Провадження № 2/359/2527/2025
Справа № 359/4406/25
19 серпня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Муранової-Лесів І.В..
при секретарі Козачук А.Р.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», про відшкодування шкоди, -
15.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом з проханням: стягнути з відповідача ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 5978 грн.; витрати на проведення оцінки завданих пошкоджень незалежним експертом (оцінювачем) в сумі 4500 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (а.с.2-5).
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 26 лютого 2025 року о 19 год. 42 хв. в м. Бориспіль, по вул. Валерія Гудзя (Лютнева), 18, відповідач ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив наїзд на транспортний засіб Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.
Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2025 року у справі № 359/2448/25 відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП (копія постанови додається).
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної належний позивачу автомобіль отримав механічні ушкодження.
Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА». 04 березня 2025 року позивач звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та подав заяву про страхове відшкодування за подією, що сталась 26 лютого 2025 року з вини водія ОСОБА_3 . З метою надання достовірної оцінки завданих пошкоджень 12 березня 2025 року позивач звернувся до незалежного експерта (оцінювача) ФОП ОСОБА_4 .
Позивач вказує, що відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 16 березня 2025 року № 61/03-25 вартість матеріального збитку та вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу складала 30852 грн. та 27522 грн. відповідно. Вартість оцінки завданих пошкоджень незалежним експертом , яка сплачена позивачем, склала 4500 грн..
Зазначає, що узгоджений розмір страхового відшкодування склав 27522 грн. Вказана сума була виплачена позивачу 03 квітня 2025 року.
Позивач зазначає, що він здійснив відновлення (ремонт) транспортного засобу власними коштами та згідно із Актом прийому-передачі виконання робіт № 1954 від 19 березня 2025 року ТОВ «ОЛІМП МОТОР» були проведені роботи автомобіля пошкодженого автомобіля Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , на загальну вартість 33500 грн., яка була сплачена позивачем у повному обсязі.
З урахуванням викладеного зазначає, що суми страхового відшкодування від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у розмірі 27522 грн. недостатньо для відновлення пошкодженого майна. Вважає, що саме ОСОБА_3 , як особа винна у вчиненні ДТП, має сплатити йому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою, що становить 5978 грн., а також витрати на проведення оцінки пошкоджень незалежним експертом (оцінювачем) в сумі 4500 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору.
26.06.2025 відповідачем ОСОБА_3 до суду подане клопотання, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову та просить відмовити у задоволенні позову (а.а.47-51). Не заперечуючи фактичні обставини справи, відповідач, посилаючись на чинне цивільне законодавство, положення закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та правові висновки Верховного Суду, зазначив, що обов'язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на страховика, а не на відповідача (страхувальника).
Ухвалою судді від 25.04.2025 (а.с.36-37) відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 26.06.2025 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА». А також витребувано у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» копію страхової справи, яка була заведена за страховим випадком - за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 26.02.2025 за участі застрахованого транспортного засобу HONDA Accord державний номерний знак НОМЕР_1 (Поліс №226552752) (а.с.59-61).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, підтвердив викладені в позовній заяві обставини. Додатково зазначив, що у разі присудження на його користь вартості замінених деталей, він може звернутися до СТО та передати відповідачу пошкоджені крило та бампер.
Представник відповідача адвокат Білик Г.І. позов не визнав, зазначив, що ліміт страхової суми, визначеної Полісом, є достатнім для повного відшкодування завданої шкоди.
Представник третьої особи ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» у судове засідання не з'явився. Пояснень по суті позову, а також клопотань від третьої особи не надійшло.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, витребувані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що 26 лютого 2025 року о 19 год. 42 хв. в м. Бориспіль, по вул. Валерія Гудзя (Лютнева), 18, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив наїзд на транспортний засіб Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2025 року у справі №359/2448/25 встановлено, що відповідач ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України,за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.8).
За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 позивач ОСОБА_1 є власником пошкодженого автомобіля марки Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Пунктом 1 ч. 1, ч. 2 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
За змістом ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника автомобіля Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», третя особа у справі, згідно із Полісом №226552752 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з терміном дії з 17.01.2025 по 16.01.2026 (а.с.7,73). Страхова сума за шкоду, завдану майну, становить 250000,00 грн. Розмір франшизи не визначений.
04.03.2025 позивачем ОСОБА_1 подано до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» заяву (повідомлення) про страхове відшкодування (а.с.76), а також 13.03.2025 - заяву про перерахування страхового відшкодування на особистий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» (а.с.77).
04.03.2025 представником ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 та складено Протокол (Акт) огляду транспортного засобу (а.с .87-88).
На замовлення позивача ОСОБА_1 суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 було складно Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №61/03-25 від 16 березня 2025 року (а.с.89-103), який було надано позивачем страховику ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 19.03.2025 (а.с.79).
Відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 16 березня 2025 року № 61/03-25 вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу складає 30852,23 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ становить 27522,23 грн., розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням зносу, зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, на дату настання події 26 лютого 2025 року становить 22935,19 грн. (а.с.89,94).
На підтвердження фактичних витрат на ремонт пошкодженого автомобіля позивачем ПАТ «НАСК «Оранта» також було надано : рахунок-фактуру №1954 від 12.03.2025 ТОВ «ОЛІМП МОТОРС» на загальну суму 37501,90 грн., у тому числі ПДВ - 6250,17 грн. (а.с.78); Акт прийому-передачі виконаних робіт № 1954 від 19.02.2025 на суму 33500,00грн., у тому числі ПДВ 5583,33 грн. (а.с.79- на звороті); фіскальний чек від 19.03.2025 на суму 23500,00 грн. (а.с.30-31,80).
Крім того, 13.03.2025 позивачем перераховано ТОВ «ОЛІМП МОТОРС» 10000,00грн. (а.с.28).
Згідно з наданими позивачем відомостями з його рахунку в АТ «ОЩАДБАНК» 12.03.2025 він перерахував ОСОБА_4 4500,00грн., призначення платежу: оцінка матеріального збитку Хундай Тутсон НОМЕР_2 , замовник ОСОБА_1 (а.с.27).
01.04.2025 ОСОБА_1 як потерпілою особою та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» як страховиком було підписано Узгодження суми відшкодування за страховим випадком за договором ОСЦПВВНТЗ , згідно із яким погоджено розмір страхового відшкодування у сумі 27522,23 грн. (а.с.75)
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування та Страхового акту №ОЦВ-СП-У-25-33-5321/1 від 03.04.2025 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» визначена сума страхового відшкодування склала 27522,23 грн.. Врахована франшиза - 0 грн. (а.с.74).
Ця сума, як визнано позивачем, була йому перерахована третьою особою у повному обсязі, за вирахуванням комісії (50 грн.), а саме у сумі 27472,23 грн. (а.с.32).
Суд звертає увагу, що узгоджуючи суму страхового відшкодування, позивач та залучена до участі у справі третя особа - страховик ПАТ «НАСК «ОРАНТА» визначили її у розмірі вартості матеріального збитку, розрахованого оцінювачем СОП ФОП ОСОБА_4 (27522,23грн.), який фактично дорівнює вартості визначеної оцінювачем вартості відновлювального ремонту (30852,23грн.) з урахуванням зносу запасних частин і втрати товарної вартості за наведеним у Звіті розрахунком: 9657,00+10095,23+11100,00х (1-0,30)+0,00= 27522,23грн. (а.с.15).
Ці обставини, а також розмір матеріальної шкоди, розмір визначеної оцінювачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу сторонами не оспорюються.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Крім того, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України №3720-ІХ від 21.05.2024 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (нова редакція, яка набула чинності 20.06.2024).
Так, в силу вимог ч.1 ст.18 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із:
1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;
2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;
3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.
За змістом ч.ч.2, 3 цієї статті витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:
1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;
2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п'ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов'язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.
Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.
Згідно із вимогами ч.4 ст.27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.
Страховик (МТСБУ) у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.
Страховик (МТСБУ) зобов'язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.
Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.
У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п'ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов'язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.
За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ).
Відповідно до ч.5 ст.27 Закону у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб'єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.
При цьому за змістом ч.6 цієї статті страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу зобов'язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов'язані з оплатою послуг суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.
Так в силу положень ч.4 ст.31 Закону водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов'язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ).
Страховик (МТСБУ) зобов'язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов'язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.
Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.
За вищевстановлених обставин та в силу вимог чинного законодавства, у позивача, як у потерпілої особи не було підстав залучати суб'єкта оціночної діяльності, оскільки огляд пошкодженого транспортного засобу третьою особою було здійснено у визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки.
Суд звертає увагу, що у разі недотримання страховиком таких вимог, відшкодування понесених потерпілою особою витрат на проведення оцінки має здійснюватися саме страховиком.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем самостійно обраний спосіб отримання страхового відшкодування та узгоджено його розмір із страховиком, а саме: не по фактично понесеним витратам на відновлювальний ремонт на рахунок погодженої із страховиком особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, а на власний рахунок в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком і потерпілою особою.
Водночас, та обставина, що позивач узгодив зі страховиком (ПАТ «НАСК «ОРАНТА») меншу суму страхового відшкодування, ніж фактично понесені ним витрати на відновлення пошкодженого транспортного засобу, не може покладати на відповідача обов'язок, відшкодувати такі витрати, які в силу вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мав відшкодувати страховик - ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
А тому, суд дійшов висновку, що в силу вимог ст.1194 ЦК України з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю між розміром розрахованого суб'єктом оціночної діяльності заподіяного матеріального збитку (30852,23 грн.) та розміром виплаченого страхового відшкодування (27522,23 грн.), що становить 3330,00 гривень, а також, що підстави для відшкодування витрат, понесених позивачем на проведення оцінки завданих пошкоджень незалежним експертом (оцінювачем) в сумі 4500 грн. відсутні.
В цьому зв'язку суд враховує, що будь-яких належних і допустимих доказів того, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику пошкодженого транспортного засобу, суб'єктом оціночної діяльності, який було враховано при визначенні розміру страхового відшкодування, було визначено невірно, стороною відповідача надано не було.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 3330 грн., тобто різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Крім того, в силу вимог ст.141 ЦК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у мінімальному обов'язковому визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі 1211,20грн., які є одночасно збитками для позивача, які він неминуче мав понести для відновлення свого порушеного права у судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 3330 гривень (три тисячі триста тридцять гривень) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА», ЄДРПОУ 00034186, адреса місцезнаходження: м.Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, який не отримав повний текст рішення в день його проголошення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 25.08.2025.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів