Рішення від 07.10.2025 по справі 515/899/25

Справа № 515/899/25

Провадження № 2/515/1199/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем'янової О.А.,

при секретарі Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі-ТОВ «Укр Кредит Фінанс») через свого представника Коваленко Я.О. звернулося до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1277-6703 від 25.09.2023 року у сумі 15000 грн 00 коп.

Свої вимоги мотивувало тим, що 25 вересня 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачка за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1277-6703, який разом з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідачка попередньо ознайомлена.

Позивач зазначив, що відповідно до умов цього Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 3 000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 21 день, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 3,00 % в день.

Однак, відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та відсотків, а тому станом на 23 травня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 29685 грн 00 коп, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 3000 грн 00 коп та прострочена заборгованість за нарахованими процентами -26685 грн 00 коп. грн 00 коп.

Разом з тим, позивач зазначив, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування по позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткове списання заборгованості позивальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 14685 грн 00 коп у зв'язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 15000 грн 00 коп, з яких прострочена заборгованість за кредитом 3000 грн 00 коп та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 12000 грн 00 коп, а також понесені судові витрати по справі у сумі 2422 грн 40 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2025 року справу передано судді Дем'яновій О.А.

Ухвалою суду від 04 липня 2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просила справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином,

правом на подання відзиву не скористалась, заяву про причини неявки з проханням відкласти розгляд справи суду не надіслала.

Судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відмітками пошти «За закінченням терміну зберігання» та «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.65,66,73,74).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).

Крім того, ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи 11 вересня 2025 року та 11 вересня 2025 року, 30 вересня 2025 року та 07 жовтня 2025 року повідомлена через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.69,72,78).

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_1 не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (credos.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність.

Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і, які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1277-6703.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію".

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно з п 2.2 Договору про відкриття кредитної лінії Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п. 3.1 Договору про відкриття кредитної лінії).

Відповідно до п.3.2 Договору для його укладання, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення на веб-сайті Кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту Кредитодавця та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Пунктом 3.3 Договору про відкриття кредитної лінії визначено, що відповідно до п.3.2. цього Договору Позичальником вперше, відбувається реєстрація Позичальника у ІТС Кредитодавця через веб-сайт Кредитодавця та формується Позичальнику його особистий розділ у ІТС Кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до Особистого Кабінету здійснюється Позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМСповідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний Позичальником відповідно до п.3.2. на веб-сайті Кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації Позичальника в розумінні положень ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Також, згідно з п.3.7 цього Договору після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення цього Договору, Позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надання такої інформації через Особистий кабінет (оферта). Кредитодавець надсилає Позичальнику гіперпосилання для ознайомлення з проектом Договору. Проект Договору, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та включає умови, що пропонуються до укладення Позичальнику, в тому числі щодо процентів за користування Кредитом та строків сплати процентів.

Пунктом 3.9 Договору визначено, що безпосередньо після отримання акцепту від Позичальника, що є укладенням цього Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитодавець накладає на цей Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) цього Договору у формі електронного документа та примірник цього Договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфіковану електронну печатку Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника, вказану ним у порядку, встановленому п.3.2. Договору.

Згідно з п.3.11 Договору сторони узгодили, що Кредитодавець надсилає (повторно надсилає) Позичальнику підписаний Договір у Особистий Кабінет Позичальника та на його електронну адресу budacenkokaterina@gmail.com

Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа (п. 4.6 Договору про відкриття кредитної лінії).

Судом з'ясовано, що на виконання зазначених вимог, позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А9625 для підписання Кредитного договору № 1277-6703 від 25.09.2023 року, а також для підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов вказаного Договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 3 000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період -21 день; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ» (а.с.36-43), паспорт споживчого кредиту (а.с.43-зворот-45) є складовими частинами Кредитного договору та містять інформацію про Кредитодавця, умови кредитування з урахуванням побажань споживача, тип кредиту, суму кредитного ліміту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, відсоткову ставку, комісію за видачу кредиту, порядок повернення кредиту та всі суттєві умови Кредитного договору.

До матеріалів справи також додано Додаток №3 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1277-6703 від 25.09.2023 року, яка містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Договором № 1277-6703 відповідно до Методики Національного банку України, розрахований за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом (а.с.45 зворот-46).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З договору № 1277-6703 від 25.09.2023 року вбачається, що він укладений в електронній формі.

При цьому, у змісті вказаного договору міститься вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, а саме: номер, серія, дата та орган, який видав паспорт, ідентифікаційний номер позичальника, місце реєстрації, особистий номер телефону для отримання СМС оповіщення з одноразовим ідентифікатором, а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому заповнюючи власноручно заяву в особистому кабінеті у суду відсутні сумніви щодо не можливості однозначно ідентифікувати особу позичальника, при цьому негативні наслідки щодо правильності заповнених даних несе позичальник.

Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням ЗУ «Про електронну комерцію» та умовам Договору, з якими боржник ознайомився до прийняття рішення щодо отримання кредиту, що підтверджується акцептуванням умов договору відповідачем.

Згідно з п.4.1 Договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 3000.00 (три тисячі цілих, нуль сотих ) гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 25.09.2023.

Пунктом 4.6 Договору визначено спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

Згідно з пунктом 4.7 Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промоставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.

Пунктом 4.10 Договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промоставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Відповідно до п.4.12 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Надання додаткових грошових коштів Позичальнику у рахунок Кредиту на підставі Додаткової угоди не змінює Строк кредитування. Дата повернення (виплати) Кредиту 20.07.2024 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Подовження Строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою Сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань Позичальника.

Сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів (який є Додатком 3 до Договору) дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду. Позичальник зобов'язаний починаючи із наступного календарного дня сплачувати проценти за користування Кредитом кожного календарного дня Строку кредитування до дати погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування Кредитом у повному обсязі. У випадку погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування Кредитом у повному обсязі в подальшому сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду із урахуванням положень п. 4.8. цього Договору. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник (п. 4.9 Договору).

Згідно з п.5.1 Договору позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.

Наслідки невиконання або неналежного виконання Позичальником обов'язків за Договором зазначені у п.п.8.1-8.7 Договору.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, а Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів (п.6.9 Договору про відкриття кредитної лінії).

Довідкою про перерахування суми кредиту №1277-6703 від 25.09.2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підтверджує видачу коштів ОСОБА_1 у сумі 3000,00 грн. за вказаним кредитним договором через платіжну систему LiqPay, платіж №2370172562 (а.с.32).

АТ КБ «Приват Банк» повідомило Відповідачку про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 року по платежам, зокрема, за договором № 1277-6703 у сумі 3000,00 грн., ID платежу -2370172562 (а.с.33-35).

В подальшому, відповідачка всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом 23.05.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1277-6703 від 25.09.2023 року складає 29685,00 грн, з них: основний борг - 3000,00 грн, залишок відсотків - 26685,00 грн (а.с.27-30).

Між тим, Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за нарахованими відсотками та комісією у загальній сумі 14685,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором.

Тому позивач просить стягнути з відповідачки частину заборгованості, а саме: 3000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 12000,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, що разом становить 15000,00 грн.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка по рахунку відповідача є первинним документом, а тому - належним доказом на підтвердженням факту наявності боргу за договором позики (кредиту). Окрім того, з такої виписки можна достовірно встановити розмір заборгованості за договором позики (кредиту), та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку.

Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.

Такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них обов'язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов таких висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Так, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».

Однак доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме - первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», позивач не надав.

Одна, позивачем до матеріалів справи Виписки про рух коштів у відповідності із вищевказаними вимогами, суду не надано.

Між тим, позивач у позовній заяві також зазначив, що частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

08.03.2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty).

Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Таким чином, оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», тому не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Тому на підтвердження факту видачі кредиту позивач додав до позовної заяви документи, які підтверджують перерахування кредитних коштів, а саме: Довідку про перерахування суми кредиту та Довідку про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 (провадження № 61-18379св21).

Судом також досліджено Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 24-26), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 31), свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 18).

Враховуючи вище викладене та дослідивши всі наявні докази, судом приймається до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, при цьому суд зауважує, що відповідачка у свою чергу не надала до суду заперечень та/або відзиву на позовну заяву, а також не надала належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідачки перед позивачем та підтверджували належне виконання зобов'язань за кредитним договором.

З урахуванням досліджених обставин справи, зокрема щодо неналежного виконання відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача належним чином обґрунтованими.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст .13 ЦПК України).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідачка та її представник з клопотанням про витребування відповідних доказів до суду не зверталися та не скористалися своїм правом надання відзиву на позовну заяву у разі незгоди з її вимогами.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідачка умови укладеного Договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує.

Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачкою договірних зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за нарахованими процентами.

Отже, зібраними по справі доказами доведено, що відповідачка зобов'язання встановлені Договором не виконує, кредит та відсотки за його користування не сплачує, а тому суд взявши до уваги прохання Кредитодавця про стягнення з Позичальника не повної суми заборгованості за Кредитним договором дійшов висновку, про задоволення даної вимоги та стягнути лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 3000 грн 00 коп, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 12000 грн 00 коп, в загальному розмірі 15000 грн 00 коп.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, який сплачено позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст.15,205,207,526,612, 625,626,638-640,642,652,1046,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,89,133,141,263-265,268,273,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 1277-6703 від 25 вересня 2023 року у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 3000 (три тисячі) грн 00 коп, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного судового рішення 07 жовтня 2025 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А.Дем'янова

Попередній документ
130782755
Наступний документ
130782757
Інформація про рішення:
№ рішення: 130782756
№ справи: 515/899/25
Дата рішення: 07.10.2025
Дата публікації: 08.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.10.2025)
Дата надходження: 18.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
29.07.2025 16:00 Татарбунарський районний суд Одеської області
14.08.2025 09:30 Татарбунарський районний суд Одеської області
11.09.2025 09:20 Татарбунарський районний суд Одеської області
30.09.2025 09:25 Татарбунарський районний суд Одеської області
07.10.2025 09:30 Татарбунарський районний суд Одеської області