Номер провадження: 11-сс/813/722/25
Справа № 496/1486/25 1-кс/496/498/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 18.03.2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025164250000061 від 16.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було частково задоволено клопотання начальника сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та накладено арешт на виявлені та вилучені під чає огляду місця події речові докази, який проведено 15.03.2025 року в період часу з 18 годин 10 хвилин по 18 годину 27 хвилин, за участю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на узбережжі річки Глибокий Турунчук на території Нижньодністровського національного парку, Маяківської ОТГ, Одеського району. Одеської області, за координатами 46.3584270-30.2340960, а саме:
-живі водні біоресурси риба - короп (сазан) 5 одиниць;
-одне металеве рибацьке приладдя з трійним гачком для вилову риби - драч;
-вудка синього кольору «Lasuna» з катушкою на лісці якою встановлений драч, із застосуванням заборони відчуження, користування, розпорядження.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Повернуто власнику металевий човен, моделі «Южанка», державний номерний знак НОМЕР_1 із двигуном «Ямаха» 40 кінських сил №0575-17.
Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, прокурор Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою в частині відмови клопотання про арешт майна, посилаючись на те, що слідчий суддя не приділив уваги тому, що металевий човен, моделі «Южанка», державний номерний знак НОМЕР_1 із двигуном «Ямаха» 40 кінських сил №0575-17 є речовими доказами по справі та підлягає спеціальній конфіскації, а повернення вказаного майна не сприятиме виконанню завдань арешту майна, а саме запобіганню його приховування, пошкодження, псування та/або знищення.
На підставі цього просить змінити ухвалу слідчого судді в частині відмови накладення арешту на металевий човен, моделі «Южанка», державний номерний знак НОМЕР_1 із двигуном «Ямаха» 40 кінських сил №0575-17 та Накласти арешт на вказане тимчасове вилучене майно із забороною відчуження, користування та розпорядження.
Позиції учасників апеляційного провадження
Учасники провадження в судове засідання апеляційного суду не з'явились, незважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Апеляційний розгляд справи проведений за відсутності представника Біляївської окружної прокуратури Одеської області, якийтричі сповіщався про місце та час апеляційного розгляду, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.
Також судовий розгляд проведений за відсутності власника майна ОСОБА_8 , який не з'явився в судове засідання, причини неявки апеляційному суду не повідомив.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи викладене, апеляційний суд, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, продовжив апеляційний розгляд за відсутності прокурора та представника власника майна.
Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за відсутності учасників провадження та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до приписів ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 170 КПК України, передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно матеріалів судової справи, 15.03.2025 року до ЧЧ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області зі спец-лінії 102 надійшло повідомлення від співробітників сектору водної поліції ВРПП ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області про те, що сумісно з ОРВ 23 ЗМО та ПОРВ під час відпрацювання території оперативного обслуговування 15.03.2025 близько 16 год. 40 хв. на узбережжі річки ОСОБА_9 на території Нижньодністровського національного парку, Маяківської ОТГ, Одеського району, Одеської області встановлено громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який за допомогою човна Южанка д.н.з., НОМЕР_1 та спінінгу спорядженого забороненим знаряддям лову «ДРАЧ» здійснив незаконний вилов риби, сазан - 5 шт.
В подальшому, на підставі вищевказаного повідомлення про скоєне кримінальне правопорушення слідчим СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_10 15.03.2025 в період часу з 18 години 10 хвилин по 18 годину 27 хвилину, за участю гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено огляд місця події на узбережжі річки Глибокий Турунчук на території Нижньодністровського національного парку, Маяківської ОТГ, Одеського району, Одеської області, за координатами 46.3584270-30.2340960, в ході якого виявлено та в подальшому вилучено: живі водні біоресурси риба - короп (сазан) 5 одиниць; металевий човен, моделі «Южанка» д.н.з., НОМЕР_1 із двигуном «Ямаха» 40 кінських сил №0575-17; одне металеве рибацьке приладдя з трійним гачком для вилову риби - драч, вудка синього кольору «Lasuna» з катушкою на лестці якого встановлений драч. Вказані вище речовини вилучені та передані на відповідальне зберігання до «ПП ЛТД-КЛЕСТ».
Згідно постанови начальника сектору дізнання про визнання предметів як речових доказів, живі водні біоресурси риба - короп (сазан) 5 одиниць; металевий човен, моделі «Южанка» д.н.з., НОМЕР_1 із двигуном «Ямаха» 40 кінських сил №0575-17; одне металеве рибацьке приладдя з трійним гачком для вилову риби - драч, вудка синього кольору «Lasuna» з катушкою на лестці якого встановлений драч - визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні № 12025164250000061 від 16.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Дослідивши та проаналізувавши клопотання з наданими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість підстав для накладення арешту на майно, яке 15.03.2025 року виявлено та вилучено на узбережжі річки ОСОБА_9 на території Нижньодністровського національного парку, Маяківської ОТГ, Одеського району, Одеської області, за координатами 46.3584270-30.2340960, а саме на:
- живі водні біоресурси риба - короп (сазан) 5 одиниць;
- одне металеве рибацьке приладдя з трійним гачком для вилову риби - драч;
- вудка синього кольору «Lasuna» з катушкою на лісці якою встановлений драч.
Слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку, що в цій частині клопотання відповідає вимогам ст. 98 КПК України, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, тому підлягає задоволенню. Крім того, враховуючи ту обставину, що вилучене майно має бути досліджено експертом, для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.
Апеляційний суд враховує, що учасники кримінального провадження ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на вилучене майно не оскаржують, тому в цій частині вона не перевіряється.
Разом з тим, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд приходить до висновку, що вони є необґрунтованими, адже суперечать фактичним обставинам справи, з огляду на таке.
Так, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.03.2025 року (а.с. 4) вбачається, що 16.03.2025 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12025164250000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, в якому міститься посилання на те, що в діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Як було зазначено вище, положеннями статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Мотивуючи своє клопотання слідчий зазначив, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище вказаного факту, а також наявністю достатніх підстав вважати, що вилучені речі та речовини зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є предметами злочину, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор окремою підставою арешту майна вказав на те, що човен з двигуном підлягають спеціальній конфіскації.
Водночас, з дослідження матеріалів судової справи вбачається, що з моменту реєстрації кримінального провадження № 12025164250000061 16.03.2025 року була встановлена особа, яка можливо причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та в якої таке майно було вилучено, проте на час апеляційного розгляду прокурор не повідомив жодні відомості про рух справи, а також статус власника майна ОСОБА_8 у провадженні, у зв'язку з чимпосилання прокурора про можливу спеціальну конфіскацію майна є безпідставними.
Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового розслідування, підстави вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами злочину, відсутні.
Однак така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у посиланні на те, що існують безспірні підстави та підозри що вилучене майно є доказом злочину, було предметом кримінально протиправних дій, зберігає на собі інформацію, що має важливе доказове значення, містить відомості які можуть бути використані як докази факту та обставин що встановлюються під час кримінального провадження нічим не підтверджена та може свідчити про те, що стороною обвинувачення вживалися хоча б якісь додаткові процесуальні дії для підтвердження доказового значення вилученого майна.
Відповідно до приписів ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Отже, як видно зі змісту клопотання слідчого, він належним чином не мотивував своє клопотання в частині необхідності арешту металевого човну моделі «Южанка» д.н.з., НОМЕР_1 із двигуном «Ямаха», який був вилучений у гр. ОСОБА_8 та не навів докази, які його підтверджують.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та вважає а судове рішення - законним та справедливим, тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу прокурора Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 18.03.2025 року про часткове задоволення клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025164250000061 від 16.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4