Справа № 383/1269/25
Номер провадження 2/383/659/25
07 жовтня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Замші О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог Бобринецька міська рада Кропивницького району Кіровоградської області про виділення в натурі частини нежитлового приміщення та визначення порядку користування земельною ділянкою,
02 жовтня 2025 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області представником позивача адвокатом Федоровим Захаром Федоровичем подано позовну заву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Бобринецька міська рада Кропивницького району Кіровоградської області, про виділення в натурі частини нежитлового приміщення та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позивач просить виділити в натурі ОСОБА_1 1\2 частку нежитлового приміщення (кафе), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Встановити порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520810100:50:073:0037, розташованої за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За змістом ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Недотримання вимог щодо змісту позовної заяви відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України є підставою залишення позовної заяви без руху.
При перевірці матеріалів позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків з наступних підстав.
За змістом п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позовна вимога про виділення в натурі частки майна є вимогою майнового характеру та підлягає оцінці.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Змістом ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем було заявлено дві вимоги, майнового та не майнового характеру, при цьому судовий збір розрахований та сплачений, як за дві вимоги немайнового характеру.
Згідно з пунктами 2, 9,10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Позовна заява не містить відомостей щодо ціни позову (частки нежитлового приміщення, яке належить позивачу).
Без надання заявником відомостей щодо ціни позову суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви, або перевірити правильність розміру судового збору, сплаченого позивачем.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2025 рік" визначено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 коп.
За подачу до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову, надати докази, які б підтвердили вартість спірного майна, та сплатити судовий збір за подання позовної вимоги майнового характеру за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при подачі позову через систему "Електронний суд".
Враховуючи викладені обставини, вважаю доцільним залишити позовну заяву без руху та надати строк для виправлення вказаних недоліків позову, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали в зазначений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини нежитлового приміщення та визначення порядку користування земельною ділянкою залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали виправити недоліки позову, які зазначені в ухвалі.
Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана суддею 07.10.2025 року.
Суддя Олена ЗАМША