 3000,00 грн по тілу кредиту, 17628,00 за відсотками, всього - 20628,00 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором № 3816581 від 04.08.2020 у розмірі 5861,40 грн з яких: - 3000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту; - 2861,40 грн простроченої заборгованості за процентами з 04.08.2020 по 28.03.2021. Відмовлено у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» процентів у розмірі 14766,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, винесеним у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми кредиту в розмірі 3000,00 грн є підставною, також судом встановлено, шо у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував будь-які відсотки за кредитним договором, а тому, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, вважає, що відмова у стягненні 14766,60 грн відсотків за кредитним договором є безпідставною. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення 2861,40 грн простроченої заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове судове рішення яким стягнути з відповідача в користь позивача 17628,00 відсотків за користування кредитом.
Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що будучи професійним учасником ринку фінансових послуг та усвідомлюючи всі ризики позивач допускав та свідомо сприяв зазначенню у кредитному договорі, додатку до нього та паспорті споживчого кредитування умов, які суперечать одні одним: - зазначивши розмір процентної ставки 1,7% та 3% на день; - зазначивши, розмір процентів, який має бути сплачений позичальником за період користування коштами 1428,00 грн та 1433,00 грн. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, за вказаних вище розбіжностей міг не усвідомлювати розмір процентів, які йому будуть нараховувати, виходячи зі ставок 1,7% та 3% на день і становить 17628,00 грн і така поведінка кредитора як сторони правочину, яка формувала зазначені вище документи, не може розглядатись як добросовісна та розумна, а її негативні наслідки не можуть покладатися на іншу сторону, яка є слабшою у цих правовідносинах.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.08.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3816581 (далі кредитний договір) відповідно до умов якого відповідачу надається кредит в розмірі 3000,00 грн (п. 1.3), які надаються шляхом перерахування кредитором коштів на електронний платіжний засіб позичальника (п. 1.4).
Відповідно до п. 1.7.3 кредитного договору кредит надається на: - базовий період - з 04.08.2020 до 01.09.2020 упродовж якого застосовується процентна ставка в розмірі 1,70 % на день, та - спеціальний період - з 02.09.2020 до 28.02.2021 упродовж якого застосовується процентна ставка в розмірі 3% на день. Також зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 4 433,40 грн.
Сторони погодили строк дії кредитного договору з 04.08.2020 по 28.02.2021 (п. 3.1).
Цей договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію» (п. 7.9).
Відповідно до п. 1.6 кредитного договору розрахунок Зобов'язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов'язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил).
У додатку №1 до договору про надання кредиту № 3816581 від 04.08.2020 визначений графік платежів за: - лояльними умовами за користування з 04.08.2020 по 01.09.2020 позичальник мав повернути 3000,00 грн тіла кредиту та 1285,20 грн нарахованих процентів; - за базовими умовами за користування з 04.08.2020 по 01.09.2020 позичальник мав повернути 3000,00 грн тіла кредиту та 1428,00 грн нарахованих процентів, загальна сума платежу 4427,00 грн; та за період з користування з 04.08.2020 по 28.02.2021 позичальник мав повернути 3000,00 грн тіла кредиту та нараховані за цей період проценти в розмірі 1433,40 грн, загальна сума платежу 4433,40 грн.
Кредитний договір та додаток №1 підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору «PS3816581» та електронним підписом кредитора. У реквізитах кредитного договору вказані прізвище, ім'я та по батькові відповідача, його адреса проживання, номер телефону, електронна пошта, серія і номер паспорта.
Також 04.08.2020 позивачем та відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису збоку позивача та одноразового ідентифікатора збоку відповідача «РS3816581», де у розділі 3 паспорту зазначено про розмір кредиту 3000,00 грн та зазначено, що кредит видається на споживчі цілі. У розділі 4 паспорту зазначена процентна ставка у відсотках річних за загальними умовами:1) до 01.09.2020 - 620,50% річних; 2) до 28.02.2021 - 1 095,00% річних. Зазначено, що процентна ставка є фіксованою за загальними умовами і становить: 1) до 01.09.2020 - 1,70%; 2) до 28.02.2021 - 3% (вказівка що ця ставка є денною, в паспорті кредитування відсутня).
У паспорті споживчого кредиту (розділ 4) зазначена орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 1) за лояльними (покращеними) умовами кредитування 4 285,20 грн; 2) за загальними умовами кредитування 4 433,40 грн.
Відповідачем та позивачем підписані пропозиція укласти договір (оферта) щодо надання кредиту №3816581 від 04.08.2020 умови якої аналогічні тим, що зазначені в кредитному договорі та паспорт споживчого кредиту. Зазначені документи підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором «PS3816581».
Довідкою ТОВ «Фінасова компанія «Елаєнс» від 19.04.2025 підтверджується те, що позивач перерахував 3000,00 грн на картку НОМЕР_1 відкриту в АТ КБ «Приватбанк» 04.08.2020.
Копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 08.08.2017, копією витягу з Державного реєстру фінансових установ від 15.03.2024, копією розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №3549 від 17.08.2017, копією статуту позивача, копією виписки з ЄДР від 22.05.2017 підтверджується, що позивач є юридичною особою - фінансовою установою.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За ч. 1, ч. 12 ст. 11 ЗУ “Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частина 1 ст. 12 ЗУ “Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що кредитний договір з додатком між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 , у тому числі пропозицію укласти договір (оферту) щодо надання кредиту, підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Алекскредит» виконало належним чином, надававши відповідачу кредитні кошти в сумі 3000 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 30.04.2025, встановлено, що відповідачу було видано кредит у розмірі 3000,00 грн 04.08.2020. За період користування кредитними коштами 04.08.2020 по 28.02.2021 жодних платежів позичальник не здійснював. За цей період за кредитом було нараховано процентів в розмірі 17628,00 грн. Загальний борг по кредиту складає 20628,00 грн.
Стороною відповідача не спростовано факту отримання відповідачем від позивача кредитних коштів у сумі 3000 грн, а також не спростовано (не надано свого розрахунку) заборгованості за кредитним договором.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на дату укладення кредитного договору) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: 6) орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування (ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Аналогічні за змістом норми містяться і в чинній редакції ЗУ «Про споживче кредитування».
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції з врахуванням наведеного вище та з посиланням на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013, прийшов до правильного висновку що вимога позивача про стягнення процентів за період з 04.08.2020 по 28.02.2021 є правомірною в частині сум, які зазначені у паспорті споживчого кредиту, додатку до кредитного договору та кредитному договорі як проценти, які могли бути нараховані за період користування кредитом 2861,40 грн (1428,00 грн + 1433,40 грн).
Доводи апеляційної скарги про свободу договору та рівність учасників спростовується тим, що позивач, який є професійним учасником ринку фінансових послуг, допустив зазначення у кредитному договорі, додатку до нього та паспорті споживчого кредитування умов, які суперечать одні одним в частині визначення розміру процентної ставки, споживач банківських послуг за вказаних розбіжностей міг не усвідомлювати розмір процентів, які йому будуть нараховувати і така поведінка кредитора не може розглядатись як добросовісна, а її негативні наслідки не можуть покладатися на позичальника, який є слабшою стороною у цих правовідносинах.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції.
Рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в оскаржуваній частині немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2025 року в цій справі в частині стягнення простроченої заборгованості за процентами залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя
Судді