Справа № 515/1522/25
Провадження № 2-о/515/1896/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
06 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконачий комітет Татарбунарської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 р. матеріали справи передані для розгляду судді Луцюку В.О..
Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі, а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч.1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).
В порушення зазначеної норми заявником не зазначено причини неможливості внесення виправлень до документу та не надано доказів на підтвердження зазначених обставин.
Крім того, до матеріалів заяви не долучено копії розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Татарбунарського району Одеської області, на підставі якого заявниці було видано правовстановлюючий документ.
З урахуванням наведеного, заява підлягає залишенню без руху, з наданням заявниці строку для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів, а саме:
- копії розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Татарбунарського району Одеської області, на підставі якого заявниці було видано правовстановлюючий документ;
- викладення обставин, що свідчать про неможливості внесення виправлень до документу у позасудовому порядку та надання доказів на підтвердження зазначених обставин.
Враховуючи положення ч.3 ст.294 ЦПК України, суд застосовує приписи ч.1 ст.185 ЦПК України, згідно яких, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення заявником недоліків заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 42, 43, 175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 296 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Виконачий комітет Татарбунарської міської ради - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.О. Луцюк