Справа № 367/1384/25
Провадження №1-кп/367/703/2025
Іменем України
07 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення:
прокурора ОСОБА_3 з використанням засобів відеоконферецзв'язку,
з боку захисту:
захисник обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальном провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023111350000026 від 17.03.2023 року клопотання прокурора ОСОБА_9 :
- про продовження строком на два місяці строку дії обов'язків, покладених на:
обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступку та правопорушень, передбачених, відповідно ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263 КК України,
- про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 32 ч.1 ст. 263 КК України,
Старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Центрального регіону звернувся до суду з клопотаннями про продовження строком на два місяці строку дії обов'язків, покладених на: обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України; обвинуваченого ОСОБА_4 вчиненні кримінальних проступку та правопорушень, передбачених, відповідно ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263 КК України.
Також, одночасно старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Центрального регіону звернувся до суду з клопотанням про продовження строком на двамісяці запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 32 ч.1 ст. 263 КК України.
Клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , обґрунтоване тим, що:
на розгляді Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 42023111350000026 від 17.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;
25.12.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 5-ти місяців, тобто до 02.03.2025.
17.01.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.03.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
11.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 11.04.2025 включно, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
25.03.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 23.05.2025 включно, із визначенням застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700, 00 грн., із покладенням обов'язків:
- не відлучатися із м. Буча в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
21.05.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строком на два місяці обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
21.07.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строком на два місяці обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
22.08.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строком на шістдесят днів обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Наразі у вказаному кримінальному провадженні ризики зменшилися, проте продовжують існувати та є необхідність упродовженні строком на два місяці строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки достатньо підстав вважати, що він може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини, які останньому інкримінують є тяжкими, вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 7-ми років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що ОСОБА_5 , володіє інформацією стосовно анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.
Ураховуючи те, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кількох тяжких кримінальних правопорушень, слід прийти до висновку, що у випадку непродовження ОСОБА_5 , строку дії обов'язків, це може привезти до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність реального покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, враховуючи суспільний резонанс навколо вказаного злочину, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, в тому числі протиправним шляхом.
Ураховуючи характер вчинених злочинів та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що обвинувачений може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, продовжуватиме вчиняти злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , строку дії обов'язків.
Є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу стороні захисту вручена, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти клопотання прокурора.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додатки до нього, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора з таких міркувань.
Як убачається з копії резолютивної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2025 справа № 761/1253/25 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.03.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
05.02.2025 рокуобвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Ірпінського міського суду Київської області.
ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 17.01.2025 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, на строк до 01.03.2025 року;
ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.02.2025 року щодо ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, на строк до 11.04.2025 року;
25.03.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 23.05.2025 включно, із визначенням застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700, 00 грн., із покладенням обов'язків:
- не відлучатися із м. Буча в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава є запобіжним заходом, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ((Mangouras v. Spain) від 20 листопада 2010 року, п.п.78-81, ECHR 2010, ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку підозрюваного, обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
З урахуванням особи обвинуваченого, його майнового та соціального стану, доведених ризиків передбачених пунктами1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом ОСОБА_5 заставу в розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 75700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) гривень, яка є для обвинуваченого помірною та здатна забезпечити виконання останнім належної процесуальної поведінки та покладених на нього обов'язків.
Згідно повідомлення державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 26.03.2025 № 08/8906 ОСОБА_5 звільнений з-під варти 26.03.2025 під заставу у розмірі 75700 грн.
Таким чином, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та зобов'язаний виконувати покладені на ньог обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
21.05.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строком на два місяці дію обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
21.07.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строком на два місяці обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
22.08.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_5 продовжено строком на шістдесят днів обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризу, який дає достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Одночасно з цим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, суд повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Кримінальні правопорушення, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_5 , передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
На даному етапі кримінального провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить суд до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Надходження до суду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинення кримінальних правопорушень свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявністю клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У силу ст. 178 КПК суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, достатніх для складення та направлення обвинувального акта до суду, дані про особу обвинуваченого (наявність постійного місця проживання в Україні; не одружений; має на утриманні неповнолітню доньку, офіційно не працевлаштований), тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння (санкція ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК Україн, за якими обвинувачується ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років).
Керуючись наведеним, суд враховує суспільну небезпеку інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Так, обвинуваченому інкриміновані вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, які є тяжкими, та згідно обвинувального акта вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 07 (семи) років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування, однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Оцінюючи заявлений прокурором ризик впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні суд приходить до висновку, що такий ризик на даному етапі існує, оскільки свідки ще не допитувались судом, а обвинувачений у разі обрання йому міри запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови їх від наданих показань.
Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, суд вважає обґрунтованим.
Вирішуючи питання про доцільність продовження ОСОБА_10 строком на два місяці покладення обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність постійного місця проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність офіційного працевлаштування. До того ж суд враховує спосіб вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується. У зв'язку з чим є достатньо підстав вважати, що застосування щодо обвинуваченого більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризику, передбаченому п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, якими є можливість переховуватися від суду; ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким є незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким є вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Обставин, що могли б свідчити про можливість застосування до обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ч.1 ст. 146 КПК України, судом не встановлено.
Питання доведеності вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних проступку та злочинів і правильності кваліфікації його дій судом під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом судового розгляду справи по суті. У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на два місяці покладення обов'язків у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Клопотання про продовження строком на два місяці на обвинуваченого ОСОБА_4 покладення обов'язків у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави обґрунтоване тим, що:
03.10.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.11.2024 року включно, із визначенням застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
19.11.2024 постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023111350000026 від 17.03.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч.1 ст. 263 КК України, продовжено до трьох місяців, тобто до 02.01.2025.
26.11.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.01.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400, 00 грн (сто п'ятдесят одно тисяча чотириста) гривень.
25.12.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у вказаному провадженні до 5-ти місяців, тобто до 02.03.2025 включно.
26.12.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.02.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400, 00 грн (сто п'ятдесят одно тисяча чотириста) гривень.
11.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 11.04.2025 включно, із визначенням застави у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400, 00 грн (сто п'ятдесят одно тисяча чотириста) гривень.
25.03.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 23.05.2025 включно, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560, 00 грн., із покладенням обов'язків:
- не відлучатися із м. Київ в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
21.05.2025 року Ірпінським міським судом Київської області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строком на два місяці дію обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
21.07.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_4 продовжено строком на два місяці обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
22.08.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_4 продовжено строком на шістдесят днів обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Наразі у вказаному кримінальному провадженні ризики зменшилися, проте продовжують існувати та є необхідність упродовженні строком на два місяці строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки достатньо підстав вважати, що він може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_11 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини які останньому інкримінують є тяжкими, вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 7-ми років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що ОСОБА_4 , володіє інформацією стосовно анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.
Ураховуючи те, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кількох тяжких кримінальних правопорушень, слід прийти до висновку, що у випадку непродовження йому строку дії обов'язків, це може привезти до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність реального покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, враховуючи суспільний резонанс навколо вказаного злочину, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, в тому числі протиправним шляхом.
Ураховуючи характер вчинених злочинів та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що обвинувачений може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, продовжуватиме вчиняти злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , строку дії обов'язків покладених на нього у зв'язкі із внесенням застави.
Є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу стороні захисту вручена, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти клопотання прокурора.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додатки до нього, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора з таких міркувань.
Як убачається з копії резолютивної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2024 справа № 761/48435/24 провадження № 1-кс/761/31908/2024 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.02.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400, 00 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.
05.02.2025 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Ірпінського міського суду Київської області;
ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.02.2025 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави щодо ОСОБА_4 у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатемх осіб, що становить 151400,00 (сто п'ятдесят одна тисяча читириста) гривень до 11 квітня 2025 року включно;
25.03.2025 Ірпінським міським судом Київської області продовжено ОСОБА_4 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 23 травня 2025 року включно. Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістедят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.із покладенням обов'язків:
- не відлучатися із м. Буча в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава є запобіжним заходом, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ((Mangouras v. Spain) від 20 листопада 2010 року, п.п.78-81, ECHR 2010, ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку підозрюваного, обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
З урахуванням особи обвинуваченого, його майнового та соціального стану, доведених ризиків передбачених пунктами1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом ОСОБА_4 визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560, 00 грн., яка є для обвинуваченого помірною та здатна забезпечити виконання останнім належної процесуальної поведінки та покладених на нього обов'язків.
Згідно повідомлення державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 03.04.2025 № 08/7587 ОСОБА_4 звільнений з-під варти 03.04.2025 під заставу у розмірі 60650 грн.
Таким чином, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та зобов'язаний виконувати покладені на ньог обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
21.05.2025 року Ірпінським міським судом Київської області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строком на два місяці обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
21.07.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_4 продовжено строком на два місяці обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
22.08.2025 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_4 продовжено строком на шістдесят днів обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризу, який дає достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Одночасно з цим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, суд повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Кримінальні правопорушення, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
На даному етапі кримінального провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить суд до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Надходження до суду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинення кримінальних правопорушень свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявністю клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
У силу ст. 178 КПК суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, достатніх для складення та направлення обвинувального акта до суду, дані про особу обвинуваченого (наявність постійного місця проживання в Україні; не одружений; має на утриманні неповнолітню доньку, офіційно не працевлаштований), тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння (санкція ч. 1 ст. 309 передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк; санкція ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263 КК України КК Україні, за якими обвинувачується ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років).
Керуючись наведеним, суд враховує суспільну небезпеку інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Так, обвинуваченому інкриміновані вчинення кримінального проступку за ч.1 ст. 309 КК України та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, які є тяжкими, та згідно обвинувального акта вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 07 (семи) років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування, однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Оцінюючи заявлений прокурором передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні суд приходить до висновку, що такий ризик на даному етапі існує, оскільки свідки ще не допитувались судом, а обвинувачений у разі обрання йому міри запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови їх від наданих показань.
Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, суд вважає обґрунтованим.
Вирішуючи питання про доцільність продовження ОСОБА_4 строком на два місяці покладення обов'язків у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність постійного місця проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність офіційного працевлаштування. До того ж суд враховує спосіб вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується. У зв'язку з чим є достатньо підстав вважати, що застосування щодо обвинуваченого більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризику, передбаченому п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, якими є можливість переховуватися від суду; ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким є незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким є вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Обставин, що могли б свідчити про можливість застосування до обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ч.1 ст. 146 КПК України, судом не встановлено.
Питання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних проступку та злочинів і правильності кваліфікації його дій судом під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом судового розгляду справи по суті. У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на два місяці покладення обов'язків у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
До суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023111350000026 від 17.03.2023 року.
Клопотання мотивоване тим, що:
в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акту у кримінальному провадженні № 42023111350000026 від 17.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;
08.01.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та 14 покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії до 20.02.2025 включно;
11.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та 14 покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії до 20.02.2025 включно.
25.03.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт до 25.05.2025 включно, із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00.
21.05.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт строком на два місяці із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00.
21.07.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт строком на два місяці із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00.
22.08.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт строком на шістдесят днів із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00
Наразі у вказаному кримінальному провадженні ризики зменшилися, проте продовжують існувати та є необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки достатньо підстав вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовження ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_8 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини які останньому інкримінують є тяжкими, вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 7-ми років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що ОСОБА_8 , володіє інформацією стосовно анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.
Ураховуючи те, що ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні кількох тяжких кримінальних правопорушень, слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_8 , запобіжного заходу більш м'якого ніж домашній арешт, це може привезти до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_8 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність у обвинуваченого будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_8 , розуміючи невідворотність реального покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, враховуючи суспільний резонанс навколо вказаного злочину, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, в тому числі протиправним шляхом.
Ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, продовжуватиме вчиняти злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Неможливе і застосування до ОСОБА_8 і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Тому, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовільнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 не заперечував проти можлтивості розгляду клопотання про продовження міри зхапобіжного заходу у відсутність свого захисника адвоката ОСОБА_12 та не заперечував проти клопотання прокурора про продовження йому строком на два місяці домашнього арешту в нічний час доби, зазначив, що погоджується з існуванням надведених прокурором у клопотанні ризиків.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додатки до нього, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявністю клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як убачається з наданих суду документів, ОСОБА_8 обвинуваується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7-ми років.
08.01.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та 14 покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії до 20.02.2025 включно;
11.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та 14 покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії до 20.02.2025 включно.
25.03.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт до 25.05.2025 включно, із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00.
21.05.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт строком на два місяці із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00.
21.07.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт строком на два місяці із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00.
22.08.2025 Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_8 продовжено домашній арешт строком на шістдесят днів із забороною залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 до 06:00.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім ризиків, встановлених у судовому засіданні, суд повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи ризик переховування, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд робить висновок, що ОСОБА_8 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини, які останньому інкримінують, є тяжкими, вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 7-ми років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Оцінюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вказаний ризик є обгрунтованим, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 , володіє інформацією стосовно анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, без міри запобіжного заходу матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань.
Оцінюючи продовження існування наявності у обвинуваченого передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України ризику, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Питання доведеності вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій судом не вирішувалися, оскільки це є предметом судового розгляду справи по суті.
Враховуючи наявність обвинувачення, продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_8 обвинувачується, наявна необхідність у продовженні застосування щодо нього домашнього арешту, а відтак, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити. У зв'язку з доведеністю наявності ризиків продовжити покладений на ОСОБА_8 обов'язок, передбачений ч.5 ст.194 КПК України, а саме: - прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; - не спілкуватися зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; - не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; - здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Такий запобіжний захід забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 186, 187,193, 194, 196, 198, 205, 331, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці покладення обов'язків у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави - задовольнити .
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, строком на два місяці до 07 грудня 2025 року включно обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави:
- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Буча Київської області, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, крім випадку необхідності виконання покладеного судом обов'язку здати на зберігання до Управління з питань громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4А, каб. 28) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а також крім випадку необхідності виконання покладеного судом обов'язку прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Управління з питань громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4А, каб. 28) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці покладення обов'язків у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні у вчиненні кримінальних проступку та правопорушень, передбачених, відповідно ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263 КК України, строком на два місяці до 07 грудня 2025 року включно обов'язки у зв'язку із продовженням застосуванням запобіжного заходу у виді застави:
- не відлучатися за межі м. Києва, в якому зареєстроване його місце проживання, Київської області, де він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду, крім випадку необхідності виконання покладеного судом обов'язку прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до Управління з питань громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4А, каб. 28) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що кожен зобов'язаний виконувати покладені на нього бов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави; у разі, якщо кожен з них окремо, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду та/або до прокурора без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього ухвалою суду та КПК України процесуальні обов'язки обвинуваченого, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці до 07 грудня 2025 року включно, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, крім необхідності у випадку повітряної тривоги прослідувати до укриття та перебувати в укритті на час повітряної тривоги та/або у випадках необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора у вказаному провадженні та/або виконання покладених судом обов'язків.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,строком на два місяці, тобто до 07 грудня 2025 року включно:
-прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
-не спілкуватися зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, крім випадку необхідності виконання покладеного судом обов'язку прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до Управління з питань громадянства ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4А, каб. 28) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Направити копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1