Номер провадження: 22-з/813/423/25
Справа № 509/2406/22
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Назарова М. В.
03.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: суддів Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Компанійця Миколи Миколайовича про забезпечення позову у справі
за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в особі свого представника Мастістого Іллі Андрійовича
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
У липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що 13 травня 2015 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі, був укладений нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., договір позики № б/н, згідно з умовами якого відповідач отримав у борг грошові кошти в розмірі 136000 дол. США, які зобов'язався повернути в строк до 30 квітня 2016 року згідно з вказаним у договорі графіком платежів.
В подальшому 10 вересня 2015 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору від 13 травня 2015 року, якою пункти 1, 2, 6, 8 договору позики викладено у новій редакції та зазначено, що ОСОБА_1 позичила, а ОСОБА_2 взяв у борг грошову суму у розмірі 4006800 грн, що в еквіваленті складає 185000 дол. США по курсу продажу долара США, встановленому станом на 10.09.2015 року (100 доларів США - 2160 грн) без нарахування відсотків, та зобов'язується повернути її до 30 квітня 2016 року згідно з графіком, вказаним у Додатковій угоді.
Відповідач ОСОБА_2 у визначений договором строк борг повернув частково в розмірі 64000 дол. США, заборгованість за договором позики на день подання позову складає 175500 доларів США. При цьому вказує, що відповідно до умов п. 9 договору внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань він зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 12 % від суми вказаної у п. 1 цього договору за перший місяць прострочення та 3,5 % щомісячно за кожен наступний місяць, а в разі порушення строку повернення останнього платежу на один день та більше, сума цього платежу збільшується на 10 % і належить до сплати з врахуванням цього збільшення.
Вважає, що оскільки відповідач графіку платежів не дотримувався, строк виконання зобов'язань сплив, фактично останній платіж - це розмір неповерненої заборгованості у розмірі 175500 доларів США, тому сума останнього платежу збільшується на 10% та складає 193050 доларів США.
У зв'язку із чим вказує, що з відповідача ОСОБА_2 за договором позики від 13 травня 2015 року підлягає стягненню 283 572,45 доларів США, що складається із заборгованості у розмірі 175500 доларів США, штрафу у розмірі 74 335,40 доларів США, 10 % від суми останнього платежу 17550 доларів США та 3 % річних за прострочення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 16187,05 доларів США.
Крім того зазначає, що 01 грудня 2021 року між нею (позивачкою) та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір позики, згідно умов якого відповідачка отримала у борг грошові кошти в розмірі 300000 дол. США, які зобов'язалась повернути до 31 грудня 2021 року. Цього ж дня між нею (позивачкою) та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір позики, згідно умов якого відповідачка отримала у борг грошові кошти в розмірі 262226 дол. США, які зобов'язалась повернути до 31 грудня 2021 року. Однак, у встановлений договорами строку відповідачка свої зобов'язання не виконала.
Заборгованість за договором позики на день подання позову складає 300000 доларів США.
Відповідно до умов п. 9 договору внаслідок неналежного виконання боржником зобов'язань вона зобов'язана сплатити штраф у розмірі 12 % від суми, вказаної у п. 1 цього договору, за перший місяць прострочення та 3,5 % щомісячно за кожен наступний місяць.
У зв'язку із чим вказує, що з відповідачки ОСОБА_3 підлягає стягненню:
за договором позики від 01 грудня 2021 року 392578,36 доларів США, що складається із заборгованості у розмірі 300000 доларів США, штрафу у розмірі 88140 доларів США, 3 % за прострочення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 4438,36 доларів США;
за договором позики від 01 грудня 2021 року 337902,99 доларів США, що складається із заборгованості у розмірі 262226,00 доларів США, штрафу у розмірі 71797,48 доларів США, 3 % за прострочення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 3879,51 доларів США (т. 1, а.с. 1-17).
В процесі розгляду справи позивачка уточнила розмір позовних вимог, подавши до суду заяву щодо перерахунку сум, що підлягають стягненню, в якій вказала, що за договором позики від 13 травня 2015 року до стягнення підлягає грошова сума у розмірі 189 869,54 доларів США, що складається з заборгованості у розмірі 175 500,00 доларів США, 3 % річних у розмірі 14369,54 доларів США; за договором позики від 01 грудня 2021 року на суму 300 000 доларів США до стягнення підлягає грошова сума у розмірі 301 331,51 доларів США, яка складається з заборгованості у розмірі 300000,00 доларів США, 3 % річних у розмірі 1331,51 доларів США; за договором позики від 01 грудня 2021 року на суму 262 226,00 доларів США до стягнення підлягає грошова сума у розмірі 2630389,85 доларів США, що складається з заборгованості у розмірі 262 226,00 доларів США, 3 % річних у розмірі 1163,85 доларів США, а тому просила стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошову суму у гривні, що еквівалентно 754 590,90 доларів США згідно курсу продажу долара США, встановленому на Міжбанківському валютному ринку станом на день прийняття рішення суду (т. 1 а.с. 163-164).
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики б/н від 13 травня 2015 року та додаткової угоди № 1 від 10 вересня 2015 року в розмірі 135097,27 доларів США, судовий збір в розмірі 6202,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договорами позики б/н від 01 грудня 2021 року в розмірі 692027,87 доларів США, судовий збір в розмірі 6202,50 грн.
В іншій частині позову відмовлено (т. 1, а.с. 201-204).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, та просить позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити частково, а саме: в частині стягнення боргу за договором позики від 01 грудня 2021року у розмірі 300 000 доларів США. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - відмовити (т. 1, а.с. 207-221).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_5 вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, та просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2023року в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики б/н від 13.05.2015, додаткової угоди №1 від 10.09.2015, штрафу та 3% річних у повному обсязі (т. 2, а.с. 1-11).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 31-32).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року розгляд справи за апеляційними скаргами призначено на 07 травня 2024 року о 12-й год (т. 2, а.с. 36).
Розгляд справи відкладено останній раз на 11 листопада 2025 року о 16-45 год.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Компанійця Миколи Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
Накладено арешт на усе рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на відкритих банківських рахунках ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в межах ціни позову 754590,90 доларів США, в тому числі на:
земельну ділянку площею 3,6786 га, кадастровий номер: 5122583900:01:003:0296;
земельну ділянку площею 8,4301 га, кадастровий номер: 5120885100:01:003:0230;
земельну ділянку площею 7,0887 га, кадастровий номер: 5120885100:01:003:0229;
земельну ділянку площею 6,8299 га, кадастровий номер: 5125085600:01:001:0029;
земельну ділянку площею 0,0558 га, кадастровий номер: 5123755800:02:005:0924;
земельну ділянку площею 0,044 га, кадастровий номер: 5123755800:02:005:0925;
земельну ділянку площею 3,074 га, кадастровий номер: 5122583900:01:002:0040 за адресою: Одеська обл., Кодимський р., с/рада. Петрівська;
земельну ділянку площею 1,6799 га, кадастровий номер: 5122581200:01:002:0830, за адресою: Одеська обл., Кодимський р., с. Будеї;
земельну ділянку площею 1,6802 га, кадастровий номер: 5122581200:01:002:0829, за адресою: Одеська обл., Кодимський р., с/рада. Будеївська;
квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 11410021;
195/10000 частки пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 11193780;
111/10000 частки пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 11193780;
ЗАЗ LANOS 2013 року випуску.
Накладено арешт на усе рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на відкритих банківських рахунках ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в межах ціни позову 754590,90 доларів США, в тому числі на: транспортний засіб КМЗ ДНЕПР МТ 2000 року випуску (т. 2, а.с. 131-136).
03 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 в особі свого представника Компанійця М.М. надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник із посиланням на вимоги ст. 149, 150 ЦПК України, просить додатково забезпечити позов шляхом заборони (зупинення) проведення електронних торгів (аукціонів) щодо майна ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема, але не виключно щодо:
- земельної ділянки, кадастровий номер: 5120885100:01:003:0230, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Миколаївка (за межами населеного пункту), площею 8,4301 га;
- земельної ділянки, кадастровий номер: 5123755800:02:005:0551, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га.
Заява обґрунтована тим, що після постановлення ухвали Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на відкритих банківських рахунках ОСОБА_3 в межах ціни позову 754590,90 дол. США, з метою виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Крецула В.А., яким накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 .
Водночас, ОСОБА_1 з сайту https://prozorro.sale дізналася про здійснення продажу майна, на яке ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року накладено арешт, а саме:
- земельної ділянки, кадастровий номер: 5120885100:01:003:0230, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Миколаївка (за межами населеного пункту), площею 8,4301 га;
- земельної ділянки, кадастровий номер: 5123755800:02:005:0551, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га.
З цього приводу, заявник наголошує на тому, що реалізація вказаних земельних ділянок здійснюється не в інтересах скаржниці ОСОБА_1 , а всупереч її правам та інтересам. Заявник вважає, що проведення аукціону щодо арештованих судовим рішенням земельних ділянок нівелює закріплений Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами принцип обов'язковості судового рішення та порушує права скаржниці ОСОБА_1 .
Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявниці, може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача. Заявник вважає, що захід забезпечення позову у вигляді заборони (зупинення) проведення електронних торгів (аукціонів) щодо майна ОСОБА_3 є необхідним для забезпечення дієвості судового рішення, а саме ухвали Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року, що набрало законної сили та є обов'язковим для виконання, а також співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Щодо зустрічного забезпечення позову, заявник вважає, що забезпечення позову шляхом заборони (зупинення) електронних торгів щодо майна ОСОБА_3 не може нанести збитків відповідачам, підстави для обов'язкового застосування судом зустрічного забезпечення відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України відсутні.
Заперечення на заяву про забезпечення позову до апеляційного суду не надходили.
Згідно з інформацією в Автоматизованій системі документообігу суду (АСДС Д-3) сторона відповідачів є користувачем підсистеми Електронний суд.
Згідно частин 1, 7 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (п. 2, 4, 5 вказаної норми).
Отже, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23.
За обставинами даної справи спір між сторонами виник з приводу стягнення боргу за договорами позики у розмірі 754590,90 доларів США, отже, предметом спору є грошові кошти.
Як вже зазначалося вище, ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Компанійця Миколи Миколайовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено та накладено арешт на усе рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на відкритих банківських рахунках відповідачів, зокрема певне нерухоме та рухоме майно відповідачів.
Апеляційним судом було враховано наявність спору між сторонами; ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивачки, який може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі; співмірність обраного позивачкою виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами.
Підставою подання заяви про забезпечення позову у цій справі заявницею щодо арешту майна відповідачів належно обґрунтовані необхідністю забезпечення їй можливості ефективного захисту та поновлення порушеного права з огляду на наявну у відповідачів реальну можливість під час розгляду справи розпорядитись нерухомим та рухомим майном, у тому разі і земельною ділянкою площею 8,4301 га, кадастровий номер: 5120885100:01:003:0230, належною ОСОБА_3 .
Наразі процесуальним питанням є забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони (зупинення) проведення електронних торгів (аукціонів) щодо майна вказаної відповідачки, зокрема, але не виключно щодо як зазначеної земельної ділянки, кадастровий номер: 5120885100:01:003:0230, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Миколаївка (за межами населеного пункту), площею 8,4301 га, так і щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 5123755800:02:005:0551, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, на яку ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.04.2025 арешт не накладався.
Проте, такий арешт накладався на належне відповідачам майно як, зазначене в ухвалі, так і інше майно, в межах суми позову - 754590,90 дол. США.
Доказів того, що земельна ділянка, кадастровий номер: 5123755800:02:005:0551, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, належна згідно Інформаційної довідки № 446114642 від 02.10.2025 ОСОБА_3 , арештована на виконання ухвали апеляційного суду від 17.04.2025 відсутні.
Згідно з доказами, долученими до заяви про забезпечення позову від 03 жовтня 2025 року, а саме скрін-шотів з сайту https://prozorro.sale щодо інформації про лоти (земельної ділянки, кадастровий номер: 5120885100:01:003:0230 та земельної ділянки, кадастровий номер: 5123755800:02:005:0551), дата проведення аукціону 30 вересня 2025 року. Крім того, за інформацією по лотах стосовно вище вказаних земельних ділянок наявні обтяження, а саме:
- виконавче провадження 71147989, дата виконавчого провадження 27.02.2023, орган, що видав: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., арешт може бути знятий після продажу виконавцем;
- виконавче провадження 78004313, дата виконавчого провадження 06.05.2025, орган, що видав: приватний виконавець Крецул В.А., арешт не може бути знятий після продажу виконавцем.
Надаючи оцінку наявності зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, колегія суддів бере до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2025 року у справі № 501/664/24 і доходить висновку, що такий зв'язок не підтверджується матеріалами справи.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, і такі можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22 за заявою щодо забезпечення позову про визнання недійсними електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна до подання позовної заяви, у якій заявник просив вжити заходи забезпечення шляхом: 1) зупинення реалізації арештованого майна; 2) заборони відповідачу-1 проводити розрахунки та здійснювати оплату за нежитлову будівлю на електронному аукціоні (торгах); 3) заборони відповідачам та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на оформлення результатів торгів, складання, підписання, надсилання протоколів та актів про торги; 4) заборони будь-яким особам (державним реєстраторам на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) і органам (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям, приватним виконавцям, ДП "Сетам" і відповідачу вчиняти будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо продажу, відчуження будь-яким іншим способом, у тому числі шляхом дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення будь-яких обтяжень, передачу в іпотеку тощо, будь-якого іншого обтяження, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів стосовно нежитлової будівлі, наголошено, що норма пункту 6 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення продажу майна, проте із застереженням - якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Оскільки предметом позову по теперішній справі є стягнення грошових коштів, а не визнання права власності на вказане нерухоме майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, то саме вказане є визначальним для правильного вирішення даного процесуального питання та відмови у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову.
На вказане не впливає твердження заявниці про те, що проведення аукціону щодо арештованих судовим рішенням земельних ділянок нівелює закріплений Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами принцип обов'язковості судового рішення та порушує права скаржниці ОСОБА_1 , оскільки наразі судом не досліджується і не вирішується питання про черговість вимог кредиторів до боржників ОСОБА_6 .
Одночасно апеляційний суд звертає увагу на роз'яснення КЦС ВС в постанові від 19.02.2021 в справі № 643/12369/19: «Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову».
З огляду на те, що матеріалами справи, зокрема доданими до заяви про забезпечення позову доказами, підтверджено, що арешт накладено на все рухоме на нерухоме майно відповідачів в межах ціни позову, що виключає вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо них, то підстави для застосування двох заходів забезпечення позову щодо одного й того самого майна на момент розгляду цієї заяви відсутні.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Компанійця Миколи Миколайовича про забезпечення позову шляхом заборони (зупинення) проведення електронних торгів (аукціонів) щодо майна ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 в особі свого представника Компанійця Миколи Миколайовича про забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Дата складення повного тексту ухвали - 03 жовтня 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький