СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3931/25
пр. № 2/759/3142/25
01 жовтня 2025 року
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа Перша київська нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна, ,
І. Зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №1460040.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що квартира за вказаною адресою належить йому на праві приватної власності (1/2 частина) та ОСОБА_2 (1/2 частина) на підставі свідоцтва про право власності від 25.12.2012 року, виданого Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією. У грудні 2024 року Позивач дізнався про наявність арешту на квартиру.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт (архівний запис) був накладений 11.11.2004 року о 12 годині 19 хвилин за № 1460040 реєстратором: Першою київською державною нотаріальною конторою. Підставою обтяження був зазначений лист Держадміністрації Ленінградського району міста Києва № 35-8-09-2254 від 26.07.1996 (в Реєстрі вказано 26.04.1996).
Позивач, через свого представника, звернувся до відповідача (як правонаступника Ленінградської райдержадміністрації) та Третьої особи з адвокатськими запитами для отримання відомостей про підстави накладення арешту. Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що листування з 1995 по 2004 роки було знищено згідно з Актом від 23.12.2004 № 1. Перша київська державна нотаріальна контора повідомила, що термін зберігання процесуальних документів, на підставі яких були накладені арешти до 2001 року включно, становив три роки, і надати копії документів неможливо.
Таким чином, позивач позбавлений можливості реалізувати право власності, і оскільки відомості про підстави накладення арешту втрачені, він не може скасувати його у позасудовому порядку, а отже, змушений звернутися до суду для захисту свого права. Наявність арешту, щодо якого відсутні правові підстави, порушує його право мирно володіти майном
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Судом встановлено, Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 (Позивач) - 1/2 частина та ОСОБА_2 - 1/2 частина.
Право власності на вказану квартиру підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією від 25.12.2012 року.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на квартиру накладено арешт (архівний запис) за реєстраційним номером обтяження №1460040, який зареєстровано 11.11.2004 року Першою київською державною нотаріальною конторою.
Підставою обтяження зазначено лист Держадміністрації Ленінградського району міста Києва № 35-8-09-2254 від 26.07.1996.
Позивач, через свого представника, звертався до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (Відповідач) з адвокатським запитом з метою отримання відомостей про підстави накладення арешту.
У відповідь (вих. № 107-9162 від 23.12.2024) відповідач повідомив, що листування з 1995 по 2004 роки знищено відповідно до акту Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 23.12.2004 № 1 «Про виділення до знищення справ і документів, що не підлягають зберіганню».
Позивач, через свого представника, також звертався до Першої київської державної нотаріальної контори (Третя особа) з адвокатським запитом.
У відповідь (вих. № 150/01-16 від 13.01.2025) третя особа повідомила, що термін зберігання процесуальних документів на підставі яких були накладені арешти (заборони) на майно до 2001 року включно складав три роки.
Відповідно до ч.1,2 ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, оскільки іншого способу захисту та реалізації спадкових прав, ніж зняття арешту з нерухомого майна у позивача не має, обраний спосіб захисту права власності позивача в даному випадку суд вважає правильним, таким що не порушує інтереси сторін та третіх осіб в даному провадженні, таким, що не суперечить закону, в зв'язку з чим поданий позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 280,354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження №1460040.
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 11.11.2004 року за №1460040 про арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко