Номер провадження: 33/813/252/25
Номер справи місцевого суду: 522/13576/24
Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.
Доповідач Копіца О. В.
02.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., захисника Колесник О.В., представників потерпілих Бедексєєвої В.Л., Румянцева О.Г. та Криворучко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, заяву представника потерпілого Криворучко Л.В. про відвід секретарю судового засідання Ровенко А.С. від розгляду справи за апеляційними скаргами захисника Колесника О.В., представників потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024, якою стосовно ОСОБА_3 , було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення
установив:
Зазначеною постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Не погодившись із постановою суду, захисник Колесник О.В., в інтересах ОСОБА_3 , представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат Румянцев О.Г. та представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат Бедексєєва В.Л. звернулись до суду з апеляційними скаргами та просили скасувати зазначене судове рішення та постановити нове.
20.03.2025 постановою Одеського апеляційного суду задоволене клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Румянцева О.Г. та призначена в справі комплексна судова комп'ютерно-технічна та автотехнічна експертиза.
Згодом, 27.06.2025 за допомогою підсистеми Електронний суд до апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Криворучко Л.В. про вступ до участі в справі, як представника потерпілого Сауляка М.П.
У подальшому, 15.08.2025 матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 повернулись до апеляційного суду разом з висновком експертів № 1855-34-25 від 07.08.2025.
В судовому засіданні апеляційного суду 02.10.2025 представник потерпілого Криворучко Л.В. заявила клопотання про відвід секретарю судового засідання Ровенко А.С. з підстав невручення їй пам'ятки про права та обов'язки, особи, яка бере участь в справі та не повідомлення суду про всі заяви, які надійшли в справі.
Представник потерпілого Криворучко Л.В. просила задовольнити заяву про відвід, водночас захисник Колесник О.В., представники потерпілих Румянцев О.Г. та Бедексєєва В.Л. залишили вирішення питання про відвід секретаря судового засідання на розсуд суду.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши позиції учасників апеляційного провадження, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
За приписами ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають можливість для учасників судового розгляду заявити відвід секретарю судового засідання та, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.
За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Рада суддів України п. 4 рішення № 34 від 08.06.2017 роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Представник потерпілого Криворучко Л.В. у своїй усній заяві про відвід секретаря судового засідання послалася на необхідність застосування аналогії закону при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП з КПК України. При цьому, представник Криворучко Л.В. наполегливо цитувала висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 08.06.2022 в справі №2-591/11, предметом перегляду якої були судові рішення попередніх інстанції в цивільній справі щодо визначення частки майна боржника в майні, що є спільною сумісною власністю.
Так, Велика Палата Верховного в зазначеній постанові висловила правову позицію, відповідно до якої інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Однак, у вказаній справі ВП ВС не висловлювалась щодо застосування аналогії при розгляді справ про адміністративні правопорушення.
Разом із тим, відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (постанова ККС у складі ВС від 16.02.2021 в справі № 263/10894/20).
Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 11.10.2011 №10-рп/2011(2) зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках необхідно застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права - кримінального процесуального законодавства.
Тобто, з вище наведеного вбачається, що застосування аналогії можливе на переконання суду в тому випадку, коли певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить.
Діючі норми КУпАП не регулюють процедуру заявлення відводу секретарю судового засідання та розгляд такої заяви, натомість норми КПК України передбачають підстави, з яких може бути заявлено відвід секретарю судового засідання. А тому, на переконання апеляційного суду, з метою дотримання прав учасників процесу, в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та застосувати норми КПК України при розгляді заяви представника Криворучко Л.С. про відвід секретарю судового засідання.
Так, за ч. 1 ст. 79 КПК України спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими ч. 1 ст. 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, представника персоналу органу пробації, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Водночас, згідно із ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, заявляючи відвід, особа повинна належним чином обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на існування відповідних підстав, визначених законом, в тому числі надати докази за наявності та необхідності. Якщо відвід не вмотивований, суд відмовляє у його задоволенні.
Як було вище зазначено, підставами для заявленого відводу стали: невручення секретарем судового засідання представнику потерпілого Криворучко Л.В. пам'ятки про права та обов'язки, особи, яка бере участь в справі та не повідомлення суду про всі заяви, які надійшли в справі.
Разом з тим, на переконання апеляційного суду вказані обставини не є підставами для відводусекретарю судового засідання, визначеними законом.
При цьому, заявлений представником потерпілого ОСОБА_6 відвід не містить обґрунтованих посилань на обставини, передбачені приписами ч. 1 ст. 77 КПК України, в тому числі, які викликали сумніви в неупередженості секретаря судового засідання Ровенко А.С.
Одночасно, апеляційний суд зауважує, що глава 22 КУпАП чітко регламентує процес розгляду справ про адміністративне правопорушення: місце, строки розгляду справи, повідомлення осіб, які беруть участь в розгляді справи, підготовку до розгляду справи, а також, власне, порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та ін.
Так, за приписами ст. 279 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Тобто, з врахуванням специфіки адміністративно-деліктної галузі права, законодавець чітко визначив, що головуючий під час розгляду справи роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Вручення будь-яких пам'яток про права та обов'язки учасників справи положення КУпАП в діючій редакції не передбачають.
Вручення пам'ятки про права та обов'язки особам, які беруть участь у розгляді справи, в межах кримінального процесу зумовлене специфікою відповідної галузі права, особливостями кримінального процесу, суворою формалізованістю процедур з огляду на суворість можливого покарання тощо. Відтак, неможливо ототожнювати адміністративно-деліктну та кримінальну галузі права та, відповідно, здійснювати процедури за однаковими правилами.
Застосування аналогії закону при вирішенні не врегульованого КУпАП питання не означає, що в подальшому чи в цілому процес має здійснюватися за правилами КПК України, з яким була застосована аналогія. Зворотне призвело б до нехтування встановленими правилами КУпАП. Діючим законодавством не передбачено прямого застосування положень КПК України при розгляді справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на чому голослівно наполягала представник потерпілого Криворучко Л.В.
Апеляційний суд зауважує на тому, що участь в справі професійного представника (адвоката), який повинен мати відповідний рівень підготовки, пройшов процедуру відбору та отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, презюмує його обізнаність з правами та обов'язками в процесі, в тому числі при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Більш того, в процесі апеляційного розгляду, головуючим по справі особисто представнику потерпілого Криворучко Л.В. було роз'яснені права представника потерпілого визначені в ст. 270 КУПАП.
Статтею 294 КУпАП визначений порядок перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення судом апеляційної інстанції. При цьому, в зазначеній нормі закону не визначений порядок проведення судового засідання суддею апеляційного суду при розгляді апеляційної скарги на постанову суду 1-ої інстанції тому, на переконання апеляційного суду, необхідно керуватися приписами ст. 279 КУпАП.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що діючим КУпАП не передбачена участь секретаря судового засідання при розгляді справи про адміністративне правопорушення як в суді 1-ої так і апеляційної інстанції.
Водночас, на виконання приписів ст. 129 Конституції України, а саме засад судочинства щодо фіксації судового процесу технічними засобами та забезпечення участі учасників апеляційного провадження в режимі відеоконференції, апеляційний суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення за участі секретаря судового засідання з фіксацією судового засідання технічними засобами, про що повідомляє учасників апеляційного провадження.
Щодо посилань представника потерпілого Криворучко Л.В., як на підставу для відводу не повідомлення секретарем судового засідання Ровенко А.С. апеляційному суду про наявність нових заяв та клопотань, які надійшли в справі, апеляційний суд звертає увагу на тому, що секретар Ровенко А.С. встигла лише оголосити про те, хто з учасників апеляційного провадження по вказаній справі з'явився до суду, після чого було заявлено їй відвід.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Отже, за диспозицією вказаної норми, особа, якій заявили відвід, може надати пояснення лише за наявності відповідного бажання. Тобто, вказана стаття не містить імперативної вказівки щодо обов'язкового заслуховування особи, щодо якої розглядається заява про відвід. За обставинами даної справи секретар судового засідання Ровенко А.С., якій заявили відвід, не висловила бажання надати пояснення.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що заява представника потерпілого Криворучко Л.В. про відвід секретаря судового засідання Ровенко А.С. задоволенню не підлягає, оскільки не містить належним чином обґрунтованих підстав для відводу секретаря.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 245, 294 КУпАП, ст.ст. 75, 77, 80, 81 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА_4 - Криворучко Л.С. про відвід секретарю судового засідання Ровенко А.С. при розгляді апеляційних скарг захисника Колесника О.В., представників потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024, якою стосовно ОСОБА_3 , було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца