Єдиний унікальний номер: 379/882/25
Провадження № 2-о/379/43/25
07 жовтня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ; заінтересована особа: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
15.05.2025 заявниця ОСОБА_1 звернулася до Таращанського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини (а.с. 2-4). Свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві раптово помер гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким заявниця з листопада 2018 року постійно проживала однією сім'єю. Вона здійснила його поховання, оплатила вартість ритуальних послуг. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 38/100 частини будинку по АДРЕСА_1 . Вона у встановлений строк звернулася з заявою про прийняття спадщини до Першої київської державної нотаріальної контори, однак постановою державного нотаріуса Недоступ Л.Л. від 21.10.2024 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що факт постійного проживання зі спадкодавцем не підтверджено відповідними документами та їй було рекомендовано звернутися до суду.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Таращанського районного суду, як справа окремого провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Невгада О.В. (а.с. 18).
20.05.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв указану заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 09.06.2025 (а.с. 26-27).
Представник заінтересованої особи Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належно та завчасно. Неодноразово, 29.05.2025, 12.06.2025, 03.07.2025 та 23.07.2025 від представника заінтересованої особи надходило клопотання про розгляд справи без участі представника Таращанської міської ради, проти задоволення заяви не заперечують (а.с.33-36, 48, 81-83, 95-96).
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свою заяву підтримала та просила задовольнити викладені у ній клопотання про виклик і допит у судовому засіданні двох свідків та витребування від державного нотаріуса Першої Київської нотаріальної контори Недоступ Л.Л. копії спадкової справи № 968/2024, що заведена після смерті ОСОБА_3 . Крім того просила задовольнити подане одночасно з цією заявою клопотання про витребування від Таращанського відділу ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) відомості про те, чи перебував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у зареєстрованому шлюбі з 2018 року по 12.04.2024 року.
Ухвалою від 09.06.2025 вищенаведені клопотання були задоволені. На виконання вказаної ухвали 16.06.2025 до суду надійшла інформація з Таращанського відділу ДРАЦС (а.с.52), а 02.07.2025 з Першої київської державної нотаріальної контори (а.с. 62-80).
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 пояснили, що встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне заявниці для подальшого визнання в судовому порядку права власності на спадкове майно: 38/100 частини будинку по АДРЕСА_1 . Також заявниця пояснила, що їй відомо, що у ОСОБА_3 є син, з яким останній не спілкувався, тому місце, де проживає цей син їй невідомо. Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що раніше у ОСОБА_3 була співмешканка, донці якої він подарував свою київську квартиру. У цій квартирі він був зареєстрований разом з донькою та онучкою співмешканки, аж до моменту своєї смерті.
З наявної в матеріалах спадкової справи заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини (а.с. 64) вбачається, що вона звернулась до нотаріуса, зазначивши у заяві, що вона проживала з спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років.
Крім цього, з наявного в матеріалах спадкової справи повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що у ньому міститься інформація про реєстрацію народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , батьком якого був спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, з витягу реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що у вказаному житловому приміщенні зареєстровані ОСОБА_3 з 11.03.1983, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 17.05.2027 року.
При цьому, відповідно до ст. 1261 ЦК України, ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги щодо свого батька ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які з 17.05.2007 року (тобто більше 5-ти років) зареєстровані з спадкодавцем ОСОБА_3 , відповідно до ст. 1264 ЦК України за певних умові можуть бути спадкоємцями четвертої черги.
Відповідно до ч. 1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 7 даної статті окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).
Справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19).
При цьому, метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 з листопада 2018 року до 12 квітня 2024 року є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з метою подальшого вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті останнього.
Разом з тим, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а саме права на 38/100 частини будинку по АДРЕСА_1 , тобто з метою наступного вирішення питання про право власності на 38/100 частин будинку. Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження.
Отже заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 260, 261, 293, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 ; заінтересована особа: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, а у разі неявки всіх учасників справи набирають законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвалу складено та підписано 07.10.2025 року.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД