печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14848/25-ц
Пр. № 2-5769/25
29 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Козлова Р.Ю.,
при секретарі - Іваненку С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким розірвати між нею та відповідачем шлюб, який зареєстрований 14 серпня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 913.
В матеріалах справи наявна заява представника позивачки про проведення судового засідання за його відсутності та відсутності позивачки, позов підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності учасників справи за правилами заочного позовного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву на позов не подав.
Суд дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 14 серпня 2010 року, який зареєстровано у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Сторони проживали однією сім'єю, проте як зазначає позивач, вони як подружжя тривалий час не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов'язків. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.
Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейні відносини відсутні.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, проживають окремо та втратили один до одного почуття поваги і любові.
З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, примирення між сторонами не відбулось.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141-142 ЦПК України судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110,112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 серпня 2010 року за актовим записом № 13 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Повне рішення суду складено 29 травня 2025 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя