Справа № 515/1357/25
Провадження № 2/515/1719/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
07 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Олійника К. І.,
за участю секретаря Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (далі - ТОВ «ФК Дебт Коллекшн») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 30.01.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3286510888/226481.
31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» було укладено Договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором №3286510888/226481 від 30.01.2020.
03.06.2021між ТОВ«ФК «Сіті Фінанс Груп'та ТОВ«ФК Дебт Коллекшн» було укладено Договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021,відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» як новий кредитор відступив право вимоги ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» за кредитним договором №3286510888/226481 від 30.01.2020.
ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6 070,60 грн, з яких: 2 000 грн заборгованість за сумою кредиту; 4 070,60 грн заборгованість за відсотками.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» за кредитним договором №3286510888/226481 в розмірі 6070,60 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача та стягнути судові витрати.
Рух справи
04 вересня 2025 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.
09 вересня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» у самій позовній заяві, просило провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи.
ОСОБА_1 не скористалася правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, зокрема й через оголошення на веб-сайті суду.
Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).
Суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.
Суд, зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи.
30.01.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3286510888/226481.
Відповідно до п. 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається строком на 22 днів, тобто до 20.02.2020. Строк дії договору 22 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 675,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Згідно п. 1.4 Договору, для клієнта якому товариство вперше надає кредит, протягом 3 днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01 % на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого клієнта нараховується відповідно до пункту 1.3. договору.
Відповідно до п. 1.5 Договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено Договір факторингу №1-31/05/21.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року, укладеного між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», до ТОВ ФК «Сіті Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3286510888/226481.
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» укладено Договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №1-31/05/21, укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп»» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», до ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3286510888/226481.
ТОВ «ФК Дебт Колекшн» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3286510888/226481 від 30.01.2020.
Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконала, не сплачувала в повній мірі кошти на погашення тіла кредиту і відсотки за користування кредитом згідно кредитного договору.
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Встановлено, що ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021 від 03.06.2021 року.
Виписка з особового рахунку за кредитним договором надана суду позивачем, є належним та допустимим доказом лише стосовно заборгованості відповідача за неповерненою сумою кредиту у розмірі 2 000 грн, однак, щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 4 070,60 грн, дана виписка не може вважатися належним доказом заборгованості відповідача в такій сумі.
Зі змісту кредитного договору №3286510888/226481 від 30.01.2020 та Додатку №1 до нього вбачається, що сторони погодили строк дії кредиту протягом 22 днів та нарахування відсотків на залишок суми кредиту протягом 22 днів.
Тобто, відсотки на залишок суми кредиту позивачем мали нараховуватися протягом 22 днів, починаючи з 30.01.2020 і до 20.02.2020.
Разом з тим, позивачем відповідно до виписки з особового рахунку відсотки були нараховані в сумі 4 070,60 грн, порядку нарахування відсотків та строку протягом якого нараховувались відсотки, позивачем не надано, при цьому, згідно Графіку розрахунків до кредитного договору вбачається, що сума нарахованих процентів за 22 днів користування кредитом становить 703,60 грн.
За вкуазаних обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №3286510888/226481 від 30.01.2020 року в частині боргу за неповерненою сумою кредиту в розмірі 2 000 грн, однак розмір заборгованості за відсотками у розмірі 4 070,60 грн позивачем в повній мірі не доведено, тому в цій частині, стягненню підлягає заборгованість відповідача за відсотками у розмірі 703,60 грн.
Пунктом 1.2 кредитного договору було передбачено, що строк кредиту складає 22 днів.
Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що товариство вперше надає креди, протягом 3 днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01 % на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого клієнта нараховується відповідно до пункту 1.3. договору.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що процентна ставка становить 1,85 % на добу.
Відтак, відповідно до розрахунків зроблених судом, згідно умов кредитного договору, розмір боргу відповідача за відсотками за 3 днів користування кредитом становить 0,60 грн (3х (2000 х 0,01/100)=0,60), а за останні 19 днів користування кредитом становить 703 грн (19х (2000 х 1,85/100)= 703), а разом - 703, 60 грн.
Позивачем не доведено, що відповідач ініціював продовження строку користування кредитом, ініціював зміну дати погашення кредиту, не доведено факту продовження строк кредиту понад строк, вказаний в п. 1.2 Договору.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постановах від 05 березня 2023 року у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Верховний Суд виснував, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом позовної заяви та розрахунку боргу позивач ставить вимогу про стягнення процентів за правомірне користування кредитом, однак вимог про стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК не заявлено.
Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.
Умовами договору №3286510888/226481 від 30.01.2020 та Додатку №1 визначено, що кредит надається на 22 дні, дата останнього платежу по кредиту - 20.02.2020року.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку як кредитодавцю, так і фактору не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Висновки за результатами розгляду справи
Враховуючи, що боржник, отримавши кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов'язання.
За вказаних обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3286510888/226481 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 703,6 грн, що складається із 2 000 грн - основної суми заборгованості, 703,60 грн - заборгованості за відсотками.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю.
Щодо судових витрат
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» (44,53%), то із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 1 078,69 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.
Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі
Позивач стверджує про наявність понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.
На підтвердження таких витрат позивачем надані до суду: копія договору від 11.07.2025 № 11/07/2025, укладеного між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В.; акт про отримання правової допомоги від 01.10.2025 р; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 72, виданого 18.07.2019 рішенням ради адвокатів київської області на ім'я Пархомчук С. В.; платіжно інструкіцією № 9562 від 01.10.2025 р на суму 10 500 грн.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
У постановах Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 444/2445/19, від 12 травня 2021 року у справі № 235/4969/19 зроблено висновок про те, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, що нівелює необхідність подання детального опису та свідчить про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21 викладено правову позицію про те, що належними і допустимими доказами на підтвердження того, які роботи та послуги були надані адвокатом, може слугувати акт прийому-передачі послуг, а неврахування його як доказу та вимога суду щодо надання учасником справи детального опису виконаних робіт свідчить про прояв судом надмірного формалізму.
Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суду кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено на 44,53 % (пропорційність), а також характер виконаної роботи, суд вважає, що у цій справі вимога позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 10 500,00 грн не повністю відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатським об'єднанням робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
Враховуючи наведене, суд вважає, за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» 4 675,65грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції.
Керуючись статями 526, 530, 536, 1048, 1054 ЦК України, статями 2, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 3286510888/226481 від 30 січня 2020 року у розмірі 2 703,6 (дві тисячі сімсот три грн 60 коп), яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 000 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 703,60 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 078,69 грн (одна тисяча сімдесят вісім грн 69 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» 4 675,65грн (чотири тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 65 коп) витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: 01042, вул.Саперне поле, 12, інше, не житлове приміщення 1008, м. Київ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя К. І. Олійник