Справа № 296/11184/25
1-кс/296/4949/25
Іменем України
03 жовтня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокуроркою відділу Житомирської обласноїн прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025060000001389 від 11.08.2025, за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
1.1. 03.10.2025 слідчий ОСОБА_5 за погодженням з прокуроркою ОСОБА_4 звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира з клопотанням, в якому просив накласти арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, володільцем якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «Oppo » моделі «А15 S» ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ІМЕІ-2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 3390 грн.
1.2. Вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001389 від 11.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за підозрою ОСОБА_6 в сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
1.3. Посилаючись на те, що майно, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, слідча просила накласти арешт на вилучене майно для збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.
ІІ. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ
2.1. Слідчий ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.
2.2. Захисник ОСОБА_7 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та підозрюваного ОСОБА_6 .
ІІІ. НОРМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА (КПК України)
Стаття 170. Накладення арешту на майно
1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. […]
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; […]
[…]3) конфіскації майна як виду покарання […]
3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. […]
5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна […].
Стаття 98. Речові докази
1. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна
1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення […] (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);
[…]5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, […] третіх осіб.
ІV. МОТИВИ СЛІДЧОГО СУДДІ
4.1. Встановлено, що СУ ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001389 від 11.08.2025, за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
4.2. 02.10.2025 об 11:49 год за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 9, у порядку ст. 208 КПК було затримано ОСОБА_6 за підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході обшуку якого було вилучено мобільний телефон марки «Oppo » моделі «А15 S» ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ІМЕІ-2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 3390 грн, про що слідчою СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 складено протокол затримання особи від 02.10.2025.
4.3. 02.10.2025 постановою слідчої СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025060000001389.
4.4. 03.10.2025 слідчий ОСОБА_5 за погодженням з прокуроркою ОСОБА_4 подав до суду клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку затриманого ОСОБА_6 з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
4.5. Слідчий суддя звертає увагу, що за правилами частини 3 статті 170 КПК арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
4.6. Так, речі, вилучені 02.10.2025 в ході обшуку затриманого ОСОБА_6 , - відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, оскільки мобільний телефон з сім-картою може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом, а тому ці речі є речовими доказами у кримінальному провадженні №12025060000001389.
4.7. За правилами частини 5 статті 170 КПК арешт може бути накладений на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
4.8. Відповідно до копії повідомлення про підозру від 02.10.2025 вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється в сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, вчинених з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 332 КК України.
4.9. Слідчий суддя вважає, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що стверджується, зокрема: копією протоколів огляду та вручення грошових коштів від 02.09.2025; 09.09.2025, 11.09.2025; копією протоколу свідка ОСОБА_10 від 02.09.2025; копіями протоколів про результати проведення НС(Р)Д від 28.08.2025, 01.09.2025, 03.09.2025, 08.09.2025, 12.09.2025; копією протоколу про закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 02.10.2025 у їх сукупності.
4.10. Санкція частини 3 статті 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. Тобто у випадку визнання підозрюваного ОСОБА_6 винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення до нього може бути застосовано судом обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
4.11. При цьому, слідчий суддя вважає наявними ризики, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК щодо вилученого майна, зокрема, можливості його приховування або відчуження.
4.12. За вказаних обставин, слідчим доведено наявність підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2, частинами 3 та 5 статті 170 КПК для арешту майна, вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_6 з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, з метою запобігання можливості їх приховування, відчуження, що є розумним та співрозмірним обмеження права власності підозрюваного завданням кримінального провадження.
4.13. За вказаних обставин клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України,
1. Клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , задовольнити.
2. Накласти арешт на майно, вилучене 02.10.2025 в ході особистого обшуку затриманого у порядку статті 208 КПК ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Oppo » моделі «А15 S» ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ІМЕІ-2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 3390 грн.
3. Ухвала про арешт підлягає негайному виконанню.
4. Копію ухвали надіслати слідчому у кримінальному провадженні №12025060000001389, підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_11 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_12