Справа № 752/19088/25
Провадження №: 3/752/6825/25
02.10.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
за участіОСОБА_1 , захисника Одінцова Е.В.,
23.07.2025 о 08:38 у м. Києві по шосе Столичному, 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz G400 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 та не виконав вимогу працівника патрульної поліції про зупинку, надану сигнальним диском з червоним сигналом (калафотом). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП .
Так, відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Згідно з ч. 1 ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Подія та склад адміністративного правопорушення доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 399940 від 23.07.2025, складений відносно ОСОБА_1 порушення ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- картка обліку адміністративного правопорушення;
- відеозаписи з нагрудної камери працівника Управління патрульної поліції у м. Києві, вміщені на компакт диск для лазерних систем зчитування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надав усні пояснення, вказавши, що спочатку не зрозумів, що його зупиняє патрульний поліцейський, згодом зупинився, проте за ним дійсно слідував патрульний автомобіль через те, що він не відреагував на вимогу про зупинку. При цьому водій щиро розкаявся у вчиненому.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Одінцов Едвін Володимирович пояснив, що його підзахисний вину визнає повністю та клопотав перед не застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, просив врахувати обставину, яка пом'якшує відповідальність.
Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Одінцова Е.В., дослідивши докази, суд (суддя) не встановив підстав для закриття провадження у справі та вбачає наявним склад адміністративного правопорушення, що, як вказувалося вище, доводиться доказами, представленими Управлінням патрульної поліції у м. Києві, зокрема, відеозаписами, з яких слідує, що водія зупиняли за перевищення швидкості, толі як останній не відреагував.
Таким чином підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
З огляду на визнання винуватості вказаної особи, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції відповідної статті та з урахуванням приписів ст. 33-35 КУпАП, а також покладається судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
З врахуванням обставини, яка пом'якшує відповідальність та даних про особу винного (не притягався до адміністративної відповідальності (протилежного не доведено), стягнення у виді штрафу є таким, що виконуватиме виховну роль та превентивну функцію.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 122-1, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ятдесят) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко