Справа № 357/15478/25
3/357/6268/25
30 вересня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАД № 857478 від 10 вересня 2025 року та ВАД № 857702 від 10 вересня 2025 року, стосовно: ОСОБА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (далі - протокол),
згідно з протоколом, 10 вересня 2025 року о 17 год 00 хв поблизу будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини в присутності малолітньої дитини, а саме: словесно ображав та вдарив дружину, чим завдав психічної шкоди малолітній дитині, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, відповідно до протоколу, 10 вересня 2025 року о 17 год 00 хв ОСОБА_1 перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного хаарктеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав і принижував, шаправ за волосся та завдав удар по обличчю, а також пошкодив мобільний телефон Iphone НОМЕР_1 , чим завдав шкоди психічному і фізичному здоров'ю постраждалої особи та погіршив матеріальні блага постраждалої особи, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 пояснив, що між ним та дружиною ОСОБА_2 була обопільна сімейна сварка та вони припирились.
В судовому засіданні ОСОБА_2 просила не притягувати до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , оскільки між ними була обопільна сімейна сварка на побутовому ґрунті, вони примирились, та протоколи не відповідають всім дійсним обставинам справи та надала відповідну письмову заяву.
За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно зі ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, -
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, заслухавши ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , дослідивши протокол, надані до нього докази, письмову заяву потерпілої ОСОБА_2 від 30 вересня 2025 року, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя дійшла такого висновку, з огляду на таке.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП може виражатися у формі домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо).
Також, вона обов'язково передбачає наявність реальної або ймовірної шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суддя зазначає, що така шкода може виражатися побоюваннями у постраждалої особи за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, емоційної невпевненості у постраждалого, нездатності захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відтак, під домашнім насильством психологічного характеру належить вважати лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкода. Самі по собі нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою психологічне насильство. Обопільна сварка - не вказує на дії психологічного характеру одного члена сім'ї на іншого.
Обопільна сварка без доказів завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Так, до протоколу долучено лише заява та письмові поясненням ОСОБА_2 , форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10 вересня 2025 року.
Водночас доданими до протоколу доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 вчиняв дії описані у протоколі.
У зв'язку з викладеним, суддя вважає, що постановлені у вину ОСОБА_1 дії, про які зазначено у протоколі, не утворюють складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, … усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суддя закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно із п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя
матеріали справ про адміністративні правопорушення ЄУН 357/15478/25, 3/357/6268/25, ЄУН 357/15481/25, 3/357/6269/25, об'єднати в одну, присвоївши їй ЄУН 357/15478/25, 3/357/6268/25.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА