Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5981/24
Провадження №: 2/332/467/25
26 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання - Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської об'єднаної територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Рощупкіна Сергія Вікторовича звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Спадкоємцями за законом після померлого є Позивачка та її рідний брат ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося майно земельна ділянка площею 5,6845 га, кадастровий номер 22321855300:03:005:0013, розташованої на території ДП № 28; п. 480, Залізничної селищної ради Гуляйпільського району Запорізької області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 130338, виданого Гуляйпільською районною державною адміністрацією 28.04.2006.
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. В цілях своєї безпеки, вона вимушена була з виїхати за кордон. Перебуваючи у Польській Республіці, ОСОБА_1 була об'єктивно позбавлена можливості вирішувати свої спадкові права. Повернувшись 13.07.2024 до України ОСОБА_1 , у місті Чернівці звернулась до нотаріуса за консультацією щодо можливості подання заяви про прийняття спадщини. Нотаріусом Позивачу повідомлено, що нею пропущено строк для прийняття спадщини та запропоновано звернутись до суду за продовженням строку на прийняття спадщини.
Позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки повернулася до України лише у липні 2024 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2024 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.05.2025 було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явились, від представника позивача адвоката Рощупкіна С.В. через електронну пошту суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Від представника Гуляйпільської міської об'єднаної територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради через електронний суд надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 через канцелярію суду надав заяву у якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки він не має наміру приймати спадщину яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 .
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а в силу ч. 3 ст. 211 цього Кодексу особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане 21.02.2022 Гуляйпільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), серія НОМЕР_1 ( а.с. 9).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 5,6845 га, кадастровий номер 22321855300:03:005:0013, розташованої на території ДП № 28; п. 480, Залізничної селищної ради Гуляйпільського району Запорізької області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 130338, виданого Гуляйпільською районною державною адміністрацією 28.04.2006 (а.с.10).
Позивач є дочкою ОСОБА_3 . Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 7).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище на - « ОСОБА_7 » (а.с.8).
Крім ОСОБА_1 також є інший спадкоємець - син спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зазначено у позовній заяві, а також підтверджується копією довідки про наявність спадкової справи Приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташової Тамари Михайлівни від 21.04.2022 (а.с.84).
Згідно довідки Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про надання інформації щодо місця реєстрації особи від 08.04.2025 № 0890/02-17, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10.02.1998 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де разом з ним на день смерті не значаться зареєстрованими громадяни (а.с.82).
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи наведені приписи, граничним строком для подання заяви про прийняття спадщини було 18.08.2022 року, або ж у відповідності до норм вищезазначеної постанови КМ України від 28.02.2022 року, до 18.12.2022 року.
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, вона вимушена була виїхати за межі України, тому була об'єктивно позбавлена можливості вирішувати свої спадкові права.
Факт виїзду ОСОБА_1 за межі України та перебування на території Республіки Польща підтверджується документом «Pessel» виданим 22.03.2022, а також відміткою у закордонному паспорті позивачки № НОМЕР_2 про виїзд до України через населений пункт Медика 13.07.2024 (а.с.11,12).
Постановою № 383/02-31 від 21.04.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії Приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Тамарою Михайлівною, було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_3 , у зв'язку із тим, що не встановлено факт прийняття спадщини у встановлений законом спосіб ( а.с. 83).
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає її вимушений виїзд за кордон зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. (був виключений постановою КМУ від 9 травня 2023 р. № 469).
Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Отже, виходячи із вказаної правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов'язковими для застосування, позивач, звернувшись 21.04.2025 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропустила шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини, з поважних причин і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Введення воєнного стану на території України та тривале перебування позивача поза межами України, слід розцінювати як об'єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність цих обставин свідчить про те, що у неї були поважні причини, пов'язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської об'єднаної територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.І. Ретинська